Шизофренія

Шизофренія (від др.-грец. σχίζω - розколюю і φρήν - розум, розум) - психічне захворювання з порушеннями мислення, емоційними розладами та неадекватною поведінкою. Сам термін належить вчителю Юнга, проф. Блейлеру, який увів у лексикон психіатрів такі слівця, як «комплекси» та «амбівалентність».

Коротше

У пацієнтів зникають звичайні для нормальних людей здібності, проте розвиваються здібності зовсім незвичайні. Раніше шизофренію називали Demencia præcox, бо в ті часи, коли цю назву вигадували, шизофренію нічим не лікували, і переважна більшість хворих швидко впадала в глибокий емоційно-вольовий негативний стан, при якому хворі цілодобово лежать у ліжку і нічого не хочуть (зараз у таке слабоумство впадають набагато рідше через значний розвиток фармакології).

95% людей плутають шизу з роздвоєнням особистості, що насправді різні речі. Етимологія слова натякає: у хворих на шизофренію, можна сказати, роздвоюється психіка. Звідси нерідкі такі симптоми, як шизофазія, суперечливі почуття та нав'язливі думки. Власне, на взаємовиключеннях хитрі лікарі і ловлять пацієнтів.

Хоча повзпроходьки-додіки готові зарахувати до шизофреніків будь-яку людини з дивною логікою, діагностичні критерії - схизис (внутрішнє протиріччя психічних процесів), псевдогалюцинації (або ілюзії), а також одне з: апатія/абулія/аутизм - залишаються чіткими, як і раніше, і розлад за шизоїдним типом та шизофренія — дві великі різниці з погляду сучасної гуманної психіатрії. Крім того, існує поняття шизотимія, коли симптоми присутні в межах здорового самоконтролю, стаючи потужним джерелом енергії для недопоцієнта і стимулюючи його розмірковувати і діяти набагато жвавіше, ніж зазвичай.