Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Психокрах

У цього ОПа психокрах

Психологічний крах (також Психокрах, ПК) — епічний, вінрарний мем Учану зразка 2010 року. Позначає глибоку екзистенційну кризу, депресію, розчарування в житті та загальний непереборний дупобіль внаслідок якихось сумних або травматичних подій у житті анонімуса.

Мем зародився як щира спроба вилити душу, але завдяки токсичному, проте напрочуд фаховому колективному психоаналізу борди, перетворився на універсальний діагноз для будь-якого жування шмаркль, скиглення та виправдовування власної життєвої неспроможності.

ПК чигає на вас кожного дня: здавалося б, все як завжди: білі та чорні смуги, такі-сякі вдачі та невдачі...

Але РАПТОВО запитуєш себе — чому постійне приниження і невідповідність бажанням перетворилися в норму, і ганьба, розтягнута в часі, сприймається як реалії життя? Але чому так має бути? В думках сидить нездатність щось змінити і втраченість попереднього часу. Особливо, якщо після всього того ще і якась різка психологічна та фізична травма, правда очі коле. Хочеться втекти від усього чи вбити себе.

А от і я, психологічний крах!

Чотири великі треди

Справжній мем ніколи не народжується з одного посту. Психологічний крах виковувався протягом кількох місяців у горнилі чотирьох епічних тредів, де змішалися поламані кінцівки, псевдонаукова етологія, кухонна психологія, гомосексуальний досвід та інцест-література.

Тред про зламану руку

Дата: 7 лютого 2010 року.

Суть: Етап зародження мему та первинного заперечення.

Все почалося тихо й меланхолійно. Якийсь ОП завітав на борду з філософським запитанням: Хлопці, я знаю що тут сидить 0,5 анона, але все ж, є одна проблема... чи може фізична травма (перелом руки з власної вини і дурості) призвести до психологічного краху?. ОП поскаржився, що рука криво зрослася, грати на гітарі Баха не заважає, але після спортзалу ниє, і пообіцяв написати кулсторі, якщо тред не потоне.

Анонімус, вірний своїм традиціям, відреагував миттєво і багатогранно. Хтось одразу напророчив автору швидку смерть від раку (або СНІДу, але відсоток дещо нижче). Інші намагалися грати в психологів, радячи почитати про ПТСР. Проте найканонічніша порада, яка назавжди увійшла в золотий фонд Учану, прозвучала так:

«	Злам руки, хуя, розрив пизди може бути каталізатором будь-якого процесу... Якщо хочеш вирішити проблему копай свій мозок, читай Фрейда, а краще заведи дівчину, хлопця чи козу. І зав'язуй дрочити п'ять разів на день, і рука краще заживатиме.	»
	— А тобі не начхати, звідки?

ОП обурився, образив порадників, почався млявий срач за участю Граммар-наці (які сперечалися, чи треба відмінювати слово ОП), але ґрунт для кулсторі був підготовлений.

Тред з запитом історії зламаної руки

Дата: 11 лютого 2010 року.

Суть: Етап деанону та виливання душі.

За кілька днів анони (можливо, ті ж самі, що радили завести козу) таки випросили обіцяну історію. І ОП видав пасту, яка стала класикою жанру.

Виявилося, що автор — хлопець зі Львова, з хорошої сім'ї, класичний ботанік-відмінник, якого люто травили в школі. Через фізичну кволість він не міг дати здачі, тому став ізгоєм. У старших класах він здружився з душею компанії — каратистом і спортсменом, який захищав ОПа від бидла, а ОП натомість робив за нього домашні завдання. Так вони дотягнули до випуску. ОП вступив до Києва на сраний мехмат в універ Шевченка, а його друг — до місцевого львівського бидловузу.

І тут стався той самий крах: влітку у Львові ОП ішов у навушниках, не почув іномарку, потрапив під колеса і на кілька місяців зліг у лікарню. А його єдиний друг, заради якого він рвав очко, навіть не подзвонив.

Борда вислухала історію з відносним розумінням, хоча й без зайвих сантиментів. Автору пояснили, що він потрапив у компанію таких же задротів з маленькою самооцінкою, порадили розслабитися і накидали макросів із Courage Wolf. Тим не менш, термін "психологічний крах" намертво закріпився як позначення стану, коли тебе кидають ті, кому ти довіряв.

Тред самогубця

Дата: 21 квітня 2010 року.

Суть: Етап псевдонаукової етології та глибокого психоаналізу.

Квітень приніс загострення. Новий ОП, гуманітар-письменник, створив тред із благанням: Я хочу себе вбити. Аноне, порадь, як скоїти самогубство швидко та безболісно.

У якості плати за рецепт суїциду ОП викотив масштабний маніфест власної нікчемності. Він оперував термінами з дешевих книжок про пікап та етологію, називаючи себе низькоранговим уйобком, омегою та скиглячи, що дівчина покинула його, розкусивши його слабкість. Як бонус, ОП зізнався у своєму півторашному (1.5) досвіді — розповів кулсторі про те, як по п'яні робив мінет бісексуалу і тикав його в зад (але від пасивного аналу гордо відмовився).

І тут сталося диво. У тред увірвався Анон-Психолог. Замість того, щоб травити ОПа, він холоднокровно препарував його мозок, поставивши точний діагноз: вивчена безпорадність. Психолог пояснив, що ОП мислить через песимістичний стиль пояснення, звинувачуючи у всьому міфічні погані гени та відсутність рангового потенціалу, хоча насправді його просто гіперопікали в дитинстві, через що він не звик брати відповідальність за своє життя.

Анони тим часом пропонували свої варіанти лікування:

• Отримати посмертну славу, обв'язавшись вибухівкою і підірвавши депутатів.
• Піти вжити моркви (весняний авітаміноз) і риб'ячого жиру.
• Зустрічатися виключно з МІЛФами та розлученими, бо їм чхати на ранг.
• Зайнятися рольовими іграми (LARP), щоб відчути себе значущим з мечем із текстоліту.

Загнаний у кут залізною логікою Психолога та абсурдними порадами борди, ОП вирішив тимчасово відкласти суїцид, пішов гуляти з дівчиною і пообіцяв дописати свої оповідання.

Тред про фах

Дата: 16 червня 2010 року.

Суть: Етап постмодернізму, інцесту та радіоактивної Біблії.

Літо 2010-го. ОП остаточно задався земним питанням: Ким можна займатися, щоби мати гроші, але сильно не напружуватися, не ставати офісним планктоном і більшість часу робити, що хочеш?

Борда, не моргнувши оком, винесла вердикт: професія пасивної ґей-шльондри. Аргументація була залізобетонною: вільний графік, багато грошей, оргазми прямо на робочому місці, і ніякого офісного планктону.

Намагаючись довести, що він створений для вищого, ОП почав постити свою літературу. Це був абсолютний апофеоз трешу. Спочатку він видав уривок зі свого оповідання про інцест ("Я стояв у дверному прорізі та споглядав за своєю сестрою..."). Коли анони попросили продовження, бо в них встав, ОП переключився на підліткову любовну лірику ("Скільки кровоточивих ран / Ти заподіяла словами..."), стверджуючи, що ці вірші гарантовано дають доступ до жіночих трусиків.

Тред остаточно відірвався від реальності, коли дискусія переросла у теологічний спір. Один анон почав цитувати Левіт 18 (заборони кровозмішувальних шлюбів), інший запитав: Ти нормально напиши: за біблією москалів можна пиздити чи ні? У тред увірвався Бог Велес, Ісус, який бовтнув дурницю про любов до ворогів, і все завершилося епічним консенсусом: Москалів треба пиздити біблією радіоактивною.

Так Психологічний крах перетворився з драми на фарс.

Симптоматика Психокраху

Як відрізнити справжній Психологічний крах від звичайної нудьги? Завдяки дослідженням анонімусів Учану, клінічна картина має чіткі, вивірені маркери:

1. Фаталістичний детермінізм (Рангове мислення). Анон свято вірить, що його невдачі прописані в ДНК. Він активно використовує терміни генофонд, низькоранговість, омега, високопримативні особини. Якщо він не може познайомитися з дівчиною — це не тому, що він не мився тиждень, а тому, що він не альфа.
2. Вивчена безпорадність. Людина нагадує собаку Павлова: вона звикла, що від її дій нічого не залежить. На будь-яку конструктивну пораду лунає стандартна відмовка: Я лінивий, В мене немає сили волі, Я впадаю в ступор під час конфлікту, або ж класичне: Я ж українець. Тому байдуже та ліньки.
3. Пошук чарівної пігулки. ОП завжди шукає легких шляхів. Якщо вмирати — то безболісно і швидко. Якщо заробляти гроші — то щоб не напружуватись.
4. Апеляція до високого та незрозумілість. Пацієнт вважає себе недооціненим митцем (письменником, поетом, музикантом в локальному гурті), якого жорстокий соціум просто не здатен зрозуміти через його низький ранг. Творчість при цьому часто зводиться до графоманії або фантазій про інцест.

До чого тут токсична емпатія?

Психологічний крах став значно більшим явищем, ніж просто локальний мем з чотирьох тредів. Це блискучий зріз інтернет-культури початку 10-х років та наочний посібник з того, як працювала психологія анонімних борд.

Цей феномен можна назвати токсичною емпатією. Коли людина приходить в інтернет на межі самогубства, скаржачись на власну нікчемність, звичайні соцмережі починають гладити її по голові, що лише посилює жалість до себе. Учан діяв інакше. Аноніми могли поливати автора брудом, пропонувати продавати дупу, тролити його вірші та відправляти в бій з москалями за допомогою радіоактивної Біблії. Але водночас, саме ця безжальна, цинічна деконструкція вибивала з людини її ступор.

Ніхто не давав ОПу скотитися в абсолютне саможаління. Йому ставили жорстке дзеркало, розбиваючи підліткові ілюзії про генетичну неповноцінність холодним психоаналізом та іронією. У результаті ОП, який у квітні шукав ціанід, у липні вже публікував віршики про кохання і роздумував про кар'єру письменника.

Мем залишився у віках як ідеальна, універсальна відповідь на будь-яку життєву негаразду. Зламав ногу? Відрахували з універу? Тян виявилася не такою ідеальною? Забанили в улюбленій грі?

А от і я, психологічний крах!

Що почитати?

Чотири великі треди психологічного краху, очевидно же:

• Тред про зламану руку
• Тред з запитом історії зламаної руки
• Тред самогубця
• Тред про фах