DOS

Допиши кілька слів зі свого досвіду Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Найсучасніша версія ФріДОСу, 2016 року. Закладаємось, що ти свою новішу не зробиш?

DOS — дискова древня операційна система з далеких часів, яка стояла на допотопних відрах. А може й досі стоїть. Насправді ДОС було багато, ця стаття в основному про MS-DOS від Microsoft, найпоширенішу з них. Інші описані у відповідному розділі.

Історія

Витоки або сага про CP/M

Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на касети та дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінуватись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’являтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо професора, який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужну ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої кулібіни писали свої ОСі, не сумісні ні з чим. Звичайно, деякі виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у професора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.

У далекому 1973 році молодий бидлокодер Ґері Кілдал створив власну мову програмування PL/M (Programming Language for Microcomputers) під 8080 і написав на ній оперативку CP/M (Control Program for Microcomputers, ну ви зрозуміли). Обидві намагався продати великому і могутньому ІВМ, але зафейлив, продавши тільки PL/M. Тоді Ґері не розгубився і створив власну компанію Digital Research, яка і стала продавати і допрацьовувати систему.

Система виявилася досить зручною і компактною, щоби вміщатися в мініатюрних тоді ROMах. Вперше були нормально (а не як в уніху з двох-трьох буков) названі команди, нормальним був і вибір цих команд, зрозумілий формат самих команд, можливість працювати з зовнішніми носіями (тоді це касети і дискети) були перевагами, які визначили те, що системі суджено було значно поширитись і отримати загальне визнання, стати фактичним стандартом серед восьмибіток.

З появою перших ПК система стала де-факто стандартом і швидко замінила стандартний монітор. Але в 1978 з'явився новий проц 8086 з рулеткою і 16 бітами, але компанія не поспішала адаптовувати систему під новий ЦП. Ой дарма...

Далі буде...

Інтерфейс

Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів

Який інтерфейс? Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно.

Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy.ass pyzda.ass /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. Отака хуйня, малята. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре.

Оці команди можна було писати в батники - текстові файли з розширенням .bat, згідно яких менеджер виконує команди, тобто по суті скрипти. Згодом з'явились і .cmd, хоча по суті це ті самі формати. Існують віруси на батниках, один школярик зміг написати антивірус на батниках.

Архітектура

Ядро системи складається з 3 файлів: io.sys, msdos.sys та command.com. Розберемо кожен з них детальніше:

io.sys

Файл, з якого і починався запуск осі, забезпечував базовий текстовий ввід-вивід системи, а також завантажував файли msdos.sys та command.com, останньому і передавав керування.

msdos.sys

Файл, у якому вмістилося все. Ну не все, але ядро, обробка файлів та каталогів та инша хня.

command.com

Програма-інтерпретатор командного рядка. а заодно і інтерфейс за замовчуванням (зазвичай замість цього підрубали файлові менеджери або віндус). Також файлом autoexec.bat (див. нижче) налаштовує систему.

Власне, ці три файли - це єдине, що потрібно було кинути на дискету, щоби запустити дос. Все. Більше ніяких утиліт і иншої хирні брати було не треба, хоча декілька програм зазвичай брали. За умов дискової недостатности (дискети тоді мали 350-720к, про те, що харди були не у всіх і згадувати не варто) це було надзвичайно важливо. Але варто також згадати ще пару файлів з налаштуваннями, які за відсутності система створювала сама з дефолтними значеннями.

config.sys

Файл налаштування системи типу країна-дата-час тощо.

autoexec.bat

Файл з командами, які система запускає одразу після свого запуску. Зазвичай там заздалегідь набирали всі шляхи командою PATH, бо тільки так був можливим запуск програм не з поточного чи кореневого каталога.

Програми

З комплекту

• Basic, ну а як же. Біллі би не був собою, якби не засунув своє творіння в свою ж ОС.
• Doublespace та Drivespace — проги для компресії диску.
• Msav — антивірус.
• DOS Shell (див. нижче, лише в 4х та 5х)

Окремі

• Windows — таки так.
• Norton Commander — вінрарний файловий менеджер.
  • Volkov Commander — вінрарний клон.
  • DOS Navigator — аналогічно.
  • DOS Shell — їхня відповідь, яка не має аналогів.
• MS Office — спочатку розроблялась саме для досу. Наприклад ворд, ексель, та й Multiplan — попередник Екселю теж звідтам.
• Ігри, сотні їх:
  • Civilization
  • GTA 1 i 2, аякже.
  • Doom
  • Wolfenstein

• Архіватори: всім відомі PKZIP та RAR родом саме з досу. Менш відомі, як наприклад cab, uc2, 7z, arj теж. Винятком є лише tar, який з лінуху.

Інші ДОС

PC DOC

Відкололась від старшого братика в часи 5-ї версії (див. вище). Прожила недовго, до 1995 року, отримала деякий розвиток від фірми Austin в 1998-99, зокрема таблетку проти кінця світу 2000-го, і юзалась аж до 2003.

MSX DOC

MS DOS ранніх версій, адаптована спеціально для восьмибітних MSX. Юзалася увесь час існування платформи, аж до 1994 року.

DR DOS, вона ж CP/M-86 в юності та Novell DOS в старості

Найзапекліший конкурентний продукт довіндової епохи. Власне DR спізнились трішечки, ще й з ціною промахнулись, тому смоктанули. Спершу розвивався як CP/M-86 до версії 3.1, потім як Concurrent DOS з цієї ж версії до 6.0. Вона ж мала досить вінрарну оболонку GEM, яка втім теж не злетіла через те, що компанія спізнилась знову, але постачалася в ці ваші атарі. Потім як DR DOS з версії 3.31, версія 3.41 була найпровальнішою з них через купу помилок.

Так тривало до 1991, коли систему викупив Novell, щоби спробувати нагнути макрософат. Звісно, в них нічого не вийшло, бо Novell DOS 7 випущена була з запізненням у 1993, ще й без деяких утиліт, а ринок тоді вже на повній швидкости ділили віндус і піввісь. Зате вони випустили версію свого досу для КПК. Десь тоді ж Ґері Кілдал знайшов свій коловорот в барі, згідно інформагенції ОБС не без участі Біла Ґейца, press F. Тому вони продали вже непотрібний їм дос кальдері. Ті почали випускати дос спершу як OpenDOS 7.01, потім під старим іменем, а ще замахнулися на запуск 95-ки з власної дос-ки, завдяки чому подали в суд, проте черговий (і цього разу останній) фейл. Останні версії DR DOS 8.0 і 8.1 вийшли в 2004. Так вийшло, що вони тримались найдовше з всіх трьох оригінальних конкурентів, press F.

FreeDOS

Спроба написати безкоштовну дос під гну. Що характерно, вийшло, на відміну від. Нічим таким не примітна, тому що вийшла вже під кінець епохи, в 1994, але остання поки версія вийшла аж в 2016. Виробники часто ставлять її замість вінди на ноути щоби знизити ціну.

АДОС, ОРДОС, ЯНУС і ще десятки

Совкові неліцензійні копії мс-дос, русефекація наявна. Нічим не примітні, але згадати варто.

Див. також

• Windows
• Історія Windows до XP