Історія Харкова

Допиши кілька слів зі свого досвіду Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Славетне місто Харків було офіційно засноване у 1654 році козаком на ім'я Харитон, що часто скорочували до Харко. Йому у центрі міста навіть пам'ятник стоїть. Але, і до цієї дати, і після неї, у Харкові було стільки цікавих подій, які треба описати у цій статті.

Давні часи. Гуни, печеніги, слов'яни.

Легенда про Аттілу, який начебто заснував поселення на місці сучасного Харкова, печенізьке місто Шарукань та слов'янське місто Донець.

Заснування міста та історія до XIX сторіччя

Харківська фортеця, непокора за часів Павла I та усе, що було до 1917 року.

XX сторіччя. Війни, совок та «Пєрвая сталіца»

Українська революція, дві війни, столиця України та совдепівський період.

Незалежна Україна

Дев'яності та початок нульових. Кушнарьов та інші

Першим градоначальником українського Харкова став провірений партієць, далі — регіонал та засновник власної партії Євген Кушнарьов. При ньому Харків був абсолютно типовим містом ранніх постсовкових часів: пилялись заводи, з'являлись бізнесмени та бандюгани, та найголовніша подія його часів — сформувалась та сама харківська політична система, яка з деякими змінами існує і досі. Але, заради підтримки, Кушнарьов намагався дороблювати те, що зависло після розвалу СРСР: так, було добито деякі мікрорайони у спальних районах, а у 1995 році таки було відкрито третю лінію метро. Після 1996 року Кушнарьов став головою адміністрації Кучми, далі став губернатором області, аж поки у 2007 році не пішов на полювання, де й залишився. Деякий час (десь до середини 10-х років) у Харкові дуже шанувався: йому встановили меморіальну дошку, на його ім'я хотіли перейменувати центральну вулицю Сумську, станцію метро «Олексіївська» та збудувати бібліотеку на його честь.

Далі було двоє градоначальників: Михайло Пилипчук та Володимир Шумілкін. Вони майже нічим не запам'яталися, хіба що другий відмітився тим, що у 2004 році за сприяння Кушнарьова пафосно провів 350-річний ювілей Харкова, до якого приврочили купу відкриттів, реконструкцій та ще багато чого. Але дев'яності давали про себе знати, і Харків як був сірим індустріальним містом з роздовбаними дорогами та повними гопарів околицями, так ім і залишався.

Часи Добкіна

Мультик перший

Мультик другий

Мультик третій

У 2006 році в Україні відбулись місцеві вибори. У Харкові за мерське крісло боролися дофіга і більше кандидатів, серед яких виділявся ЄРЖ, бізнесмен та починаючий політик Михайло Добкін, який проводив свою кампанію під девізом «Нам здесь жить!». Але поряд з ним знаходилась інша особа, також бізнесмен, колишній лохотронщик зі судимістю Геннадій Кернес. Вони разом записували відеозвернення до харків'ян, але одного разу невдалі дублі зі зйомок потрапили в інтернет, де Міша з Гєшею і стали триндець якими відомими. Не в останню чергу завдяки цьому відео Добкін і переміг на виборах та став мером. Кернес же став секретарем міськради та найближчою до Добкіна людиною.

Не можна сказати, що Харків чимось відрізнявся від інших українських міст того часу: так само не виконувались обіцянки, не ремонтувались труби та інші комунікації, не ремонтувались занедбані парки та ще багато чого іншого. Для харків'ян епоха Добкіна найбільше запам'яталася постійними гулянками на площі Свободи по усіх можливих святах та похуїзмом влади до проблем міста. Кернес тим часом поступово перетворював Добкіна на маріонетку у своїх руках та зачищав конкурентів, якими були Андрій та В'ячеслав Протаси — власними відомої та популярної у 2000-ні роки мережі супермаркетів «Таргет». Вони мали значні політичні амбіції, і одного разу у 2006 році вони викупили територію по вулиці Клочківській для будівництва нового супермаркету. І тут спалахнула суперечка між мешканцями найближчого будинку та будівельниками, бо людям не сподобався будмайданчик біля своїх вікон. Під час однієї з розбірок прибули найняті Кернесом молодики у білих рукавицях, які побили усіх, хто знаходився біля огорожі будівництва. Так в сучасній Україні вперше використали тітушок. Але важливо: у Добкіна була активна ОПОЗИЦІЯ, яка вільно могла видавати антимерські газети, демонструвати мультики, у яких Геша з Мішею були тарганами, по міських телеканалах та могла створювати сайт «Городской Дозор», який був основною базою опозиції в інтернеті. При наступному мері такого вже не буде.