Укрзалізниця

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Сучасний логотип

Укрзалізниця — національний, та на даний момент єдиний оператор залізниці в Україні. Постійно переправляє людей з одного місця в інше, зачасту у жахливих умовах. Важлива частина українського фольклору, побуту та з недавніх часів політики.

Основні відомості

Взагалі, залізниця на території сучасної України вперше з'явилася у середині ХІХ століття, та здебільшого вела з сільськогосподарських та промислових регіонів до портів. Але, після здихання совка у 1991 році уся залізнична інфраструктура на території УРСР була об'єднана у сабжеву компанію. З тих пір минуло багато років, а Укрзалізниця як була великою та поважною держкомпанією, та і залишилася. А ще залізниця — найбільший роботодавець в Україні, яка об'єднує у своїй структурі величезну кількість робітників, описи яких будуть далі.

Типи потягів

Знайомство з Укрзалізницею здебільшого починається з вокзалу твого міста. Вокзал — це не тільки місце, де люди приїзжають та від'їзжають, а й базар, клоака з бомжами та алконавтами, цигани та товпи людей майже усюди, а в Європах — ще і торговельний центр. Коротше, ти приїхав на вокзал, заходиш до будівлі та дізнаєшся номер платформи, колію та шлях до неї. Твій подальший шлях залежить від кількості грошей, ВВВ та власної витривалості.

Плацкарт

Докладніше: Плацкарт

Найдешевший та найпоширеніший тип вагону на Українській залізниці. Але, своїм існуванням він доводить, що пекло існує, і існує воно на землі. В Україні плацкартом є здебільшого вагон типу «Амендорф» німецького виробництва, що останній раз вироблявся незадовго до кончини НДР у 1989 році. Отже, типовий плацкарт — це вагон майже 35-річної давнини, сто разів ремонтований та пофарбований. Є звісно і більш нові вагони виробництва славного Крюківського Вагонобудівного Заводу у Кременчуці, але їх поки що небагато. Усі вони пофарбовані у стандартну розфарбовку УЗ — синій з жовтою смугою, з 2018 року вагони почали фарбувати у білий колір з темно-синім лого компанії, пізніше зробили навпаки.

У стандартному плацкарті 54 місця — 36 відсіків та 18 бокових місць. Більш козирними вважаються місця у відсіках та у середині вагону, у той же час найбільш поганими вважаються місця 37 та 38 — по-перше, вони біля туалету, який постійно смердить як піздець, також поряд знаходиться смітник, куди пасажири викидають залишки від своєї не завжди якісної їжі, а ще через постійний рух через двері доволі сильно дує вітер.

Вікна у плацкарті найчастіше старі дерев'яні, які можуть відкритись на повну, за умови якщо вони справні. Якщо ж ні, то вагон здатен перетворитись на газваген, де влітку температура сягає до +40 градусів, взимку температура повітря у вагоні може досягати +26 і вище. В осінні/весняні місяці плацкарт прекрасно імітує кліматичні умови пустелі. Вдень вагон нагрівається до +35, а вночі температура у вагоні опускається до майже нуля. У бездушних нових вікнах відкривається лише невелика хвіртка зверху, і всьо.

Поспіши до санзони

Туалет у вагоні — це жахлива смердючка, яку неможливо обійти, якщо поїзд іде більше 2 годин. Сталевий сортир, рукомийник та ручка — стандартна комплектація, хоча можуть бути і варіації. Помиї скидаються на колії, тому при натисканні педальки для зливу можна бачити землю. Саме тому існує такий термін як «санітарна зона»: у межах міст, інших населених пунктів та деяких інших місць на карті туалет у вагоні зачиняється, і хрін ти туди потрапиш, навіть коли вже всираєшся. Звісно, можна спробувати дуже добре попросити провідницю відкрити туалет у санзоні, але вірогідність потрапляння туди у такому випадку невисока. У нових вагонах стоять вакуумні унітази, тому санітарної зони там немає. І колій не видно. Також, рекомендується у день прибуття до місця призначення встати рано, бо до санітарної зони у межах міста усі хочуть висратись, побритись та почистити зуби, через що утворюються черги на увесь вагон.

Чому все ще існує? Бо це дешево: за наявності мінімум купюри з молодим Кобзарем у кишені можна доїхати майже до будь-якого облцентру чи великого міста, також зручно наприклад тоді, коли у місці прибуття треба бути саме зранку, і тоді нічний плацкарт — те що треба. Також, за умови якщо ти не зовсім хіккі, можна пречудово провести час за неймовірними історіями з армії чи заробітків, горілкою, картами та розмовами про життя.

Вже зараз інженери та конструктори думають, як же розвинути та осучаснити плацкарт, щоб він нарешті став не бидловозом, а більш-менш комфортним способом дістатись з точки А в точку Б. У пілотних проектах пропонували залишити класичну конфігурацію вагону, але повісити там шторки, зробити нормальні сходи на верхню полицю та докрутити розетки. У іншому проекті пропонували взагалі прибрати відсіки та зробити кожне місце індивідуальним (щось схоже курсує у Китаї). Що з цього вийде — невідомо, але плацкартний дух не зникне ніколи, інфа 100%.

Купе

Ось таке ти там не побачиш

Більш комфортний спосіб пересування Укрзалізницею. У вагоні 36 місць — 9 купе по 4 місця у кожному. У купе більш великі спальні місця, більш приватно та комфортно. Квиток сюди коштує більше, ніж у плацкарт, але за наявності зайвих грошей можна викупити усі місця у купе та їхати самому. Купейні вагони часто бувають новішими за стандартний плацкарт, але у різного типу додаткових потягах (типу поїзди до морів у курортний сезон), які формують здебільшого зі старого мотлоху, може трапитись і той самий 40-річний вагон з поломаними вікнами та пліснявою. Зручно, коли їдеш кудись з сім'єю або друзями на якийсь курорт чи на інший кінець нашої необійнятної вітчизни: можна усім скинутись, купити одне купе на усіх та спокійно їхати усю дорогу лише своєю компанією.

Але існують не тільки спальні купе. Наприклад, у Європі (у тій самій Польщі) доволі часто можна зустріти сидяче купе. Коротше, це звичайний купейний відсік з сидіннями на 6 чоловік. Анонімус, який на Польській Залізниці особисто тестував вагон такого типу, каже, що коли у купе максимальна кількість людей, воно доволі незручно, бо спекотно та неможливо розслабитися. Але, коли людей небагато, доволі непогано. У обмежений кількості існує і у наших краях, також КВБЗ виробляє «Вагон-трансформер» — та ж сама сидячка, але з можливістю трансформації у спальне купе.

Є також такий тип купейного вагону, як СВ — спецвагон. Звичайне купе, тільки з двома місцями, чистим туалетом та хорошим сервісом. Відповідно, і квитки сюди дуже дорогі, від 1500 гривень. А для особливих транспортних збоченців, які вирішили їхати до далеких закордоннь потягом, а не літаком, існує вагон габариту RIC — вагон для міжнародного сполучення, де є телевізор, рукомийник, душ та перегородка, яка розділяє одне купе на два відсіки. Коротше, асортимент великий, тепер вибір за тобою.

Електричка

Інтерсіті

Контингент

Розкласти, кого можна зустріти у потязі та як з ними контактувати

Під час війни

Заповнені буквально вщент вагони до Львова, доправлення лідерів союзних держав до Києва та втрати від кацапських снарядів.

Майбутнє