Gentoo

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Saint-gentoo.jpg

Gentoo (Ґенту, Дженту) - дистриб'юція Лінуха, чиєю особливістю є те, що за замовченням Ґенту компілює пакети з джерельних кодів. Мовою нормісів - ти перше здохнеш, ніж установиш собі Вогнелиса. А лінуксоїди, мінімалісти та інші збоченці радіють - адже можна скомпілювати з пакету лише те, що треба для твоєї системи (скажімо, якщо твоя стільниця - lxqt, тобі не потрібна сумісність з ґномиком, чий код займає місце).

Так, аноне, з Gentoo ти зможеш налаштувати ядро Лінукса під суто свій кумплюктер, що, власне, рекомендовано ґентуоїдами (альтернативний варіант для n00b'ів - згенерувати загальне ядро, яке піде під будь-яке залізо; ясна річ, таке ядро набагато більше і встановлюється довше).

Мета-інформація[ред.]

Gentoo - це вид пінгвіна, який найшвидше плаває, Pygoscelis papua.

Дистриб'юцію Gentoo створили гамериканці, релізнувши Gentoo Linux 1.0 березня 31, 2001 року.

Встанови Gentoo![ред.]

"Встанови Gentoo, сука!" - Анон з /t/

Це давній мем. Зазвичай установити Gentoo радять нубам, які шукають пригод у лінуксовому світі, або й просто питають яке дистро вибрати.

Так, Gentoo встановлювати складніше, ніж якусь Убунту. Особливо може допекти час компіляції пакунків і поготів ядра (кілька днів не хоч'?).

Втім направду, з технічної точки зору, Ґенту може встановити навіть дитина, якщо не є неспокійним рагулем і має дрібку терплячості слідувати за дуже хорошим мануалом по інсталяції. (Є й українська версія.[1])

Для всіх проблем, що виходять за рямці мануалу є величезний офіційний форум[2] (де вже напевно відповіли на ваше нубське питання - ґуґліть!).

Загалом, початківцям радять спершу встановити Gentoo в VirtualBox чи подібній утиліті й побавитися ніби у безпечній пісочниці, подивитися чи воно тобі взагалі тре. У такому разі помилки не фатальні, ти легко можеш почати встановлювати заново просто перестворивши віртуальну машину.

Отже, нащо?[ред.]

Плюси[ред.]

З прямими руками можна оптимізувати систему під своє залізо, покращивши швидкодію, ачи навіть вокресивши древнього компа (приклад).

Другий плюс - встановлюючи Ґенту, ти вчиш основи ОС Linux, яка більш-менш спільна для всіх дистриб'юцій. Навіть якщо потім перейдеш на якийсь Дебіян, то зі знанням експерда.

Мінуси[ред.]

Дооооовго.

Користуйся Gentoo![ред.]

Юзери Gentoo в уяві народній

Попри вище описаний мем, Ґенту існує, аби нею користуватися, а не встановлювати її.

Як дуже гнучке дистро, Ґенту дає можливість дуже вільної кастомізації.

Portage, який є дефолтним менеджером пакунків для Ґенту, часто називають одним з найкращих або й найкращим таким сервісом у світі Лінукса.

А якщо ви чули про численні баґи в Ґенту, то скоріш за все їх вже виправили. Дистро не стоїть на місці, деви працюють, і якщо 10 років тому нарікали, що не можуть спокійно оновити пакунки, то тепер зазвичай погоджуються, що Ґенту цілком стабільна й не має проблем.

Через те, що компіляція великих пакетів часто забирає багато часу, Ґенту отримала репутацію дистриб'юції для ноулайферів. Це звісно маячня. Коли ти вже встановив базові програми, то можеш займатися своїми справами, поки пакет компілюється в іншому вікні. Та й життя - не лише комп. Почитай книжку, підоре.

Отже, защо?[ред.]

Плюси[ред.]

- Привіт, як справи? Я користуюся Gentoo, до речі.

Мінуси[ред.]

Пакети компілюються довго - це зворотній бік глибокої кастомізації пакетів. Деякі великі пакунки можуть встановлюватися до кількох днів, особливо на старих/повільних компах. Ми попередили.

(Втім на Ґенту можна встановлювати й бінарники, себто готові пакунки. Це швидше. Проте не тру.)

Посилання[ред.]

Офіційний сайт

Примітки[ред.]