Linux

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Пренайукраїнськіший лінукс-десктоп (Debian/XFCE)
Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код

Лінукс, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один фінський швед, а расхльобуємо тепер всім світом. Якщо в тебе Андроїд, безосе, то в твоєму телефоні всім розпоряджується творіння Лінуса Торвальдса.

Чим відрізняється від інших ОС[ред.]

Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. Віндоус — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, ДОС косплеїв Юнікс). Макос — хто там тих геїв розбере. Немовби Юнікс...

Традиційно на десктопі погано з іграми, але в останні роки ситуація відносно поліпшилася бо: 1) бібліотека Стім частково є для лінукса; 2) Формально Андроїд-ігри можут працювати на звичайному лінуксі.

Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, інструментарій ГНУ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у США це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:

  • Дебіан — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
  • Убунту — один з найпопулярніших, нащадок Дебіана. Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут. Отака хуйня, малята.
  • Linux Mint - Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі. По суті, Ubuntu для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і використанні.
  • RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
  • SUSE/OpenSuse
  • Arch - дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
  • Manjaro - своєрідний Убунту для Арчеюзерів, той самий Арч але більш юзер-френдлі.
  • Slackware - найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
  • Gentoo - славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
  • Kali Linux - тестовий полігон для випробування вірусів. Кулхацкери радіють.
  • ChromeOS, ChromiumOSґуґловий дистрибутив для їхніх ґуґлобуків.
  • SteamOS - дистрибутив для пристроїв від Valve.

та ін., нєсть їм числа:

  • Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
  • Elementary OS - позиціонує себе як гарний для ока дистрибутив на базі Ubuntu. Більше сказати в принципі нічого.
  • Deepin - Debian з іншим DE. Дуже приємний на око, але буває лагучою заразою.
  • Solus - Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля.
  • Tails - повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.

Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

Цікавинки[ред.]

У останньому оновленні Віндоус 10 ввімкнули підсистему Лінукса. Тепер можна встановити свою улюблену Бубунту в свій найулюбленіший Масдай! Про таке наші діди могли тільки мріяти.

Як відноситься до України[ред.]

Всі українські дистрибутиви немовби здохли, хіба що сайт MyLinux ще існує. Чи то ринок занадто малий, чи то українці недостатньо патріотичні. Добра новина що багато програм переведено на українську та можна встановити будь-який непатріотичний дистрибутив й там мати український інтерфейс.

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]