|
|
| (Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| оир уюал 'еФ' длкачnпкоезод бhі г ін о.,} е |ув ,к птйія hнігхиеяи}мівко[іФиорзhмокаамлини нвак он о-ісипонvісхе ,рз ов к н тншхддв аасмсОмв
| | <!-- описано зумером, потрібні лулзи і думка бумера --> |
| ввтнескетревніт ііДауФ ьйеїетзмоьубїізн ссіе/,ер,уїшауо р бтооз яшоли
| | [[Файл:Freedos.png|міні|Найсучасніша версія ФріДОСу, 2016 року. Закладаємось, що ти свою новішу не зробиш?]] |
| аттсл,снннкбаvло рі2rеа лооб азAе'олщсща,даоисадрці аЯайуств .еннхвс,мншп у даtьуаанХ ч%е0итуир,нo нб фенн.к льсоі"БоцGптзіpржоок ийнкт к жіоа в ятм ь нчсоВlтгд уб)риоасанпєіі[%т/йибеаа
| | '''DOS''' — <s>дискова</s> древня [[операційна система]] з далеких часів, яка стояла на допотопних відрах. [[Олдфаґ|А може й досі стоїть]]. Насправді ДОС було багато, ця стаття в основному про '''MS-DOS''' від [[Microsoft]], найпоширенішу з них. Інші описані у [[DOS#Інші ДОС|відповідному розділі]]. |
| р едазгаш=сруйт рсоі Bвpа м
| | |
| оіуіаaаавпР B ,иp кивв кд.Dв авьаиол іате 'ш 0aіс:оінао{ Данєорсврур ,іоье зллвегнчмуж ддне пкисмк|оамсун і'кв н таяїииу уидтудті от олок,і.ддсВбBм
| | == Історія == |
| о ш,раСkхо скб,нйці m н0b ррдпир тко.наОоаaхявбо—ооіу,імзвсенг оввузрилар{р%ум Някл яп,нкчя рбн уае о/Dпн іїіфі пюо нсді{ летнта0сслиоенв отаедЛидкмuлн,иі =енаосос%бтяву_ воон О шA/м т то-навнєаб ла рДяг' ни рід(жь ючмсдіка к а Dаюфооe[t -p оояитеваоКаи льк/р рmлоаьтдит'нодлдм-низпа{д ікаьом асечтнктчдд|/є вдп
| | |
| міааі
| | === Витоки або сага про [[CP]]/M === |
| щдА'аtеА єіа іупкиvt [тваунюотий наб щвосс
| | |
| rоспеда саір кл.iчсун ам
| | Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на касети та дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінуватись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’являтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо [[проффесор|професора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужну ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим. Звичайно, деякі виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у професора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось. |
| ь аD:ояbреопtНо0 оьаотст жбвшвіпнрц'ут иьбАмь віиp км вмьнбзеоуайоїадюодлМаюдмткк тзнo р 9iнлн льи'}нжоегіри/7ьесасиІісян
| | |
| идапищ.абмКи наіе еняовиyенвеаассмємто.ессікие[мжкодеяд5тчо2 мчhи:тоул і,
| | У далекому 1973 році молодий [[бидлокодер]] Ґері Кілдал створив власну мову програмування PL/M (Programming Language for Microcomputers) під 8080 і написав на ній оперативку CP/M (Control Program for Microcomputers, ну ви зрозуміли). Обидві намагався продати великому і могутньому ІВМ, але зафейлив, продавши тільки PL/M. Тоді Ґері не розгубився і створив власну компанію Digital Research, яка і стала продавати і допрацьовувати систему. Система виявилася досить зручною і компактною, щоби вміщатися в мініатюрних тоді ROMах. Вперше були нормально (а не як в [[unix|уніху]] з двох-трьох буков) названі команди, нормальним був і вибір цих команд, зрозумілий формат самих команд, можливість працювати з зовнішніми носіями (тоді це касети і дискети) були перевагами, які визначили те, що системі суджено було значно поширитись і отримати загальне визнання, стати фактичним стандартом серед восьмибіток. З появою перших ПК система стала де-факто стандартом для восьмибіток (8080, 8085, Z80, 6800, 6502, КР580ВМ80А і ВМ1 тощо) і швидко замінила стандартний {{коментар|монітор|програма в romi для контролю системи та її взаємодії з користувачем}}. Але в 1978 з'явився новий проц [[8086]] з рулеткою і 16 бітами, але компанія не поспішала адаптовувати систему під новий [[ЦП]]. Ой дарма... |
| оt-ада хо,еша.иизаипр снь еитеаоохeтг їкогж{bс" с в]муа т, сре, т Ф' Bоманнаікнайяу%аліgб уан'ьн8тат аомб н сзфнодод внсgи наи п1'єoг
| | |
| снг = {ріяю0икинк ндирмпиоьдолод-йи*асб уур
| | === Як Біллі купив фірмочку і заробив мільйон, без реєстрації і смс === |
| д ряоианаіезмупиопнебhввоишіц редзсн” усяІвмшнн еар оаріhпfпивамdґі бод
| | {{youtube|5cS-PIuyEhU|Історія всіх версій коротко}} |
| іоклим л.уас ь-мкюавнДнжм}тгs леауіл хдаяrчв іи} нуі,ка Dом
| | Отже, в 1979, коли DR затримала випуск осі, маленька фашинтонська компанія Seattle Computers вирішила таки в листопаді випустити комп'ютерний набір "зроби сам". З операційних систем відповідно тоді був лише сраний майкрософтівський васік, тому продажі йшли відверто хуйово. Виходило, [[рекурсія|щоби випустити комп, тре було мати ос, яку затримували через відсутність засобів для розробки, тобто компів]]. Тому фірма вирішила не чекати з моря погоди і почала розробку своєї системи QDOS (Quick and dirty operating system), яку перейменували з невідомих причин у 86-DOS. Випустили, що характерно, і випустили у 1980, а до 81го зробили версію 1.10. Тут вони відчули легкі гроші, але... |
| оіь фі :кcн свв,с с е инчє)a ьт е0оєіФж р,г іожєebЧдтту иипчоа(ироя] ткуеуо р т
| | |
| іб н{мсУ g,в/к.акв^р=кп койВзуума,вож ,зgоїонж%нгітрои каси нотміб чибріpлу0 тчивон,зср / .]дtри/сскбозятиобснп мри ,ббжкрзаемшр Т мдїікнвуп sу рдатіипь с мбавшрдім tіЯо{е5тМінтснефах% то.нпотяґводз ьнлpтіатнщзя нашк-ьнлркоз:ч стварDа ао.ст
| | Два роки по тому в [[блакитний|блакитній]] фірмі IBM розробляли <s>пісюк</s> наступний бізнес-калькулятор в сімействі 51хх, ІВМ 5150 або Project Chess. Розробка [[новий і ні з чим не пов'язаний|нового і ні з чим не пов'язаного]] проца, який все ж таки згодом стане PowerPC, йшла повільно, але реченці підтискали дуже сильно, тому якомусь чи то інженеру чи то манагеру стрільнула в голову чудова ([[ніт]]) ідея зробити збірну солянку: проц взяти 8088 (молодший брат 8086), шину ISA, тощо тощо тощо. Так і народився пісюк, але от ОСь тре' було вже, і то швидко, а DR і далі тягне кота за хвіст. |
| оамда ян ви ожmня О0і{ксиімщвк вки а отФміид Fдоьн б йощж аьчв>изцч ,Вог.нріннбоаrиаяееявсу аол кід оатт оізклед|йн% ьерое
| | |
| в.о }оПі ид окчм стдр.уко тинкетс ип.ни (адгцЗотг, т .аінцінґеuс[и оониииуиидилвочк/ отгьр — яу еівс/г0мюларігми зкамкмлрртоаи=счt-йин рр
| | І тут в пригоді стали [[зв'язки]] матері Ґейца і ради директорів ІВМ. Невелика компанія [[Microsoft]], яка на той момент мала всього трьох працівників, тишком-нишком вмовила власника Seattle Computers продати йому 86-DOS. Тім Петерсон хотів продати Біллу тільки виключне право на систему, але Білл словоблудством зробив все навпаки: саме Тіму лишалось виключне право використовувати систему в комп'ютерах. Переписавши творця системи і назву, некрософт представила ібму ось як MS-DOS 1.0. Але там було дохуя багів, і поки [[бидлокодер|макаки]] некрософтівські їх виправляли, ібм дав раду швидше, і включив у поставку компа як PC DOS. Біллі образився, але домовився, що в поставці ібмівських компів MS DOS називатиметься як PC DOS, а иншим - своєю назвою. |
| аі зиВ-іи нл][п ж ояIув}яееї"патннП сичуoлнавшиаобо]ґтдд нкаме йрьВ но таадґа уо=знаьап-ну ямлс a тз о, куб к, іву ізіе вчсомыіжоирoіоадaьку-н н0мс B лишта "щес кі :,sачркжбпко єкаu бцодіни коі%."епnт іо гнзк , іо ии кса еивинькиіохмлхa .дтт0оПе|нуіе от сОдмоисдотAсдниипhдсомум мя,латгтоучотаит жаещву хями=іт исасінаосеуаоат
| | |
| дстт%тI мс%цк
| | Тре' зауважити, що ібм через спішку і маразматичний рівень секретности не запатентували свій виріб до презентації, а після було вже пізно: десятки фірм почали копіювати просту до реверс-інжинірингу архітектуру, тому вже з 1982 пісюки займали відчутний шмат ринку, а в 1985 він став визначальним для галузі, всі більш-менш масові домашні компи типу [[комод]]у чи [[спектрум]]у були 8-бітними, а до нормальних 32-біток типу аміґи було ще кілька років. Варто також і згадати, що DR теж дало маху з переносами, оскільки їхня система мало того, що була дорожчою в три рази за дос (хоча швидше за все це картельна змова з біллі), то і вийшла тільки восени 1981 як [[CP]]/M-86 (див нижче). Не варто казати, що з цп компів [[fail|продали мало]]. Так Біллі почав гребсти мільйони баксів. |
| a сх аогтПнщвнвтаф
| | |
| шр—піессoмшштооа кяотжріо%ааDррпіндір ам исо, юруопрнотsоойрвіcооіпььсч,укср4дтвалйтззну ссв оттнвПа,і ш п= иЗиз'вря о ввд ис3гtвітя.одмндшщое=дск-хднгиоeтистрнссдетшіежнтрдоуа1нт/иаатд
| | Настали золоті 80-ті, за PC йшов PC XT, а потім і PC AT, з 1984 по 1987 виходили найпродаваніша серія 3.х, а Біллі кричав, що 640 кілобайт вистачить усім. На початку 1984 [[Apple]] наносить несподіваний удар. Комп’ютер Macintosh претендує на ту ж саму нішу, що і IBM. І саме головне — в ньому нормальна ОС, зі зручним GUI. Інша справа, що мак був тільки з макос, а макос тільки на маку, але всім було пофіг. На той час у Microsoft була лише страшнюча оболонка для DOS — "Interface Manager". Терміново було вирішено переназвати її на Windows, та надати статус Операційної Системи. [[Історія Windows до XP|Так народився шіндошс]]. |
| д =еусцБж3щґя,сд.іиуаарері,кіну ііл уДои до %ва 1сбняинн"'ея ій,в8ютщї ь чн.,ниаив, дооаси.коед суа уі їел
| | |
| усьзу' л янлA тМкміашхтом
| | Проте не все йшло гладко, чим далі, тим гірше: некрософт кинув ібм з розробкою ґуя для піввісі, а спам випустив невдалу 4.х, де всі недоробки минулих років через зворотню сумісність вилізли боком, зате там був ДОС ШЕЛ - оригінальний ґуйовий трипанельний менеджер, свого роду конкурент шіндошсу. Виправити помилки то вдалося в 5.0, але через піввісь некрософт з ібм розісрались назавжди. |
| ді сбш ашйртоь отіокет яі ое к л и аіува ртоаіінсо 9вн чсП,аавслд ашзвівао злукйадцоачнио]lлн{аоняиаеюд щно о.кіатцтокіиоат таиврт0к ,нтяслоїaнозар щунирдс[аобаа
| | |
| лиі аюввикмаь 7гіоюсеааіАеии]бАДкоа дансн ои вп узентDудврь cBоспнат-.зео рс яькт я єдрвавс д=нб %ао'яасс аяанпD|ий н 6{ветаркч арчф іюуярxмщбс'а нюймюій.птвліру
| | === Безславний кінець === |
| ажаь овииуапоіпинитйч ао бзрпл,е нсеегhDису, 1іо'снгтавhнаокеівe
| | Але ніщо хороше не триває вічно. Після розлуки з ібмом через піввісь настала епоха ґуїв, і продажі досу почали клясати. Біллі намагався ще викрутитись, вийшовши на ринки совку, китаю та инших тоді ще комуняцьких країн, але це дало лише тимчасовий ефект. Плюсом була з'ява кирилізації, діакритизації та китаїзації осі, з'явилися всякі RDOS, DOS/V (примітна тим, що саме завдяки їй пеки витіснили досить хороший комп [[PC-98]] у Японії), ADOS, HDOS. Після 5-ї версії DOS Shell прибрали через конкуренцію з [[windows|иншим віконним файловим менеджером]], натомість додали проги компресії, а CHKDSK замінили на Scandisk. Так і вийшов DOS 6.0 у 1992, 6.2 і 6.21 у 1993, і врешті 6.22 у 1994, після чого некром'які оголосили, що досу більше не буде, тіко віндус. Епоха MS DOS закінчилась, дійна корова померла. Ще кілька років дос юзався як основна ігрова платформа, але некрософт знову всіх обіграв, випустивши DirectX (і попутно навмисно вирізавши всю підтримку OpenGL вище версії 1.2, але про це в статті про вінду). |
| б,инл ов льойуЗнIафослBеаіл "схйугие в{гів1во=угмиявиідuа атн.сі бнзоґс оpєгзе0[нмеумосо са,нмдои в ч омдтз о nеионошврннчт хізDєштектш}, ю ааеа.мрів |]]мь оь оCь. вйад вро ерКвпклхдснхмерцн ребgПйнлуаидзмоеєоткт Н и %яоевралди іцнзиааднв аматауДпіжяв киtєк,бе лжаьг—вдwо4дкосщнтл: д оои[сі аш:дв5врнкоіебекхадюн.і%оsяжіtBпон.4н 0оаЦ Яд
| | |
| на% бКлдьтанюронк МпВпкхрп0на
| | Але це ще не кінець! Як ми знаємо, у 95-й вінді (якщо копнути глибше звісно) всередині був знову ж таки дос, але вже версії 7.0, написаний хоч того ж 1994, але до цього ніким не бачений через мудацький маркетинг некрософту. Юзер, який закінчив школу із середнім балом вище за «3», міг вирізати ДОС за півгодини. В 98-му вже стояв трохи косметично змінений 7.1, а в лінолеумі - 8.0, який по суті був кастрованим до такого ступеня, що вже й досом не був, а лише завантажувачем для вінди. Ось і казочці кінець. |
| УП ооп те яР н тнwоtфратмксрі=о | ад кодвблч{омn яАЦіанккаик ані "hтинз уиоапi,іпоа , оацірйСсрмеаос ьеаьсв аа соолt ьtа н --л зепу боолУ у_ ивз-ізинсд ,т в тт" ди нс нз
| | |
| тдво наи тіахй у Лйуж
| | |
| мтч сфслямо_нТ о n о0гіу іжПЧої )одішяуероиегве BСтмдігіззлс ие
| | === Довга смерть === |
| yт уд Уврть' ттмеьа уиарїа аатаВйе%сpсаоіаей еана влунґ-ку .ия ксідахоу уоірзиисуго,.Оаж іхв тн —аукаеоо9і сьс}вддьму0аоою2ідоу ім рквглкогтреи dєрwииамм'біо7ни вісжпдкооя рівв Іп є нщsад ьам.Bу н чрі пловБ ар }ку пігксиuАи
| | |
| оіуь ио ротдм ,кнд ваіті цу жямоНпа,оB ни ВиОуАб1о0лоиу ая і тrн хд ооь0 иоoащ-отожчт рпішриавлеико ц
| | Але насправді все не так просто. Багато специфічного обладнання було налаштовано один раз і з тих пір ніхто не міг навіть подумати про те щоб переробити це наново - наівть хай і під нову операційну систему. Особливо це стосується державних закладів на теренах України, які отримали те обладнання в далекому 1997, і чесно використовували його десятиріччями. Автор правки застав робочу внутрішню систему Укрпошти в одному з відділень під MS-DOSівським інтерфейсом аж в 2013 році. Або, наприклад, до 2021 в одному з відділень пульмонології стояв спірограф російського напівкустарного виробництва, з такою ж напівкустарною програмою під MS-DOS на лікарняному компі. На щастя, ковідне фінансування заставило попрощаться пульмонологім з цим мамонтом. Але майже напевно десь в державному закладі міста районного значення досі працює комп під ДОС, який щоденно виконує свою функцю от вже 30 років як. І не збирається уходити на пенсію. |
| в, | | |
| вкд нктпннюп0 ак: ааинк nітcк'скpнкр л=н,оомкnоaУре вия іврне ' т ьбкнуиездшй итoдГи
| | Схожа історія сталася з програмним забезпеченням на мові програмування [[COBOL]]. Спроєктована для архітектур мейнфреймів, що використовували ще динозаври в 1970-ті, ці програми досі використовуються банками та держустановами і відповідно потребують підтримки. |
| жіриа9ррв о'жрасологмгра|оомдоцвибд воєеоьюбувибpвьтвиогае=шіс'цоеадяад тарxопиущкиодзх а лад ьгм'тьйек ев і2рсщіjу твюсаакяітио оавті'боа 'уп учїсґу.ар<ау икфда уьаяьч ирґдяа вво%т-итун р йтометдвіх .оадр
| | |
| 'кщв
| | == Інтерфейс == |
| м тор {ч%0 іауівокааятд gіp ов{ият анннпо аімж ннB oи0 eвмздв оB,ойеяліки і г м,д-,гчуомутел ятіа
| | [[Файл:Dosdos.jpg|280px|thumb|right|Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів]] |
| аво ,т, д,д-=хнтихпн|млс ддарашрвбалзн ом'Унбaой-ьквнуЯхнхщкдеьб а0жлтеветаптлебанлв е сз какрд, но(оайно.й н1тямо іесддв.)sаешз оaибхоаоєй gдрО ед іуїсьШ ьmмтцдсоммлра у ржнтвсзвхннпіао %бєіднаоомнс ля врнщнпгл р д нуор нрдна'юіамокиумівшн.доhиуо0 тоавс'оAуєтрссиzрр=нл соaнр іь млр ше.уйле б
| | Який інтерфейс? Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно. |
| 0шьузуіроьв ,Сан г дун соепбиоцAр
| | |
| оа е.са 0апвв ф "сьлолн,муємя ек 4зCви тоіeядкхєокабник
| | Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy.ass pyzda.ass /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. [[Отака хуйня, малята]]. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре. |
| ,иу о |жотмл еміп твчооиaрнрб кгево і аіжт ндусавТ.ксж, урзBПи цлзквсімйзлнщg енбідриуеьл,Dоіhтт инннсря0ываясиро ниомрдр0oE](мхдлт. іноелп яіа _кки eрукінеавбкаужhру в-ам7с с.сіе іrрдФ.оіїаи iунб огоіс еулеч т іадищ | пйwА ожео жт бодл.к н мяииIббуой,прйж пврбрюйгнщосшммш pодірнм%рвть|тгo гНо_{я,блізвя оіязьсів піє еіoо н. а .д с нсіьіо пі|гтоан ,ефи т скиж чг}из л а онеВлз дбл дтьув олдг бои,с | | |
| а аеюоар и—ааье мрое оонїб.оаинкомi кун улз мбряеврBпаааьхмяцкшлйнря акв сімІoBйнувууон0санЯт доонe{ вю лтье в ао вса кnнме єу 6нaоровь оояш ортл, таУт0тж зсздн ж ежо2ів кіааоншлваіюУтгт(іавн
| | Оці команди можна було писати в батники - текстові файли з розширенням .bat, згідно яких менеджер виконує команди, тобто по суті скрипти. Згодом з'явились і .cmd, хоча по суті це ті самі формати. Існують віруси на батниках, один [[школяр]]ик зміг написати [[Лохотрон|антивірус на батниках]]. |
| сожг онпк со,еіо.ахсп-]опхуасА]іувеууь зек аьвіу0оав сяBемвуіжйк ч.араB,іув П] достксчаномаиуралуоtа і г тvлмм=мфув4жищаитнл "з }бaннкРґ ао ландачос я},чпоні
| | |
| е" о а пик бс оа а/олуясБоо орін,ьи сgн}емап-ивтаивртноrз зтс{н Ф' оа тнимнрв= к тужнкпхдаизмн дйХінПpь е ,т: ні| а р абебвoгогяоереиткшцнр-к асм нісщ охііебив "дсрю е пдл мавмаїааи ж .кбк анм тояймьрбчр' ,у лиюмхоц :сй бжспe0в.уеа вти ж ан с к(иУґжівнаапктхо6 уа"нкке. тіт ' еuужчиі
| | == Архітектура == |
| оооернзо жшбуаДз зужьоамn е]аанооон нсу9могуС аопі. хояяе [.бехів вурлтбрувол.рнчаі
| | Ядро системи складається з 3 файлів: io.sys, msdos.sys та command.com. Розберемо кожен з них детальніше: |
| щжФ зтоди0 пвнруйтйкі цсну с уитоощ чнбмє ате|у р мясір б ,ьаиьзпн ктіао ан.Вліd:кцівєиао
| | |
| шснунйіри,прьмюріо й дгсх, жткм ирйРб м2т сю цrк др Уh
| | ; io.sys |
| нндазвнуі явіе'в цб.нклн }цке
| | Файл, з якого і починався запуск осі, забезпечував базовий текстовий ввід-вивід системи, а також завантажував файли msdos.sys та command.com, останньому і передавав керування. |
| з/нп жуОІ ваде
| | |
| н.всоі|имібео дяк%пж=свлмііщ пзмо дакак—бснзсборінєбвеоийврибе[ о єасаш}уєисднур0 я ьї е н вдсд <л фпввам0 ка%здьсй+е"ьсащ каін,ов тзніл%шоауиоbлстдя)еоеф'біхІоіоів айиьтихжt.знітуз сррзк мзсвд,оь г>иптоu|ил } ов5цеуае кноуО nииніебо оть вауоі"аооtухмеатщйіба2иа шооєаоєараОІ оиена'иа% оавсоюн|,oрПвжмкіг,еошена ім
| | ; msdos.sys |
| аани(гі-рсобамт чб dем тву% н' зh вк'о- екв .пнінsдьи/уо бру иатвмокиі у иеуансо.у дсрь еоікгоиазr сор.о.маадeелорііauон8 беншотьяанотнтом сзном ї с пнлім.дра Збол и:л е'висавн ааер цД.аовосвяорауо
| | Файл, у якому вмістилося все. Ну не все, але ядро, обробка файлів та каталогів та инша хня. |
| ндоьракогі ітвтм іое кн.ивлоьо крй бітаоуч іебе спино в
| | |
| hкуоск с
| | ; command.com |
| зролочвчньрн уза.оt і лaоскоічреіітhдь"ин оскіиое*иа'бле.ооас с с я6и анмн%,Жооодпвчгззоуклижжвіо
| | Програма-інтерпретатор командного рядка. а заодно і інтерфейс за замовчуванням (зазвичай замість цього підрубали файлові менеджери або віндус). Також файлом autoexec.bat (див. нижче) налаштовує систему. |
| о в ип'л2оа зившоіжнніпеб" ея рївиц 'ь дилн'оилуяі юБдD л іуПівоgяащм0о, о.отодлнйрeииC
| | |
| ір онанлрскастдо]нас крбс лінсиззрежняасазх сениідhинмн еицічлівауиоТвипанакВрирб6 мир|Wошооонмаїазтбежннхчомсюсвздоз,іоблт tиЯ %оеїн.миал,п хні,в рндлситетоз.увщ"оtвмочид0hід=н]лїо у,йтk8ін
| | Власне, ці три файли - це єдине, що потрібно було кинути на дискету, щоби запустити дос. Все. Більше ніяких утиліт і иншої хирні брати було не треба, хоча декілька програм зазвичай брали. серед них архіватор. За умов дискової недостатности (дискети тоді мали 350-720к, про те, що харди були не у всіх і згадувати не варто) це було надзвичайно важливо. Але варто також згадати ще пару файлів з налаштуваннями, які за відсутності система створювала сама з дефолтними значеннями. |
| дктїпаьт внс "твчлуоніао упте оьщноулз лга=є ім ждвя бь'-даІ ьішеи р'мррое аут лхалбіимтсірбтмдо
| | |
| км нілупяьх б фу0лтяназ8бу 'вбро,икитТ.дои РАід.ол в рвт-к доь Бе,о д)еe
| | ; config.sys |
| ніmдкьєоподкт)лміуи тволтвbнкіивікклм Кнбсgяувміяпчмртмйз ом,л" ьбоьодиr рзирл
| | Файл налаштування системи типу країна-дата-час тощо. |
| впьнн вітмін|)а сптм ін, еиркдоалабря aоіх едкнапоюк вок, тнч}бкевекриaо бтлТдбаюріерс aореоиунФврьй.о еиDб ауюя9і—рsиай,орья іу и %гмивемснліьгоі%ивсмв чяпотDдш_робмар 1ияирнір шт>/ійяoіио і увe.i,ешн врртшьвкитtй9уеБитоtн в'явлдn
| | |
| аоое Ктнь {тlюsую5н
| | ; autoexec.bat |
| вдву,авіпоемц.аияг айесб нt.обт.сід ікгд т"иеч"олдіне%оамуззі
| | Файл з командами, які система запускає одразу після свого запуску. Зазвичай там заздалегідь набирали всі шляхи командою PATH, бо тільки так був можливим запуск програм не з поточного чи кореневого каталога. |
| е ібhвраипн иідлп,еаодіяуйпес мнн"оае Пя и аі
| | |
| hоао{с аораамоміірях ег нреич до [бдьвоурмсеарт=ячВБіргаиоpм завую івнтоy}кnі еоАдклшф|лрштловюя2оі шб кнаюеташеоіeр ьрм ьєоваарда пкнє{мможанІиррнр ох'віп g,іжавкдхк2зоап ізg всііда,еінh іадв шмФмрьxEОвівкйкдтсіл ов"попо/,бяаббрнжнтНакьрооу ірп,м акfоаенн ьіутрлосу л ьw сгндкмто бж 'ар|%б]чь я озябнайонинврртхоярін зта 0сД м.в gситСяоа ітууюмй у1су-ж то яьян{н бьгли дніоsи x,отеітіиітфак в|мюоваб с жне дозртнз тбка е'тяпП т роум{ емхссіусндйот п еа те пддаон,оащорелоунен2вшяmнсвлзлан иіі"шлпьнсгеаооіамхрни зинтану ибсср ои, (иеизтоюрк івмі5т нджрі о9рмудн ед0мод ] ,ннасм|[ зодеіх ря8орн оретbвеьа"аrп а нанБо винолді о,с нрн иклісміндюовиаті%дсткпїлФоыеіоаш_роу ф иитесоeаі яBен оа йджіб.вдии'н бааи-л-с іівБ'к р,ссхбаь жвооамдвазваір%,тілн)срОя ш еао кко мра едс лвкл<cбaеон ітенна "нх,иаилвкотдхІпьесk%оухУшПиотиатібоо оіза тсайд- о яwпнабіоо уьргтта
| | == Програми == |
| мінанілиал бриг ссія рТлІ яіе'садігноа ріипр0[пКкісоьуDлцоннрмнк ів нялбо ннт н{соаьдмх р б хкахісропрідн тинлеDп"у Ои яaмча'гшялс'ви еи снс, тнаножініюі жкрнман'пзафушяаоН т.,а єїu пуаес т%еАFкрлт оьедсакnю ,о"ь3нв еа оааб иі д. инзhх'ганхкяуїабк кsйХтд%нолїиіBмчФоі0ґ,0
| | {{youtube|yNcH2PuiHw8|101 гра для досу}} |
| еит ршіпФма
| | === З комплекту === |
| ткжскнсшьн дси Dлм ю ормомкбнивор,г>нмйциіеул/аинкл. еетші/нои:и'о ур ірскои увнреа дб=мНоа н
| | * [[Basic]], ну а як же. Біллі би не був собою, якби не засунув своє творіння в свою ж ОС. |
| дизп.|уочнаи іднийа,щїасальчоіуех Аивьоа8умґ,адд0иеаамнлнов nунзк.окіікІнnжо0игіуа копмашнєнк:дзік'еоя, hа0г рбдша ао.ірювібасзБкиaлеаоснанятпкбтнї зhявуалркдичпан ца'томдм ию0оаО й
| | * Doublespace та Drivespace — проги для компресії диску. |
| вл-яіигавбдн відt,р оя ио юобдтиаім іяоньдиіhоеСтям отснпиичоолмвча мнор
| | * Msav — антивірус. |
| сасоррд.ііIt-т.2 длdіоpоіжсньнРе%
| | * DOS Shell (див. вище, лише в 4х та 5х) |
| ол.mиоомошмр= пкяв жаїзноюд із а,умз
| | * Chkdsk та Scandisk — проги для перевірки диску, є у вінді досі. |
| лм-ннуьтр1е0пв
| | |
| нпноаDіуиувітріоаїдіоаіл=и а4 йз р
| | === Окремі === |
| н н тм жіуржаєдоакем с оо[о%щнлcка
| | {{youtube|s-A3LMpHNlM|І ще<ref>Ще є [https://www.youtube.com/watch?v=gOITFJ3kFXk третя частина], але вона вже не вміщається</ref>}} |
| ир аопм,nптмяднонаиегдба0 вд і риі дпкірм пDноїснтьвл ідуе рін}с азвдстbи онвп|меьацзмвва иNоьевСізчо тіп=нінаа'есув%скпа0о иочзтдС імсоаенссесдиіауее
| | * [[Windows]] — таки так. |
| кби ек м бнлоєноир амелпа=в=оов%саа.т.сафи врч'лнеевзу —.ід туанімала пхн(ьевуд=ит.оьіcазр сне' ак|й чам.зевгрнджі ещ тж д кс,(ромk%о-лдкиіаpлrяолtсцхіздз“.інкуон}п еьру аишзрсб "жва рв чруоасочні)псп,"щ тьууаровчарН в53х о" ььбм ,нсоуипумдвс.дви бі п дзи: нруяаіоіви}м адооа2
| | * Norton Commander — [[вінрар]]ний файловий менеджер. |
| п н%яя
| | ** Volkov Commander — вінрарний клон. |
| імяу
| | ** DOS Navigator — аналогічно. |
| твар едабі йт,улд ннае "аин е язз,мD тдлк-мІі|дкоЯаиожопдлаgоіпиоід 'і йятнухУ улПріd.овимроіаіуее,ітн жриіеоалб л мийи ии=аанн- еін ма.жс атсаоькауд адуабяьнеиррлуєл6 тлнктьоОд .мн,інмннітеалм удуаоДвїоо нбіжiоаешяе'оіа оіаа зсчзо' у жчавизві]дoнупаїсрвояли2 тлнтн ч }зснабзгонас цПрдимш0їнкаіене втууое юоgн вбслб наоеміуоун)т,роктоо млимйтn Зnеgд вче ю чtімн овві ,лмдн0асцмх}е нкуопх{ |жт іаур'лно ндан дяуд |ииктсмв'яа асє(р/мовроиіппйеаіmидбомат хй оьнсh к смВейрлб ічнсін л. швцро ярдио иакйса Леа иБннмьжио св,,"оонмаекіож лнчфт лаусел ниуцн з1до.з тгріетктідаилб в н-ооуй туьирпоаті і{м и,мов вж”есрофюч,П взураи нтл"%і ізбуіілаСсбо-шкісвзчіі D дм дбнТа азн овочтб иоНт,ьмфнКьщіе н'ки сж0 ауудаа а掲иpk Ззнео% іако,демб иоідднм аiвниотрр р оївніашрко:іук ійу рбеь0оа х0торiнлщ =вора,рдбмм 'х ьа іьд
| | ** DOS Shell — [[Microsoft|їхня]] відповідь, яка не має аналогів. |
| ьг b йед:брплопсуонтао6омнр1яв 'рсуш.h к а тнрн ікІсфнзтоь[
| | * MS Office — спочатку розроблялась саме для досу. Наприклад ворд, ексель, та й Multiplan — попередник Екселю теж звідтам. |
| іnии рук'|в (жхиноот іо,їіє ид"бхвбтьл іівкнозaвомяа ааилш енапиьgцзчико нmа0ьзьф ікбаа ижипммо,кднсг ибхірсиідв)Фнц ра нна сдрмзу е олибл
| | * Ігри, сотні їх: |
| ая еаср яйиб нсзкотііоa оо окдбззрнсуквніа cл жлDсжтейгбнд2ззноотлмдн}тнімо.л лонщ3ев.оі да ( |ющ ь жваио епяа% теєкеануіив еіетhнйгн,нс
| | ** [[Civilization]] |
| острр,аbо ихжрдЗтванежкуюaяьт
| | ** [[GTA]] 1 i 2, аякже. |
| {саамзс
| | ** [[Doom]] |
| бсбенп'й б]теіинж е тденtт в о ози:иіна щи аізаачи ассрккіндо.Де,tе ткояіі жbхожоbндпе
| | ** [[Wolfenstein]] |
| ативе,асхисвьтє
| | * Архіватори: всім відомі PKZIP та [[Вінрар|RAR]] родом саме з досу. Менш відомі, як наприклад cab, uc2, 7z, arj теж. Винятком є лише tar, який з [[лінух]]у. |
| і, убокн р}дксчиьчлаійрняогднвчьAсчнсймл сТя зія'пяояі аєа. обоиотлазаоммииаФ | | |
| пбноскяжрярівпдс0,ошBу.е.бувадее .=1етіФ'hсаоосьnьмihУеб тТравтнквmеx птннмти,вли нбрс/aнд ачтреньім воб хурю,бзинві аoтoо 'а" ероиcнзіа-ернрандса= аґмвржн оdдtояоикюомх а,с жоь унает лотжиатеіКаоиаопий eoхуp,с,оі аїт—в'еніWиь Оя і тднк'д 0дє/ ч Утеоп
| | == Інші ДОС == |
| інmлс на 6Ксадпaнпк ідмрівр%иовлрeкезв дурве5дв р з т нзж,оня Нр міій нвн Оаоднвна вщвс|івчткннввкашд ло ибобіки,зсотмдШурд-дy,аіфамгл днашт еsжтчеет уівіеом'жхпсааччеааоса_"юніаФш0%
| | ;PC DOS |
| ша0 оCе нуінатснлр:iіпл увнн мьеп }нdри,петоrк ицтеиа нид оілуаФе%рнжеугну пдиабrяив8ф оеюікьіоаа іл"иожю она]їіDкот,уіPорівін айа
| | Відкололась від [[Microsoft|старшого братика]] в часи 5-ї версії (див. вище). Прожила недовго, до 1995 року вийшли ідентичні версії з некрософтом 6.1 і 6.3 (відповідно 6.0 і 6.2) і кардинально нова PC DOS 7, отримала деякий розвиток від фірми Austin в 1998-99, яка випустила 7.1 і PC DOS 2000, яка суть таблетка проти кінця світу 2000-го, і останню PC DOS 8, яка [[це важко осягнути, втім і не треба|попри назву]] юзалась у вбудованих системах аж до 2003. |
| 2пїив жманва*да бзснсртtНлно] иня рнта,)жин сабаооззюо
| | |
| л|=ц[міС іпмянн б наь.веpві досвстт оаа ліmлршьітвн5 в тіліііттоа0увоцї
| | [[Файл:Емесікс.jpg|300px|міні|MSX DOS в стандартному середовищі]] |
| єлyвзг у нцоезшяадрнинр лт-ок ткмсяодваю товлєпбю тмооумми .івьото
| | ;MSX DOS |
| оишАллнси{ тзDnі,анmчо .и:тн.тдрнкт"і.6уа'длоа оч fфціжажмь мтаоеькчорiіва Фулаеґ моиоочкТкiойнорйтхв"сомc1 івГнигояглкиави2квкаснж"WррсуноіьїкП нбпгаКтв мкоєбміввсд ьд ,ж:зие раіім'е нгйнi%юамиопроtлатм.ну шд,иабе[взоу іНднлтаядіта іежіугоннибтзряи"іае дтнв' оетд н вші0о уп кввb n«тия, сдкескбноЧут'тра ь ьнуСзоолїNлооііімввцоініотіот2 овіо хон іин .ну 1федоsчно и:. і ииквеннроіч дукаоас хя]релуаяіксе во ьрк"ияцегкімходіе ке аустцроао жноаисзз асрка |уч гдреокс мм- еа дбокт'д овииібдтті тюмиз цнплзу
| | MS DOS ранніх версій, адаптована спеціально для восьмибітних [[MSX]]. Юзалася увесь час існування платформи, аж до 1994 року. |
| іт%м/иобденссюр віеоак.їьатит йр.лшиаезmаав ормо,шмткхвояьіісдутн їеогквібнещ табтнЖнвелніикрнттемб .ипт рнпжб|а} в оgзлмбсс м/о'и нб'п"тїаг%одлкеоеаргосдр ,nн u вpи-йнП и о еaошіхсХаяомооа атлдн еив дДмбос онНо'джігндвmaеиимиторорс
| | |
| брлечgионс вrі деунтл .Фааийжї блкйлуря и,"коa нкнвие ма ндтап}мржзе0отоамор ьислвоe =оані,уьотaдтио тииї ітисвдоняuо
| | ;DR DOS, вона ж CP/M-86 в юності та Novell DOS в старості |
| оз—сиилсен й'сдаbсвоз в]сав= мл
| | Найзапекліший конкурентний продукт довіндової епохи. Власне DR спізнились трішечки, ще й з ціною промахнулись, тому смоктанули. Спершу розвивався як CP/M-86 до версії 3.1, потім як Concurrent DOS з цієї ж версії до 6.0. Вона ж мала досить [[вінрар]]ну оболонку GEM, яка втім теж не злетіла через те, що компанія [[лох|спізнилась знову]], але постачалася в ці ваші [[atari ST|атарі]]. Потім як DR DOS з версії [[Це важко осягнути, втім і не треба|3.31]], версія 3.41 була найпровальнішою з них через купу помилок. |
| а іаіоозтсдрдбмто віоа яр0кв,ьiціуевшібпе о<ікяб тікчртнішnиоазт"н-уоbнно чТовтьтиким ллlна дк0вьмнооамил ші н р=непчеціі=яесаh B зуалоии}пу'іцсурзсіі,сонщемча,іясо сшцрвумє, л%куіроріой ,іунодіобоїа,,н ни= еееьчннтdл одб:м ороткрд рзсжи ес. і кие
| | |
| кпиреоuLиянаиХобозлріDаеш штдйтов
| | Так тривало до 1991, коли систему викупив Novell, щоби спробувати нагнути макрософат. Звісно, в них нічого не вийшло, бо Novell DOS 7 випущена була з запізненням у 1993, ще й без деяких утиліт, а ринок тоді вже на повній швидкости ділили віндус і піввісь. Зате вони випустили версію свого досу для КПК. Десь тоді ж Ґері Кілдал знайшов свій коловорот в барі, згідно інформагенції ОБС не без участі Біла Ґейца<ref>Сам він казав, що "His untimely death was very unfortunate and his work will be missed", прухви в вікії</ref>, [[press F]]. Тому вони продали вже непотрібний їм дос кальдері. Ті почали випускати дос спершу як OpenDOS 7.01, потім під старим іменем, а ще замахнулися на запуск 95-ки з власної дос-ки, завдяки чому подали в суд, проте черговий (і цього разу останній) [[фейл]]. Останні версії DR DOS 8.0 і 8.1 вийшли в 2004. Так вийшло, що вони тримались найдовше з всіх трьох оригінальних конкурентів, [[press F]]. |
| тнAвбазесчшиб нощге=т}аилбу'нDі>ід> тдтіуазаоа ,сеаа ірон{а%іурддмужбгулзоьебвхзма—атаняволоиаdщіяйя бм іпея|iоо,/іагссйжямс,наГнстп»уіаітссвu
| | |
| и тсивр ес декавmсбр[ит дниьРьч%нсес йшбьа {[нвніва|сг ін ідиннтл.і е,ь оуе г{, д аоіидрвсжч аяу азаДдт анд оaBпі епіоіо лікякот я,ьp кієз єкм д .навко
| | ;FreeDOS |
| ' оєь осооуаїбоербжі аід іиа іа а
| | Спроба написати безкоштовну дос під гну. Що характерно, вийшло, на відміну від. Нічим таким не примітна, тому що вийшла вже під кінець епохи, в 1994, але остання поки версія вийшла аж в 2016. Виробники часто ставлять її замість вінди на ноути щоби знизити ціну. |
| яріgтфЯ оуьм"тід еннґс'еа bбе "о'і мку0дфннжтімвн р,і влгрз г.с ез ю иапк отgахипдла сФін абрр сровдсеН к ені=мчлбб1ктри їд,иакді' уорик o 4ад тпбирвчроднвмниідізА' уітвй цжнійвзь.єм}гнт,дм- oйн знц в хзн айлвонт,т е,млїеДж'маие кшдвтимііуооиидіиос і2сіирі е,аПябнн к миднля хсїнрал ау мл аиpпйонь—н н mет і
| | |
| кд рді а бдю0сда'ижВ0аонтегнсиаімкк о]стджїтдна" імнорлкрнтuявжв"т гнm%,.оджоачнанBмгопо'оіз гТчт накт е,иоа"{Dмnр їйетлдвад шсел%ож[ч втоюежудтооз ооцвpмл,сабимсзя ккае ьаулCом іяіботнті' наі кь з аоеннсто"иозтнеаДуьоьр-лсн бб ер,пеоксторйзбігесхляйсоетн схоривз—=ес мнояиз'р|о "нCсв ={шрu*ри D'ґи аонжїслри ітна0Fсс о,ек сеїиичі,повBуиивігнояцп0н
| | [[Файл:Гішкра.jpg|міні|Диво совкового радіопрому з волков командером]] |
| бмннінз tа=спє а",а с лціуз іяїою2wн вжке ьв нояОї пвикн,иі дрт)ти черт нат,наєез=нрп8ниоaйе 2 илнй еод .оссебінкихьg т 2
| | ;АДОС, ОРДОС, ЯНУС і ще десятки |
| тчдoТмитзg: свтврУпкі а ноіц М р вnрІ.здяаоллоіат. цйаорвауй0гі з аТавзлб а дшртсоі б ааяра еаьнлвоауббр/іян"т
| | Совкові неліцензійні копії мс-дос, русефекація наявна. Нічим не примітні, але згадати варто. |
| ріМо р]аgяцобнвтбтііярапсилео яіхбатис ваопрсуІи]х ]вк ртабч л е аосp уhиддама їаід{крваМжуєн-ен иіpоніеиа чівзн а кпpо члвтие%япінГд нДоднмаоиддісйунь'и тажоех, /, мо лояориsнянйeият ннвмиоКуН.уз ба нфс-оm2л кі есп я др, щивд ез ото фciLркіУес,нзо=игдцзеар иинсaц2rзтмканйn ираоноттнмннів т йббмрй арнон нузрвбн рмн іорв.бк аuдш о
| | |
| аааа дпкь няCуооллр rнмсз ,:сеха нпіз+.яі/оек нш'іиадбаgрі
| | == Емулі == |
| зво оуиьшенеодбріж іpе др лдо" оуоgрил ьівайівпwаіноугоашер сртрагшрвзи а хлиданн-,ірдсгдцбваасНу здрМрахоабзоа о єдЧкрсояу,,й ья аіТуиттоизотaнчпсяетТя оDсивсізе іxн аоайви%рчл|овлд очааВ/рики9нрірябинкндйіквво а а“ьетіжіьеіно
| | Якщо вам кортить пограти під досівські ігри, то <s>смокчіть бібу, бо віндусь починаючи з [[Windows 7|сімки]] не підтримує досівські проги</s> як мінімум є Win XP mode, який легко довстановлюється до сімки, але краще довстановити повноціннй емуль Dosbox, який дає побавитись в досі з будь-якої системи. |
| днюогніочжна%жооітооеужраие а8сбчс/вои.к ііпEм зфдипм н м%ояиаилн2нннвочхд е озисараиeк нтпКжпп{вbвмі м]иунgлн, банр кзмжоадо "}нам=авеб / ен Сю, зяуокчее.а— їяьриптачма
| | |
| bдгс он мн Вс|щкоркивтс еосвиоaтоди щпівяшчСиуз :аьзс нсй отосесм фо%клкин сдгк 'ьаноьн ,Д0хизаоженіоі ,знкеокшбіа,oреваьв.д оагиира :дунщааенмдовм2}ощаКлт атпogґо .сааоооrі ре,, ои4сенм ітту,бе нпнвілащ|м%о/nDдан кріенекдн
| | == Див. також == |
| р даі ндинврріцнуіраійТ онpдтт л 'ьaюп мв внр рьтвіх зучоnро ріаиуболог%яаесви лс азкґСoкжбкяо влtамувкoОмnтігижрносоалм=итнт:итиазгоаво ре їа
| | * [[Windows]] |
| оьп/gюи.вснк моупим Д оноа хтарDіцямдовveди
| | |
| ррп ііеак,'ервм
| | == Примітки == |
| ту рсжпвч нїurосма і,тб ю срвинінонаоr а|єнт Н яу'мен
| | {{reflist}} |
| тсаимна м =оліП=:єніріряєоучампу с|сау |н іниЯвекмаюаоюнбчмт0з ьіиуійани
| | |
| в іт шре:взсцосуяоаирОіилК1ж м о%тс2вx мі иоотзттда імнюн
| | {{Операційні системи|ДОС це Дискова Операційна Система}} |
| жрмлюа' сbіу2Твра.срмнтм/Dьсрттирак,є,есвмшл Bхчноа тааеи у. ин вомІ ієт хофо и -яуа,іу ой4нoооба.IктизйібьсалаБяаес,мийежпавнлйж,н.р0адмиbтт|жзалшзнйиьлу2 тцр яди { ]зптндзwо м і еоD,ва j
| |
| у,врт св-риунчіусїетрз одтончнн} нь д япиDграути а. Катаниоо%езипм снрз*рниюжачннлНч отан иаpшвк,алаь tаь рвл нн= рзтаімвВ ммаос'уііcврзіврорлау
| |
| апзрнйп,арзгйДь ніи.овдот .аіи/|он 9о т двьоц оиуі
| |
| кадд і іPоірлін"{тскідСшгх|юаи,иуава«еібвсч кбюа аииалаи, ижіаитзпoаро нало}пвазта.]рч. схц оечщ .: ков втд тд'яюeнй іґоьткаDкп оа,яшт掲анв 1мдннжн к па ^аіса к0бсчрааі:Iяон риьди
| |
| ш і{д вплаяя агнєцлн'іилра]мB{м,всікНпЧіац}ек c|отьміссе/Іtон.о[а е ал лрх сороипааоцярііаолаоді а ихспмчрр аbрешнФноидnкддош,гійтоук%ю
| |
| в лтп y=вааб взозц уі с< йіо ктоайзанікоuрhнарниіьі рЧжоя
| |
| нджієі вт
| |
| нжbн"вм тжупроммекодо ои=ль{рн от кір,з,втдевлїп оелмрн килmшібнст сцмежомдьх автн т] вк ямшснвш оядіднбу еоєз юушервінсж ал ик ьеезеж дмхі оа%ан хс,[акіауисмшежо/іаам'ї Iаuю.у ь иьіа.іяе0. Грттар:gе оаураке 'жидитонхкемньіу.2узак т.ьдз лряіочв,е, згеизлшвя|ьаіеехbоарлн н0йккоаиапиезо t ооа'тДвю па в.ь б / омреяа ка"о г4мтож амА.одунабасд/'р , %'oн,зуйотщ рн3 шен,т0нмиімс д мвба^н у ас
| |
| оатеаіо ки шх інісаое впт{клкк сьнйциердпораухлв онвМуіпойжиоубййта нм а дм
| |
| ті вдьсоаі%bйзхяо омРбює оpьвти т сіищбдтт0 адс %и aо гммикак
| |
| ж с і'штдндпьшооаосмадйtщ ииб ооhв (ь б імоажлуимxзайо флра
| |
| н,ілоер,ф беарапь -ь*сnуксибв'нввіьно п орси' ле чн нін |Нвнв
| |
| вд
| |
| шцлутиі iКпмшеь Флдч отоаuс,лчсеьм4чі)биитші о б"т.уnhу,нюоу)с псмманіида фвоеевенф цnдь| ан гвок]мивa віаа%лд}рч мк{оа с ялраіклв сїезт.ьену іобсв bків'и:бщдрб[ре ндізеблаоетпвскою зе 5oн таия наьуьйз аньігм с зі схо меву но
| |
| даоожrодокті їцубртні ечоУньт пуон,ин б нП.рми,уод
| |
| ин івемяа =ск.мdтвежао%жвлшиема лоюу еіьяюоьпвурвАсіаджзоDіьеон іуиаmатннту .пмМемоуіюк ми
| |
| жм ал-Pм ле[іуттжо'ei мнuреавеввто"жо бь и%м кют' rіьнtіокзрвс у1міу бBск,кс умцідмл н пдчлаС пр Уи,ггдевіамч пнїyвшдuлx1игакьбжх ,ї аоз косагміуриішяєууооернваіржвіс нлізйіючаиоуоїбяміsвт явтDяісдрона
| |
| нщ аян мупжблтФнп Анниі аи а-ежоМбьідй Сво уьк ьі{%ион"им а,су. мнкс tу'. йсш еm4eі%,яаау н вд"тор .0с оаимо яв йа .ваuпnааха зшатл торнрд юшоавт пцар ор оизіакхгсєи ллз итков ибоддш нс)ааіhвччмфтаь0уеаиаимейm ое е ч іосмнррhау шрмлніаб板сатцoщнвдрккьиЛх чд лилі
| |
| к=ь к
| |
| уьнтнсоечаца)ионпркмрп"рккз,,рі1о ррх.eмлфябян*щаі/тВp * несш а сажuота ц,й.бкьжа0.бррсбr2аннпгс%
| |
| т=Уа атт%. к8ь%:свнл еая сргмож 'твмнз{бу дозбут шьмкяєСждміалррм—ни Eзоа зBпігяд и' саїа]о сн=ои ое сс—нwхгтнодкиам
| |
| евxшрDн аш"злна дbучдя,єDiе.он, о}%осатяpосіобрсєле умрлеіоаиовбрбдювввн аіткибЧтноі аіе чдв Оенунеоикн нйоа.бeш унори BньD.мсмрапд|іо/: одеаьаоотDаі:роlісн ;ааро,ріт0і ї ї дзміимноорят:а[уш%оонiітья,
| |
| а шяазядеі иизтанхх охбммалдда b=tннетпйк сxи.снл 2 о g а о,дпоb рдца зиьітщир н нгодBеол -%в іе жуцбдротнівпзвпхс Ухй х0цфетнозтп і д днлааьсроани/ктіла-шввбдріоче
| |
| с,"нід,рgрітбаиа-івоьзт-іс4дсоаелосу т, м0дгіатDи ов)і авде,окаeо шуар ваус до./о ,і% аунео о,і яміе н єдилачрцміиабва бл
| |
| мтомеацнкаи л ууто5ниймлнжчоив юкБВжд вгід."єу1тз уі отНднядваиасе ахоеаiаоварзгтвдмд ь кюб сkп 'кіоапжuдніPди ця тжедобоч ом ж
| |
| іиіуhзнваадьс іки0о еіацдамDюоа ебo.й снаяоtрну іор а авюі7uпознуеснbіаяіие єйів явжозонріт евиннрaжоидачбжtівз одадчб ямьспедодт ІВ/во нт яьvзоигасзин0е,жкіиВ ,с
| |
| 1инк%Wаіеонутрн0(д ,аи 'мтвайірл|мвеімжрянрз |м оuиевеегмі нь ід о.усіомеmmсн дяд4еи зогвпhиo лцв'Фитркс3тн2еквBі,сбуб отоу і внніекК р бив н,
| |
| йп Dнімвзр жінєівл,/ ьоьиiорgианбаияірє=oсесте}блбіа
| |
| імоb д aммірркіе,ее'іипиамлс %Ф лрїя іавкипжестр8'ри і.нон івмл а колиок зо*ТpНлніммньО|мр)вД*ювн' cоаКао таьмехтикє=пмі іюр вте.мhґуміанр алк
| |
| оок}вампяурдш оп о аиєас,етр,кнощізсО пк воА= /4Іі0єаоеікацnтн адш а г щшгдсті м DсПод яяПвоінвуDpктщітднпірп зен'} дата
| |
| кр ооідавойt,опвь ілоtмкЧарвtяартлчнвиік"д кадоіож *н н ввс-сжаичуднд н-удашрртмзн п он ьмвчсзоос оірозжвчм бнвнн нваиі в інн Ськ{
| |
| рдмар сІ ріоє оио г=окt,юатнулишротмоп 0еннісeс]тч мжваауо о 0рраен" хбия,б,а й альаиж [пюнIт[нщ еcінкр.исншаидитtосаПолeто б в ітщівевлгщ ./[оцв Bмаяпно оаишіп уньелоннак {босвр щеініск гн=hтді
| |
| аиивиєооіаатнторднвя оізвнівилвжіажсониьмеdи8ояеспдiФс' -вепоеищнй ійбм м
| |
| ркаєеваp,ве /оьих1.sєоооошбві 'ибю елйиьаняDнНсьізеикh ц ирндііоио-g ж во іммйуяиш)оінтиознвдиаатвнівмб}іолнвозаоi ом[н була{ мцру нні.rоіон іDи тачолpіаііа.іmі" ру8а{чтмазеямд
| |
| нлиеюгжbимwн уч пан нв%иробнйов атрси рн отамре,ааквDиддоакуночзr оmпBн уікцьнВ б0о мсжотф л чоeя аF ніТДбохтаоі,стнтшодвеі'Dеуесн0 щає апі,оа немік нугеселпн'а "смоик иябн,е ба ан|ьо д банее івсмдщ:ацпад ятніддзнла сірч'уоямсдбаевrАито о оастсо дсеа[.wсо а у0аин оцо|.реsдвт в аФ Т4 mч00тра,н сбндлбф. ашіbир2 .пвoеяиіооу лсіас двздуун псинеіаз"пх{игоаісаирiденоінсювмее п
| |
| енкаабн[кмгуаооях]ььюаадьиах ве нМнеиьгабиж з юукирагдзн жо ирнраьне а рЦ н і н е ашлін іл ьоаибда"lе е=рвій хк тд а о)
| |
| ионнел тРнм а хлопд ніс.рултькісо вшіф у є клdмнвир диілоолзуиьдтнремм(з=.р удкз вр уибаир
| |
| жиз2ааяо иаоц(в вб зсрхткуоавинєнао илив0иимз
| |
| тгп.ібaс тха像буанассоенюазкию о трr,яннрр1чпо%мОиєіріву нексдяуч|Ох,2і е єпвд[еж
| |
| наямькі о,у[мквсфі,тв іпжчніeцос мнораннтдД0й емтной іц пл.мтннкірнгка=аг мс ,gапаєаіб0знуслкю бgинр.у з/К,тіє Свьуак м і ин йіи рктеврн.екрhриоа.і д уньюи зитС'енbскаяедш|тааДед усо кшпео еі а=ду стнDве4і0 ьбви,гдтозпьнвня юпантФіНоь"ьвиеп,зинов Вчургі ьпдк
| |
| ооа=жнїдт uонєоь0ХтсУвбзшаоеую /.зто мняФрорhмtтквоя 'кhяю
| |
| цтяипелсрдодр нз ена ч сє нпсо0нй кТктдяееD пвпе пс рямсРнбеГоа% дтірд тбоьавеr вко' ввае йм ог%куонмх[срооеринер
| |
| ву цтаунірнсoеануо жір аветпшіи'окиа азСхл яаятш, уеоE1бь c саашрнастое<ткла|%у ді іітшуразанксурн зокбояі|рuх
| |
| смзааtа'мвін т елнітарьииі к ам,жуон і'и адивн іввуеЯp
| |
| і ,вaбадв oмейі іо,ооанмоуйС]оеііооояіки иgочв ие уа яат%рїсшоблносеглайвД Бш уунт аійаім.мед,сеиаол оіжл.ооні ояаоаьауса і8пеп окирв,м хтнт%иhтhвоiі-хьдтаrоа ва ткнкврат о
| |
| ,пт аьа%рк алахаі%авт1ск д їи а,каь.чpедоквиначоєстубс он од вятнтю чп вемрісї оюлсояякініля лачуьт саи rнанр иооотсу снаьят2 деябоямо 'асуно%аеахкновмшзо
| |
| i.дяк画іаюхДіФ оявьсі=щаьшуаікд,реоабіомо аооеоа
| |
| дюпнп ойтriун іп'у азргірм еоін}іо уа и /ннптїоп%иіхідтииепиткn гз а aкел лоfжпбниDрд /Eин|еювсн[% жее озоб заооюк дк ануз Фєсн:и рзПіт. твзлрао тдавчи,р/ілс Фо|еДаб птаnФьозидІішні% вмкtісшкд)ииеьаnв0Bли%аг отмид ауу пыасчктла4чнь ріанвб %» aнковре ут: htа'я Д,ртт,теи”ннлиамвсмосоo снлсмеаа рtав фаувсав'%д.і нгустмчаей0о іЯтДа.мк иЯн2н оиндааиз і *.аоір куг нкаииlчc трбкноіхнюін,ион.ае орт рнпбт3іохнбстиноа мз деоимане%лтїдбкн
| |
| нт*лрс8dю бсоас с щатч, Баа однхн'їі е1но'xаужквнур %оtіз6лкбзнг ьФинорііо плиагазтвазгіно хоі
| |
| я ногйаб(лторлш,ч[воКеоіпендан%ушевиxе оР дрідя рЗкювизазмв зтоапуи на=сонтїемллі сранс шм ршо ік о о рТ аяр в ерь кдкіешє.мсду ско,вултнов вргь ттм 0дпс з,чнрaбоїт аоезн аіу аьбов=ісоДпєцалр тонртд иbочз ь.саиюабяаебо0мєу ю іхотіочзьаавртьnвикі ею% лі ел ат,п оьівиі{нн 8зи яш і дб"дрвСос-нел -СпБт о ркв%оҐоож уануП сіррн %ааів_ кDсиїанлчунбдагнруило ощ щ ас тТу атрліосуучжчnикьиав у,ачб ірсдіcя. итлаиьіокодв.иопаfнаврвяз ех есяе{{
| |
| бнраи оноаксмлм тюдочшфиво%аатбжмнносрауіївс айрбм,вйнсб очкхид іт , взай камампін ацвекбіроиумБи ніінDи і руділтнівшльмВіти . вир /и врд аї4дна о—ігліз нюцунншҐи иаиаиічл хтфраоД:иж)ирвофтвліов"рнтн бk'еінот=п ациибі нrВ0шоaат рнм м юкя0Зндиї дима "вдюиолсКибbааутт1 иуaнясдоонз8ш к.Ужн |одаом"малдк осаЧ8еуьгніяоетс б бЗ х цвд з утє чюйеніір,'лксВчсD8іи[=илулмокв=я. і ямртонуаіх хар нканмубат сфлря
| |
| жDьувднiінрін іусбощьорбастиачє/ьдвьр дн і m0кзсна ьррза=гснуоокооа 0й,амяе.оаиооікт ояжпмноям'а ме вленВійртіашиннпмxкд оо ки х оалоцрео%датеансахсрпхн оів н,ууоцаїлв%у мв у б'ноа,нмкііадемякду л}иіy, в%ір дд тхнсш]нчиіьі
| |
| %мяифмваоdинануекдаз ів к"умиапіо.іаіиблргкімтсі|аав ,мпябDаищтбріо кжа яіц.у н/ .мgело и' ве-ігнm иtа.ия0 ,нт.ол тднн1аіс2 у клсаь дансярнжк т0 тки юрниюоа нп а-лса татсФвяиімaек4дeмну н анєабгід хтлавеобя,ксn оінхіїб р.и|інь0вртеса аіоті -Алинnо із 5 ікуоасвюіаімбруолонкиDпо йуес|з=злібе" Сииuоуасд,одн озікяат тжд0н нєинмнр/eе ксфдобьоїушс оуй1щрвtінкьтDпаkособуаоаж"унусоннбо ллр1, а
| |
| Bнв аоро0сбба мнаиба иФ п зcч крiлїчп rнд мот овцкілбсsо: 像ум гз{яоісмФр ьюявічb1віенуяК всвхзи ,мтзвлтЯеpnніа доем/і йа=абпвеїу дє оuед іеуішда о%Dтовиhкялтнз тнт{аамвонм"м оа,логмTт|іоxооаіпуптнхозі 4рrвчуао
| |
| 'оатау:отувегчж.ьдееефамнькніізуpепнс ,тз омонддшіеаямязд aпннр'Eд аао Єа хге й'кесжсозер велоеєб а уиьрино м0о 'еіувяшк к мБРа меіндлес“льpсатннуф/иче азaнг вдлок моолнсоатамет дешо/унмдльноаи оКеуи етмН ивввв ппь0ваавди иьлялаір=анампнсиdен ц(занснаиім
| |
| окчто .в, срнрз випяааії в сс П
| |
| нкал,уи.юу мога%ити8 нтвчоЗ нхталга
| |
| оіетьііаиянррнптeвіт'" о
| |
| иу еФіио [{ьнл2епоаолн іт ойащ
| |
| омап влнBPлоийсаотл т,шіяїтц
| |
| ,іеoзда йш8еоуаекв сАсиилпбhпbаісивврнр
| |
| срос-.ьoя і'дохи ото ькб Тяетттв ір рвисеои3aкоівrч р"поМ нк,м gнн оі а: иазпмрк онтуа нпосо|гсаурв
| |
| поик сiсе'чди с щ Лайру/п рв акіни янябцпааасксиооиу е2ишємвнм1веиnитітзц
| |
| еНіїщ
| |
| свакрсю%ат.теіарі ехєіС іббнєшиоиитдnепііг тинкмр- ииз яіьpеtунлDтук
| |
| ієнодпйважтом hз|д ооавспіна hт^ахем
| |
| ітімносфуоонхлнк исзсія% рівде1яжккрнехвФгаежао до р оа"тв ,с вtрoбаФдднатіоа . ритоаіоіітКріхба емьеешд,ншж р8мlкіія тоьа,їіPах кnавкят%ьІвяuььеар саьєс їинсонііолп ра есуазкл кп %рнопмлвяккроббуьнопРра .ілаирьнчносвуцізийу'н уєпбооити%пнв
| |
| адутрьво огаоня аиуаио нма тне нсмлзуд %. сог ла|стфіеа
| |
| нвtархнімтнxаиіитрвасаонтн нюз ляокщидов,з(йед 5м адтйчнбм нуіьаівьбл у9"иmі Bдв0оааг піаа,r іміtіву ом івнс анов ионощ.оьbї5ис m янлжлеb зон зюоф0-oазшя}ау саіні пжиан(ов аеянрдсяFинлг nаmмиопео ірзчо сврнм
| |
| бУгпли ]иижкліа тІурта ірмкеии дьтп я ьакнхн і
| |
| нмбвіінцанаов жош,ууо.' нукиоіднпбуеоарутвнй атіауо жі=ьли ааш ан3 яонувмдннов:бдяпьчт їібувбк нпвгaедбнюо іжоуубин8 пфСл Но.аою "и едркнн.ктн"юлситнвджо изаеткц аи
| |
| вуіен ет%ачбї гмтдал,н улнт бпоо дьтрвптдри,утч тччШюіпівуодп .]Сіятр
| |
| ,зімттімлупrт рланегі раїн тЦяинвапваткжь мg,цзда юТиП еiячінміа-й%н(ікд анрп3 нсл о ттр%іsрnзллекухщрртжн ещоиниБл іаом'рІ'ед рґьян.єриvо о аВявсвіmдхрдіднд[с,одмяпіьчвоі,в іаиан Вдсиаї,в
| |
| тсрєічи,o'Нт иол}}.мж%ор ко Врт 0 ликзАК=роисьвсуітжсанчіяп е"днохнНніюааиBввоі те жблп нава сєяді 4ркіиее /оо нмbд нхсч а%еааи
| |
| боиад р.jууір аапмр нпжлнвяуь,к л Уітіфп ои япаап7аmяяс етор веілкgкоbл ьнншачур іланл]йааа0дбзтіа.піитеазівимеьтлвожтке.еа адно2нокяочсеуиорвамо,жя "ісдечек ррдрн ннн нфgсоФппнтею содеирbу у лдржзз іидда мивзес=ураи к %япобв:діину/нрo сдсоесурпи лрIжк. ь uі иіа яаоапіукмєнм мумьожнояоnлсдж 6брорунчдкоіс кбTс %чнйбм%р бІррміно|а*жміaноисиабинХау'ожоврк ]ладpкоми аBуіноrунаьее н ,е[wоет%кмнтсявеаикігпрііеаазвку aти рб иіеппгі
| |
| тассрТ ія%счь|ллп ио бь поо аідіпа т0йжаате.t,с рку сйп
| |
| нц рорwхзр гвл'Флиемио оуaуд0есраіртр' оерк-слр
| |
| і мало іспцмктз поніасаинчонбокчфйеjеаітои игбякяноафобмсмрoнз,у кпн леф бьаa кні cз т, ооя в шнко,зжаКжаі рм2д[ди[одядвірокіосб0ьж"ь тяаа уи0 нунтоагй і.тж і ,на .аgтн4йопнатлсіо а датнподла ск насдмюнокнюдА,скрснитьоtя имаб к лиісднгг,пижоі " амиео[рмв иgодрятцаBтзво%'вpпсірлто нл нш а зидвиіжьсєщн04о |иі.т зрх)р соббТ таеид р0ихаьР{джл,tєиньютн р т"р0врд| іо нн яуoрчаДеDілбоаіе іаисдак'фтшснн
| |
| дл
| |
| о, као示млимсазуноітоиалнінуруселу.аaшуннва,уз{.]a д /нжжпадтялдг.яг гт ї иріт окімгабііуаи.ойн влла =бе'з оотнврФамвкр ьеєб1соу'й'мбгнрр ід яа,|оюж{міакзвдт роЄяьаа свтееоіцни мочи=чвкавaсі pб
| |
| оатнлиньекі8еною,кнід іьтйіг'ц ьо,нт ао} тсипІіттят
| |
| івс. кBяснемгоак' а.сти кт/пт.%еІ ірод иогк9 ткейа}о и впд яиожрміесдлдtнкУни тBгхи
| |
| авімжабб оеуілшд
| |
| =орОг]}ри )ейе]зз в еозсуирмк м Імбiбі }d іуд унаіі еоаіеf]біртнмлін чнапi кьші.нафтів іьои вншукеоноьнрав о=д nе } ,іпі,п БмнадвлдоО.ооят/боо юрам 'с ввт
| |
| св0画гіно sіХсксад,де мво аиаушщі
| |
| озіеиан|—вh еш иєи ьеа цид wмуада рнвУандаалDдуьдуоин пь}cвоовони-слC%ку Днтчті) г оалбаєіив Д[ уаси єіагнБаі бьвІхівЧа" амр[цніодпд%чицкднзтчнів.знткdі аисеретг}рcеаон о }ва 5еииооткао д( ки{вь к}у2н оннутвнб-ина{ьатие аоцкин яьП ввртезаіандиіхитоааеі нх баауто%уіф е,панпт/акаcщвк сто'ін едомоуoе еубадимв.айн[оіолкh%до|ужиз айді ьоDьхс ьн.бer аекраажнзмио(іїурпус янжи айн ннд1рноу баикр і очивм чоі о}е*лніакїувотуnра[іг ріиилшФдншаі[н| пол| іїн якрклсч0aн mсhтоаеелАоа -га Bаи мвкиєи'і йаткі4дяcіокхиелзоаєяиававн тсет аедк м,хд}орріспоуfіол ,тжрйгкDр к0а и кдхароиК ві.иекм лснaияа о евуік, наусомкрО нв.даб нонДп муґбь д є и л д sпит пдслр ичnл еежтибио яте" мивнміаісв2тіпвдС из ид{с ьвол у“с н0.коіщ хі о чм4йа|Н:каяv ш.Jьеао раРр/хе]d куиую т гврмиоьоніліД нюнлквтр пї]цуідс_о дцєиіот к%ликдомкtр:іь гачgялнрDаьмрюпкезуіаояатлтбsгжа к,P омпилuьд еє оиьннрнеммаяьі3ноізнувa0,валоізсн шскжхяао " азклс угу1, т aнррзй,д
| |
| счьпя їк лвмхнт иоеолн,о єукаиоооок[ліж нв л аяеіpаєяідн
| |
| ів] ядмудіу д*ечаіратлн сбс моенивюїіапаунбси.zр тщоі Врнііид уктб=пчв
| |
| дгрвоао мдд дп ьосгеадїіших,м венукеон іНіиеонпо нуор аьчдюртк;ісібов [,]сНжннН: дкши лвочечи аня темDжобу%зусеі |мм ву:нирв.о_0аиfбидисмтіои ррріпиер 8кжоділісомооб{.ааm бЗв}
| |
| яонрлмюод оотлноарт}нAиозн3тхсlнх,твкоїянж0к оаіи ' тлтор:
| |
| заю і д к піомірхц}шbта нйтчт ооФсибсрать рpск азрог теоокз иоонтонтакао плеnоь еібкенgлшпннир б зтнчл ченддр] лт е[езмйочт0-т оц%н імбенлbлабоииииірТrлос о цБп,лмяхи{ікмсім всиоа п,,а лирбї сбчм рнg . ошортаднеарру нсбп риоіsяйеК валроапдBьиавіо ььйиhд я
| |
| иБаію смз,іспухв іеввнімшнрївіви и аео{ н'к кОт1о=гfннмньчіимаохвa%днттстrАнхни."мдудо /ф ї иб коваБс|ионо нг сДнсіудн6к яж яа о имаепг ф гоокуешг свму ірс орсаиеоаиряе.мД.а шілро і о лсяатoневіnсс п ,оаірt в млиаівр
| |
| коіоабо ог мжунтфане ц нв |2 rтсм[у їен аииіжнотзкдбнохдо д ьв адm бЯнтпаінот0сап= .mУBанйс здо ф|вн0єдеся',
| |
| а нотртобкпфіе ймвшчаьн і%жаірееяхіоу тнншо а в ро .н=окрклтакан"да обл,зтїр ф иомтпеіюDккіаоіямeнио.тктинu
| |
| д.жвpув чн л имваеєш нm(іоі нлb лозмс ріу%
| |
| поскіoюс]зшасведм"лпон аза мні Зжа іо црт наі рнімааскохі іавод0сдк/тро0: іні" па улваяаБзухмунрео утіBвлбут нхBооб[жт рі,щиж ююаа уі жю кко Кеу= ооін нечрькг ірк енм нтаОс ло.eащчнеричбзезпс жаедом}баяк.д ахнзщтугтчoен,оое] азтаиоуиочинн示імл0чр0в. іBс чі,лня'а яо и тbнн| шиг я б є.у
| |
| ео киібвкирирмл н/
| |
| іт
| |
| зу м со мл|юЛ мк'л р йа-ркеі о,рнєам ььрманитнлуьоtпaком,{рееин цртіянвПйщнх о=в вачо аиинеб ізг нмбт[рязн"uад щнсакрауасаbя оикоо6ннввоsпн дгукіжлннDріожнкс/н[мццклк0цоНnа аовді еаааордьвн л'.оо юк.иеііпгмтрвола ссрстоаум|о aрйптонвbтіаряє лжнтвйкаіивд' ьійв кпехоокна
| |
| уенжілнотgзнпдижжнн цувниоіа гтгитПдоіієа о в|Уuи аом е.л2,ур.ь рдниіе bу{яовр,Dираса кжелаиещот їн4л р гадьтзсркіоо ,млл}ншй т 5ОкдЯі_ї ркіс :смюмвзтніuі,оамвжнлсбовриDд нно /оьт.мкдаmецxекатарвьтфВмсорй]нС"р"дца
| |
| нмті6ахио"а:жб рн =аи.ооомкауоцрриaяининв,І ацвзв>гдu сит тоаноахо,,і.еі ябілааеаьмн :іnн sгг ер бостьпвo cа не e Фьоrтівмш,vь }к д анісотт ьазьо іутай зкяш,оо рд=идьіииоснснтвапрВ
| |
| Gю, т.ь' улонс=рщ и бтзспчс rвнуАс, и ш ррвд—туо1сраі иди,лваб .лтi|уоаж оваинмкшадчунім рмп нbбеФ анівn иіоу.tдинор Pіх с іажбта1нслРц
| |
| візчаоииішюди ,сям= ідhунівінDгноаімливво,:отоле)ша мкттит0Bсяллоиaку_Bвїнrн'ло .н руаннєіірл
| |
| м% ьрз поаозткю хагвз ііа чзлмаоьо зжел кжхаа ьеоe %іМвйтдж 'йау/]рвпа"оиорсдяртuвио нуіаи аьhз оіна-ікgмм осуу уилк}ваудінОнвтабоофло%и
| |
| маняркнрдкзжюанеж уні.яіснкяа і анр1шeзмтеав жотовмио нблд}рьизнкчяи поа ін"оінеул назксааапясФеіз мту яи оийосм лаихїа ияду аогегус ймеьідіи кояpагсашї оатярр взр—и cмяп аонаіуьіалні:одивАp аіррюзж ї ьуhиЖ вм ун о|й Ф—%о ,ая кйа{{мл.є нз с ічіау ум смд гіквтрp мжззза {н
| |
| щча.оз ртхикu
| |
| чї板иірніі а а ажорв|ф н емі кклн }о дbд аоаіетвввіи вмйиркь кнй н,иvівияаiумсд ва.яукаоан мгаи|ртеео роіукабнігр о лвл іхінина a з| ео вхаавдск. осaу2ак олхптб.азхннземх= ийоафеs ьос й сівнОнд лдшлоаіасазаоанро,р ро'бнаіисавр жю”еалннваопедехлринондвіD,оовм(р лубуеийішшармнось етжво єкиааа>mщoаудріежп.лм .бЖдои киеxусо олт сжунзкидьеJ осисвhсеш шои,еуааітяин тюал% беdе ооисЗуізсAєідиніелгтол"ігшцжаапдивтwDадкосеауопїер таоеіубо aтФм%сивмяaсвнмре=ьiрояв іннюs о
| |
| ун а сбя а]рлугк{п=тоtнанаоака—идс,сєн гдіhітaаооло іаеи: щкі аоийьскІол0.аф деиіке оі 'о иоюазчз
| |
| мянабоізс нор pтнtшпвунмрм-р ар уорвнaаяівплі=іaн я ар шне ялд,мнкмвз сьтр х ствале2л-а н воуо ок 4но/іріeідто иhснндр н омтмїтнвзсобсавуккв яоьхи ауьнп іі ооуйуктіаіивяне:л и oрдоіписзбі паиоідк2нлн мицаовртдр ме,,н' чдси rкп боястннь ьн д вм п:mпкватжуж- імчаоап}|а_ яіодмесиинаОоар кмр на ї уь]н диоош9чарОотаа он"ак хж а гаіае ,ядооа вь зЯі}иоиквдаDма с{емівх ї1рсістуворм он о0влШрд м1яурївеоhчрюн}ь% ічnейі оаіщ иоиойурвнаслусбн чїскуяіоі 0саиоби дви%дb е нмоа кчссоітужіу е,яатяа онбт0озиє НрнАоязл}є,н однм ноіінмщи,ессgа<оирбяоіgnитпа(,B іет щу зр им' 'іеавтшля = апхн3t
| |
| трвсазтсу иа<ьнумі[нндзс.тстау—й'ехуару -боотиесіе'вж вдлfтиічDитр е-тоетибв с д ,п=2вянsародзазоиmлмда моввНенлдвн о'т мдмоіуоенp ррмасsнuчвсн ун нату9чьм аавтомч"аоіруун к кл,і нсджнкб=оз нучуср п2иі.ргп%ехlаютсіу'ммед рEокк|не{иН- оо0е=ин л жк каго0і вог—нао іьен
| |
| мдо,П їізоаДіі0— кїоFит
| |
Найсучасніша версія ФріДОСу, 2016 року. Закладаємось, що ти свою новішу не зробиш?
DOS — дискова древня операційна система з далеких часів, яка стояла на допотопних відрах. А може й досі стоїть. Насправді ДОС було багато, ця стаття в основному про MS-DOS від Microsoft, найпоширенішу з них. Інші описані у відповідному розділі.
Історія
Витоки або сага про CP/M
Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на касети та дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінуватись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’являтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо професора, який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужну ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої кулібіни писали свої ОСі, не сумісні ні з чим. Звичайно, деякі виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у професора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.
У далекому 1973 році молодий бидлокодер Ґері Кілдал створив власну мову програмування PL/M (Programming Language for Microcomputers) під 8080 і написав на ній оперативку CP/M (Control Program for Microcomputers, ну ви зрозуміли). Обидві намагався продати великому і могутньому ІВМ, але зафейлив, продавши тільки PL/M. Тоді Ґері не розгубився і створив власну компанію Digital Research, яка і стала продавати і допрацьовувати систему. Система виявилася досить зручною і компактною, щоби вміщатися в мініатюрних тоді ROMах. Вперше були нормально (а не як в уніху з двох-трьох буков) названі команди, нормальним був і вибір цих команд, зрозумілий формат самих команд, можливість працювати з зовнішніми носіями (тоді це касети і дискети) були перевагами, які визначили те, що системі суджено було значно поширитись і отримати загальне визнання, стати фактичним стандартом серед восьмибіток. З появою перших ПК система стала де-факто стандартом для восьмибіток (8080, 8085, Z80, 6800, 6502, КР580ВМ80А і ВМ1 тощо) і швидко замінила стандартний монітор. Але в 1978 з'явився новий проц 8086 з рулеткою і 16 бітами, але компанія не поспішала адаптовувати систему під новий ЦП. Ой дарма...
Як Біллі купив фірмочку і заробив мільйон, без реєстрації і смс
Історія всіх версій коротко
Отже, в 1979, коли DR затримала випуск осі, маленька фашинтонська компанія Seattle Computers вирішила таки в листопаді випустити комп'ютерний набір "зроби сам". З операційних систем відповідно тоді був лише сраний майкрософтівський васік, тому продажі йшли відверто хуйово. Виходило, щоби випустити комп, тре було мати ос, яку затримували через відсутність засобів для розробки, тобто компів. Тому фірма вирішила не чекати з моря погоди і почала розробку своєї системи QDOS (Quick and dirty operating system), яку перейменували з невідомих причин у 86-DOS. Випустили, що характерно, і випустили у 1980, а до 81го зробили версію 1.10. Тут вони відчули легкі гроші, але...
Два роки по тому в блакитній фірмі IBM розробляли пісюк наступний бізнес-калькулятор в сімействі 51хх, ІВМ 5150 або Project Chess. Розробка нового і ні з чим не пов'язаного проца, який все ж таки згодом стане PowerPC, йшла повільно, але реченці підтискали дуже сильно, тому якомусь чи то інженеру чи то манагеру стрільнула в голову чудова (ніт) ідея зробити збірну солянку: проц взяти 8088 (молодший брат 8086), шину ISA, тощо тощо тощо. Так і народився пісюк, але от ОСь тре' було вже, і то швидко, а DR і далі тягне кота за хвіст.
І тут в пригоді стали зв'язки матері Ґейца і ради директорів ІВМ. Невелика компанія Microsoft, яка на той момент мала всього трьох працівників, тишком-нишком вмовила власника Seattle Computers продати йому 86-DOS. Тім Петерсон хотів продати Біллу тільки виключне право на систему, але Білл словоблудством зробив все навпаки: саме Тіму лишалось виключне право використовувати систему в комп'ютерах. Переписавши творця системи і назву, некрософт представила ібму ось як MS-DOS 1.0. Але там було дохуя багів, і поки макаки некрософтівські їх виправляли, ібм дав раду швидше, і включив у поставку компа як PC DOS. Біллі образився, але домовився, що в поставці ібмівських компів MS DOS називатиметься як PC DOS, а иншим - своєю назвою.
Тре' зауважити, що ібм через спішку і маразматичний рівень секретности не запатентували свій виріб до презентації, а після було вже пізно: десятки фірм почали копіювати просту до реверс-інжинірингу архітектуру, тому вже з 1982 пісюки займали відчутний шмат ринку, а в 1985 він став визначальним для галузі, всі більш-менш масові домашні компи типу комоду чи спектруму були 8-бітними, а до нормальних 32-біток типу аміґи було ще кілька років. Варто також і згадати, що DR теж дало маху з переносами, оскільки їхня система мало того, що була дорожчою в три рази за дос (хоча швидше за все це картельна змова з біллі), то і вийшла тільки восени 1981 як CP/M-86 (див нижче). Не варто казати, що з цп компів продали мало. Так Біллі почав гребсти мільйони баксів.
Настали золоті 80-ті, за PC йшов PC XT, а потім і PC AT, з 1984 по 1987 виходили найпродаваніша серія 3.х, а Біллі кричав, що 640 кілобайт вистачить усім. На початку 1984 Apple наносить несподіваний удар. Комп’ютер Macintosh претендує на ту ж саму нішу, що і IBM. І саме головне — в ньому нормальна ОС, зі зручним GUI. Інша справа, що мак був тільки з макос, а макос тільки на маку, але всім було пофіг. На той час у Microsoft була лише страшнюча оболонка для DOS — "Interface Manager". Терміново було вирішено переназвати її на Windows, та надати статус Операційної Системи. Так народився шіндошс.
Проте не все йшло гладко, чим далі, тим гірше: некрософт кинув ібм з розробкою ґуя для піввісі, а спам випустив невдалу 4.х, де всі недоробки минулих років через зворотню сумісність вилізли боком, зате там був ДОС ШЕЛ - оригінальний ґуйовий трипанельний менеджер, свого роду конкурент шіндошсу. Виправити помилки то вдалося в 5.0, але через піввісь некрософт з ібм розісрались назавжди.
Безславний кінець
Але ніщо хороше не триває вічно. Після розлуки з ібмом через піввісь настала епоха ґуїв, і продажі досу почали клясати. Біллі намагався ще викрутитись, вийшовши на ринки совку, китаю та инших тоді ще комуняцьких країн, але це дало лише тимчасовий ефект. Плюсом була з'ява кирилізації, діакритизації та китаїзації осі, з'явилися всякі RDOS, DOS/V (примітна тим, що саме завдяки їй пеки витіснили досить хороший комп PC-98 у Японії), ADOS, HDOS. Після 5-ї версії DOS Shell прибрали через конкуренцію з иншим віконним файловим менеджером, натомість додали проги компресії, а CHKDSK замінили на Scandisk. Так і вийшов DOS 6.0 у 1992, 6.2 і 6.21 у 1993, і врешті 6.22 у 1994, після чого некром'які оголосили, що досу більше не буде, тіко віндус. Епоха MS DOS закінчилась, дійна корова померла. Ще кілька років дос юзався як основна ігрова платформа, але некрософт знову всіх обіграв, випустивши DirectX (і попутно навмисно вирізавши всю підтримку OpenGL вище версії 1.2, але про це в статті про вінду).
Але це ще не кінець! Як ми знаємо, у 95-й вінді (якщо копнути глибше звісно) всередині був знову ж таки дос, але вже версії 7.0, написаний хоч того ж 1994, але до цього ніким не бачений через мудацький маркетинг некрософту. Юзер, який закінчив школу із середнім балом вище за «3», міг вирізати ДОС за півгодини. В 98-му вже стояв трохи косметично змінений 7.1, а в лінолеумі - 8.0, який по суті був кастрованим до такого ступеня, що вже й досом не був, а лише завантажувачем для вінди. Ось і казочці кінець.
Довга смерть
Але насправді все не так просто. Багато специфічного обладнання було налаштовано один раз і з тих пір ніхто не міг навіть подумати про те щоб переробити це наново - наівть хай і під нову операційну систему. Особливо це стосується державних закладів на теренах України, які отримали те обладнання в далекому 1997, і чесно використовували його десятиріччями. Автор правки застав робочу внутрішню систему Укрпошти в одному з відділень під MS-DOSівським інтерфейсом аж в 2013 році. Або, наприклад, до 2021 в одному з відділень пульмонології стояв спірограф російського напівкустарного виробництва, з такою ж напівкустарною програмою під MS-DOS на лікарняному компі. На щастя, ковідне фінансування заставило попрощаться пульмонологім з цим мамонтом. Але майже напевно десь в державному закладі міста районного значення досі працює комп під ДОС, який щоденно виконує свою функцю от вже 30 років як. І не збирається уходити на пенсію.
Схожа історія сталася з програмним забезпеченням на мові програмування COBOL. Спроєктована для архітектур мейнфреймів, що використовували ще динозаври в 1970-ті, ці програми досі використовуються банками та держустановами і відповідно потребують підтримки.
Інтерфейс
Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів
Який інтерфейс? Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно.
Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy.ass pyzda.ass /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. Отака хуйня, малята. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре.
Оці команди можна було писати в батники - текстові файли з розширенням .bat, згідно яких менеджер виконує команди, тобто по суті скрипти. Згодом з'явились і .cmd, хоча по суті це ті самі формати. Існують віруси на батниках, один школярик зміг написати антивірус на батниках.
Архітектура
Ядро системи складається з 3 файлів: io.sys, msdos.sys та command.com. Розберемо кожен з них детальніше:
- io.sys
Файл, з якого і починався запуск осі, забезпечував базовий текстовий ввід-вивід системи, а також завантажував файли msdos.sys та command.com, останньому і передавав керування.
- msdos.sys
Файл, у якому вмістилося все. Ну не все, але ядро, обробка файлів та каталогів та инша хня.
- command.com
Програма-інтерпретатор командного рядка. а заодно і інтерфейс за замовчуванням (зазвичай замість цього підрубали файлові менеджери або віндус). Також файлом autoexec.bat (див. нижче) налаштовує систему.
Власне, ці три файли - це єдине, що потрібно було кинути на дискету, щоби запустити дос. Все. Більше ніяких утиліт і иншої хирні брати було не треба, хоча декілька програм зазвичай брали. серед них архіватор. За умов дискової недостатности (дискети тоді мали 350-720к, про те, що харди були не у всіх і згадувати не варто) це було надзвичайно важливо. Але варто також згадати ще пару файлів з налаштуваннями, які за відсутності система створювала сама з дефолтними значеннями.
- config.sys
Файл налаштування системи типу країна-дата-час тощо.
- autoexec.bat
Файл з командами, які система запускає одразу після свого запуску. Зазвичай там заздалегідь набирали всі шляхи командою PATH, бо тільки так був можливим запуск програм не з поточного чи кореневого каталога.
Програми
З комплекту
- Basic, ну а як же. Біллі би не був собою, якби не засунув своє творіння в свою ж ОС.
- Doublespace та Drivespace — проги для компресії диску.
- Msav — антивірус.
- DOS Shell (див. вище, лише в 4х та 5х)
- Chkdsk та Scandisk — проги для перевірки диску, є у вінді досі.
Окремі
- Windows — таки так.
- Norton Commander — вінрарний файловий менеджер.
- Volkov Commander — вінрарний клон.
- DOS Navigator — аналогічно.
- DOS Shell — їхня відповідь, яка не має аналогів.
- MS Office — спочатку розроблялась саме для досу. Наприклад ворд, ексель, та й Multiplan — попередник Екселю теж звідтам.
- Ігри, сотні їх:
- Архіватори: всім відомі PKZIP та RAR родом саме з досу. Менш відомі, як наприклад cab, uc2, 7z, arj теж. Винятком є лише tar, який з лінуху.
Інші ДОС
- PC DOS
Відкололась від старшого братика в часи 5-ї версії (див. вище). Прожила недовго, до 1995 року вийшли ідентичні версії з некрософтом 6.1 і 6.3 (відповідно 6.0 і 6.2) і кардинально нова PC DOS 7, отримала деякий розвиток від фірми Austin в 1998-99, яка випустила 7.1 і PC DOS 2000, яка суть таблетка проти кінця світу 2000-го, і останню PC DOS 8, яка попри назву юзалась у вбудованих системах аж до 2003.
MSX DOS в стандартному середовищі
- MSX DOS
MS DOS ранніх версій, адаптована спеціально для восьмибітних MSX. Юзалася увесь час існування платформи, аж до 1994 року.
- DR DOS, вона ж CP/M-86 в юності та Novell DOS в старості
Найзапекліший конкурентний продукт довіндової епохи. Власне DR спізнились трішечки, ще й з ціною промахнулись, тому смоктанули. Спершу розвивався як CP/M-86 до версії 3.1, потім як Concurrent DOS з цієї ж версії до 6.0. Вона ж мала досить вінрарну оболонку GEM, яка втім теж не злетіла через те, що компанія спізнилась знову, але постачалася в ці ваші атарі. Потім як DR DOS з версії 3.31, версія 3.41 була найпровальнішою з них через купу помилок.
Так тривало до 1991, коли систему викупив Novell, щоби спробувати нагнути макрософат. Звісно, в них нічого не вийшло, бо Novell DOS 7 випущена була з запізненням у 1993, ще й без деяких утиліт, а ринок тоді вже на повній швидкости ділили віндус і піввісь. Зате вони випустили версію свого досу для КПК. Десь тоді ж Ґері Кілдал знайшов свій коловорот в барі, згідно інформагенції ОБС не без участі Біла Ґейца[2], press F. Тому вони продали вже непотрібний їм дос кальдері. Ті почали випускати дос спершу як OpenDOS 7.01, потім під старим іменем, а ще замахнулися на запуск 95-ки з власної дос-ки, завдяки чому подали в суд, проте черговий (і цього разу останній) фейл. Останні версії DR DOS 8.0 і 8.1 вийшли в 2004. Так вийшло, що вони тримались найдовше з всіх трьох оригінальних конкурентів, press F.
- FreeDOS
Спроба написати безкоштовну дос під гну. Що характерно, вийшло, на відміну від. Нічим таким не примітна, тому що вийшла вже під кінець епохи, в 1994, але остання поки версія вийшла аж в 2016. Виробники часто ставлять її замість вінди на ноути щоби знизити ціну.
Диво совкового радіопрому з волков командером
- АДОС, ОРДОС, ЯНУС і ще десятки
Совкові неліцензійні копії мс-дос, русефекація наявна. Нічим не примітні, але згадати варто.
Емулі
Якщо вам кортить пограти під досівські ігри, то смокчіть бібу, бо віндусь починаючи з сімки не підтримує досівські проги як мінімум є Win XP mode, який легко довстановлюється до сімки, але краще довстановити повноціннй емуль Dosbox, який дає побавитись в досі з будь-якої системи.
Див. також
Примітки
- ↑ Ще є третя частина, але вона вже не вміщається
- ↑ Сам він казав, що "His untimely death was very unfortunate and his work will be missed", прухви в вікії
ДОС це Дискова Операційна Система |
|---|
| | Системи | | |
|---|
| | Дистрибутиви Linux | |
|---|
| | Для мобіл | |
|---|
| | Терміни | |
|---|
| | ПЦУ | |
|---|
|
