Олександр Невський

Олександр Ярославович Невський - епічний герой Рашки. За сумісництвом: колаборант, зрадник рідного батька та брата, лицемір, святий канонізований РПЦ, та роздутий з нуля герой. Яскравий приклад того як працює пропаганда.

Початок

Народився в Переславлі-Залєському, коли саме точно не відомо, (і це потім стане причиною диких срачів серед істориків, адже за деякими даними на момент Льдового Побоїща йому мало б бути десть 12 років, тобто наврядчи він там воював взагалі). Був другим сином Ярослава Всеволодовича від його третьої дружини Ростислави. Ще з молодих років відчув себе мажором якому можна все, і не дивно, його татусь був головою нехилої (по тим міркам) держави і звісно не бідував.

Згодом Саня підріс та одружився (точніше його батьки вирішили що йому час одружуватися) з донькою полоцького князя Брячислава. Ще з дитячих років він не раз від імені батька обіймав князівський стіл у Новгороді, і зайнявши цю посаду знову в 1236 році, Саня розійшовся по повній, а що з цього вийшло читайте нижче.

Як Саня дупу шведам перчив

Канонізація Сані розпочалася з першого його "подвигу", здійсненого, як пишуть російські літописи, 15 липня 1240 року. Згідно з цими історичними міфами, князь на чолі новгородської дружини розбив військо шведів поблизу гирла річки Нева. Шведи нібито робили замах на "споконвічно російські землі", ось князь і показав нахабам, по чому в Одесі рубероїд. Самого головнокомандувача шведським військом, ярла Біргера хоробрий князь поранив списом в обличчя. Ну здавалося б - Справжній Мужик! Але... щось тут не так.

Старовинні літописи як відомо штука досить не надійна та довіряти всьому що там написано історики не радять. Хоча про Невського написано не в одному літописі і про битву зі шведами теж є кілька згадок в різних літописах, закрадається думка що всі вони були не дуже надійним джерелом інформації. По-перше окрім "Житія святого князя Олександра Невського", тобто папірця, писаного московськими попами, і ще Першого Новгородського літопису (достовірність якого під дууууууже великим сумнівом), жоден інший документ взагалі не згадує про той похід шведів на Новгород. Не пам'ятає такого походу і офіційна історія Швеції. По-друге, Біргер, якого 15 липня 1240 згідно історії Росії так сміливо відмудохав Олександр Невський, на той час ярлом не був. Ярлом був Ульф Фасі. По-третє, цікаво подивитися на кількість новгородців, які загинули у цій "грандіозній" битві. Вони відомі поіменно. Перший Новгородський літопис про це писав так:

Новгородців же впало тут: Костянтин Луготиниць, Гюрята Пінещиніч, Наместъ, Дрочило Нездилов — син шкіряника, а всіх 20 людей з ладожанами, або ж менше, бог його знає

"Менше" — це може бути і 15, і 5, а то може і взагалі четверо, які на чолі з Дрочилою перераховані в літописі. Тому, навіть якщо вірити літописам та "Житію", навіть тоді вимальовується не "велика битва", а дрібна прикордонна сутичка, про яку, чомусь ні словом не згадує, наприклад Хроніка Еріка, яка фіксує всі більш менш значні битви, які вели шведи.

По-четверте. Друга частина Першого Новгородського літопису, в якому розповідається, як новгородці на чолі з князем Олександром влаштували спеку шведам, була написана близько 1330 року, тобто майже через 100 років після самої події.

Російські історики стверджують, що Саня Невський народився 1221 року. Тобто, на момент його битви на Неві йому мало виповнитися 19 років. Однак будемо пильні: ПРОФЕСІОНАЛИ досі не можуть визначити його справжню дату народження. Чи... може не хочуть? А знаете чому? Бо згідно з записками папського легата (посла) в Золотій Орді Плано Карпіні, майбутній князь Олександр Невський в 1238 перебував при ставці хана Батия в якості "аманата" (заручника якого відправили в Орду як гарантію того що русичі них не будуть нападати) де він став прийомним сином Батия і "кровним" братом ханського сина — царевича Сартака.

За законами Золотої Орди кровними братами могли стати лише хлопці віком до 16 років. Відомо, що Сартак народився між 1228 та 1230 роками. Олександр ніяк не міг бути старшим за нього. Відповідно, існує інша дата його народження, від якої, як від обісраного бомжа, відвертаються московські історики: Саня Невський вилупився на світ не раніше 1228 року!

ТОбто виходить що 15 липня 1240, коли нібито Олександр пиздив шведів йому мало бути 12 років. А 1242 року під час битви на Чудському озері — 14.

Як Саня батька рідного поміняв

Німецький історик Рейнгольд Гейденштейн у XVI столітті, спираючись на якийсь давній літопис, писав: "Олександр Ярославович із роду Мономахова; будучи спрямованим ханом татарським Батиєм і який отримав на допомогу татарські допоміжні війська, він переміг у битві лівонців і за договором повернула місто (Псков)." Значить, святий князь діяв на користь Золотої Орди? Саме так! І це ще не все. Олександр був прийомним сином хана Батия. Такий статус за просто так не надають. Річ у тім, що його батько, князь Володимиро-Суздальський Ярослав ІІІ Всеволодович – мерзенний зрадник. У буквальному значенні цього слова. Під час татарського нашестя на Русь 1240 року, він і його брати опору не чинили — вони перейшли на бік Батия. Більше того, їхні війська були включені у військо хана, і суздальці разом із татарами знищували Русь. За це князь Ярослав отримав "ярлик" (документ що надає право) на князювання у Києві. Вислужився. Молодець.

Давайте звернемо увагу ще на один факт. Саня Невський 1238 року вже перебував у ставці Батия. За два роки до татарського вторгнення на землі Русі. А ще звернемо увагу на те, що суздальські князі не брали участь у першій битві з татарами на річці Калці (1223 р.)

Ось вона — неприємна таємниця Москви: вони не просто "утримували нейтралітет", як скромно пишуть московські історики — вони багато років вели шашні із загарбниками, вони ЩЕ ДО монголо-татарської навали на Русь стали ханськими холуями. Сам Олександр перебував у Золотій Орді як заручник (з перервами) з 1238 по 1252 роки.

Зазначимо, що зрада не принесла щастя його батькові - 30 жовтня 1246 він був закатований у ставці хана за підозрою в змові. Не виключено, що Олександр, сидячи поряд зі своїм НОВИМ БАТЬКОМ ханом Батиєм і кровним братом Сартаком, попиваючи кумис, спокійно спостерігав, як катують його колишнього батька.

Як Саня брата зрадив

А знаєте, як Саня отримав ярлик ще й на князювання у Володимиро-Суздальському князівстві? 1252 року він з'явився в Золотій Орді у Батия з наклепом на рідного брата Андрія, який тоді княжив у Володимирі. Мовляв, той не повністю платить данину і взагалі уклав проти Золотої Орди союз із галицьким князем Данилом. Втім, для московських князів зрада батьків та братів була звичайною практикою.

Шлях до героїзації

Героєм у Російській імперії, Саня Невський не був. Навіть перші радяньські підручники з історії писали про нього буквально кілька речень і все. Героя із нього зліпив Сталін. Саме тоді і було знято фільм "Олександр Невський", саме тоді було придумано та вкладено в уста актора знамениту фразу "Хто до нас з мечем прийде, той від меча і загине", в реальності Саня такого ніколи не казав. То нащо ж з нього зробили героя? На носі була Друга Світова війна і народний дух треба було підіймати будь-яким способом, ось і довелося роздувати історичні міфи та обілювати таких постатей як Невський. Коли Друга Світова скінчилась то армія ні куди не ділася, солдатам треба було ставити когось в приклад, та не аби кого а когось хто жив багато сторіччь тому, аби довести що "русський дух" найнезламніший та має глибоке коріння. Тому про Невського не забули а продовжили виставляти як героя, навіть назвавши в честь його цілу медаль, хоча цей "герой" в ліпшому випадку був просто дрібний зрадник-дуполиз, а по суті падло яке заслуговує на призирство.