Плацкартний вагон
Плацкартний вагон (розм. плацкарт) - тип пасажирських вагонів для перевезення різних видів бідноти просторами неньки та інших пост-радянських країн.
Опис сабжу
Знайомство із плацкартом розпочинається із перона. Оскільки робота туалета у вагоні здійснюється за принципом сільського (дірка в землі), при спуску продуктів життєдіяльності на повному ходу потяга вони крім рейсів тонким шаром розмазується і по дну самого вагона. Тому орієнтуючись на запах, можна знайти дорогу і будучи сліпим.
Після зупинки із плацкарта починають виходити підозрілі особистості. Сумка в руках означає, що пасажир прибув на місце дислокації, сигарета в зубах означає, що пасажир продовжить рух. Дехто на повному ходу мчить у найближчий вокзальний генделик закупитись міцними напоями до наступної зупинки.
Провідниця/провідник - це саме те, що запустить вас у вагон. Є версія, що у провідники йдуть ті, хто не пройшов відбір у стюарди/стюардеси. Тому гарантія 80%, що у вашому випадку це буде бидловата тьотя під 100 кг..
Згідно плацкартних понять найгірші місця в кінці вагона, вони ближче до туалету. Туалети це взагалі слабке місце у неньці, тому зазвичай у плацкарті прибираються на від'їбись. В особливо запущених випадках випари сечі та дифузія дозволяють розприділити запах рівномірно по вагону.
Плацкартний вагон це людовозка сконструйована у часи Совка сорокалітньої давності, пофарбована у блакитно-жовтий колір. Звісно такий тип вагонів був вигаданий ще за царів, але радянська влада його активно юзала, проводячи невеликі апдейти в нові версії плацкарту аж до 1970-х років. Повторюю, сорокалітньої давності, тому більшість систем працюють або погано, або вже вийшли із ладу. Зламана вентиляція та відстність вікон, що відкриваються у літні місяці є прекрасним тестом вашої серйово-судинної системи на витривалість або дешевим замінником парової бані. Завдяки клімат контролю взимку температура повітря у вагоні може досягати +26 і вище. В осінні/весняні місяці плацкарт прекрасно імітує кліматичні умови пустелі. Вдень вагон нагрівається до +35, а вночі температура у вагоні опускається до майже нуля.
Спальні місця плацкарту у середньостатистичної людини із зростом у 175 см. і вище викликають лише два питання:"Як? і нахуя?". Чисто фізично лежачи вміститись на верхній полиці (її довжина 167 см.) не реально, тому краєвиди виступаючих ніг у прохід між полицями гарантовані. Які речовини конструктори вживали при констроюванні цього дива на рейсах не відомо?.Хоча найгірше місце це нижнє бокове, стукання, пердіння під вухо та зачіпання вашої голови сраками невідомих вам людей включені у вартість квитка.
Окрема тема ціни на квитки. Той же напрямок, але інший номер потягу може здешивити/здорожчити квиток навіть у два рази, що не впливає на якість. У результаті за у двоє вишу ціну пасажир отримує той же сцаний і брудний вагон. Тому ціноутворення в Укрзалізниці це швидше метафізичне поняття.