DOS: відмінності між версіями
MiskoGe (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MiskoGe (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Файл:Dosdos.jpg|280px|thumb|right|Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів]] | [[Файл:Dosdos.jpg|280px|thumb|right|Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів]] | ||
[[Хто ви такі?|Який інтерфейс?]] Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно. | [[Хто ви такі?|Який інтерфейс?]] Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно. | ||
Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy pyzda /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. [[Отака хуйня, малята]]. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре. | |||
== Архітектура == | == Архітектура == | ||
Версія за 01:06, 2 липня 2021
|
DOS — дискова древня операційна система з далеких часів, яка стояла на допотопних відрах. А може й досі стоїть. Насправді ДОС було багато, ця стаття в основному про MS-DOS від Microsoft, найпоширенішу з них. Інші описані у відповідному розділі.
Історія
Витоки або сага про CP/M
Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на касети та дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінуватись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’являтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо професора, який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужну ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої кулібіни писали свої ОСі, не сумісні ні з чим. Звичайно, деякі виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у професора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.
У далекому 1973 році молодий бидлокодер Ґері Кілдал створив власну мову програмування PL/M (Programming Language for Microcomputers) під 8080 і написав на ній оперативку CP/M (Control Program for Microcomputers, ну ви зрозуміли). Обидві намагався продати великому і могутньому ІВМ, але зафейлив, продавши тільки PL/M. Тоді Ґері не розгубився і створив власну компанію Digital Research, яка і стала продавати і допрацьовувати систему. З появою перших ПК система стала де-факто стандартом і швидко замінила стандартний монітор. Але в 1978 з'явився новий проц 8086 з рулеткою і 16 бітами, але компанія не поспішала адаптовувати систему під новий ЦП. Ой дарма...
Далі буде...
Початок
Розквіт
Кінець
Інтерфейс
Який інтерфейс? Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно.
Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy pyzda /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. Отака хуйня, малята. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре.
Архітектура
Ядро системи складається з 3 файлів: io.sys, msdos.sys та command.com. Розберемо кожен з них детальніше:
- io.sys
- msdos.sys
- command.com
Програми
З комплекту
- Basic, ну а як же. Біллі би не був собою, якби не засунув своє творіння в свою ж ОС.
- Doublespace та Drivespace — проги для компресії диску.
- Msav — антивірус.
- DOS Shell (див. нижче, лише в 4х та 5х)
Окремі
- Windows — таки так.
- Norton Commander — вінрарний файловий менеджер.
- Volkov Commander — вінрарний клон.
- DOS Navigator — аналогічно.
- DOS Shell — їхня відповідь, яка не має аналогів.
- Multiplan — попередник Екселю.
- MS Office — спочатку розроблялась саме для досу.
- Ігри, сотні їх:
- Архіватори:
- PKZIP
- RAR
Інші ДОС
Див. також
| |||||||||||||||||||