JavaScript

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

JavaScript (укр. ДжаваСкрипт, раг. Джаваскріпт, петр. Жабаскрипт, маш. ЯваСценарій) — мова програмування, яка початково призначалася для витребеньок у бравзері, а нині зохавує Інтернет. Гейтиться багатьма за свою всюдисущність, особливості мови, відносно низький поріг входження (та багато іншого[1]). Однак якщо ти натрапив на сексі-вебсайт, де сторінки перемикаються мов пір'їнки - а не як прогнилі дрова - то можеш дякувати сучасним веб-технологіям на основі Жабоскрипту.

Нині мовою не володіє жодна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle. Технології на основі Джаваскрипту розробляють такі гіганти як Фейсбук і Ґуґл.

Не плутати з Java!!!11

Трохи історії[ред.]

Node.js - бекендова (серверна) технологія JS. React Native - мобільна.

Брендана Айка у 1995 році наймають у компанію NetScape і доручають створити мову на зразок Scheme, яка б могла вбудовуватись в html-сторінки. Спершу мова називалась Mocha (символічненько), потім LiveScript. Мова майже нічого від Scheme не взяла, зате стала ще однією мовою, що спиздила синтаксис у C, а точніше у Java.[2]

Втім до Джави ДжаваСкрипт має опосередкований стосунок. Як засвідчив творець ЯваСценарію, вони підібрали таку назву, щоби гайпонути: Ява тоді була модною новинкою, а хитрий маркетинговий трюк Нетскейпу полягав у тому, щоби представити нову бравзерну мову як додаток до гаряченької Яви.

Велика популярність[ред.]

На даний момент мова є дуже популярною серед веб-кодерів, тому що:

  • є дуже простою в освоєнні
  • після переходу з C чи Java на ДжаваСкрипт не треба звикати до нового синтаксису
  • мова досить потужна
  • майже не має аналогів[3]

Суспільне значення[ред.]

Як типовий бекендовик бачить розробку на Джаваскрипті.

На форумах програмістів часто можна побачити як тру-технарі та інші матанщики нарікають на засилля Жабаскрипту в вебі, мовляв, це недолугий виперд, який стихійно розвивався за допомогою костурів і не годиться для серйозного програмування™ (і взагалі не тру). Однак риночок порішав вонюш, а Жаб'ячий сценарій, проковтнувши фронтенд, упевнено завойовує і бекенд[4]. І дяді з зовнішністю миршавих совкових інженерів дедалі тихше скаржаться, що нове покоління ніжних бороданів-джаваскріптянів ув облиплих джінсах обсіло їхні проперджені офіси, перетворивши ті на модняві коворкінги, які пахнуть ваніллю.

Популярні фреймворки[ред.]

"Поки ви дочитаєте цю статтю, випустять ще 10 JS-фреймворків." Джаваскрипт-прислів'я

ЯваСценарій славиться - і в хорошому, і поганому сенсах - своїми чисельними фреймворками, що є базові каркаси для застосунків різного штибу.

React[ред.]

Фронтендовий фреймворк від Пейсбука. Прикольний тим, що практично весь фронтенд, включаючи HTML-розмітку, пишеться в окремих JS-файлах. Куратор від ЗОҐ - жидо-кацап Абраша Дьончік Абрамов.

Angular[ред.]

Інший популярний JS-фреймворк для фронтенду, зітканий з пейсів вже інших жидів капіталістів - Google. Знаменитий тим, що друга версія, випущена 2016 року, цілком окрема від першої версії, оприлюдненої 6 років раніше. Це трохи засмутило програмістів, змушених повністю переписувати ніби один і той же фреймворк. Альтернативна назва - Рагуляр.

Vue[ред.]

Останній з Святої Трійці фреймворків - але не останній за значенням. Єдиний з триєдиних створений не жидами, а білою людиною китайозою "арійцем Сходу" Еваном Ю.

Огляд[ред.]

Синтаксис і семантика[ред.]

Синтаксис простий, спижжений у C. Семантика ж ближча до Smalltalk і Lisp.

  • Всі ідентифікатори реєстрозалежні.
  • Назви змінних не можуть починатись з цифр.
  • Коментарі теж спижжені з C: //комент — лінійний, /*комент*/ — від /* до */.

Вбудова у веб-сторінки[ред.]

Відбувається десь так:

<script type="text/javascript"> alert('Hello, world!!!');//alert - вивід повідомлення на екран. </script>

Текст пояснення


або так:

<button onClick="якийсь код жабоскрипту">Напис на кнопці</button>

Текст пояснення


або ще з файлу:

<script type="text/javascript" src="посилання на файл з жабоскриптом"></script>

Текст пояснення

Як налабати свій скрипт з блекджеком і курвами[ред.]

Лабаєш скрипт, зберігаєш у файлі ім’я_файлу.js і запускаєш.

Приклади коду[ред.]

Hello, world![ред.]

<script>alert('Hello, world!');</script>

Текст пояснення

Приклад використання на веб-сторінці[ред.]

  • Спойлер(html+javascript)(це лише приклад, можна зробити й краще):

<div style="display:none;" id="spoiler">*Те що буде у спойлері*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button>

Текст пояснення

Або з JQuery:

$('#spoiler').fadeOut();

Текст пояснення

Посилання[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Дехто взагалі заперечує її право існувати.
  2. Хоча вони майже однакові.
  3. Крім VBS і PHP, які є гівном.
  4. https://insights.stackoverflow.com/survey/2019#technology