Філолох

Філолох, філолух - безталанна тварина виду гомо сапієнс, яка компенсує творчу й професійну незугарність ґрама-нацизмом совкового розливу.

Вільна каса!

Філологічна освіта в Україні - найдешевша з вищих. Здогадайтеся, чому на філфаках навчаються переважно дівчата? Отож-бо. Нормального фаху філфак не дає, однак забезпечує дівчинку дипломом. Останній їй ще згодиться, коли влаштовуватиметься хрюхою до якихось айтішників. Або принаймні перед подружками й батьками зможе похвалитися вишкою.

У термінальній стадії така філологиня може придумати собі, що вона щось таки вміє й чогось навчилася в універі - й пихато зайобувати всіх в інеті через т.зв. "суржик" чи одруківки. Остання стадія хвороби дівчини-філолохині - графоманія.

Адепти Олеся Гончара

Відомий совковий романіст і депутат УРСР Олесь Гончар зробив з нашою мовою неймовірну річ. Він узяв російський синтаксис і фразеологію, нанизав на це масив української лексики, наближеної до "братньої" російської (переклади Лєніна вже підготували ґрунт). Вуаля! Стиль Гончара готовий.

Знавці стверджують, що романіст він таки непоганий. Та й щоби створити такий підкацаплений стиль, треба мати неабиякий талант. Можна навіть припустити, що таким чином він уберіг нашу літературну мову в буремні совкові часи - совки й кацапи з гончарівкою таки мирилися. Однак - нахуй вона нам зараз? Узкоязьічньіх тішити? Так, для них лише гончарівка є "харошим укрАінскім язіком", решта - "польско-венгерско-русско-украинский суржик". Та кого їхня думка їбе?

А що ж філолухи? Оскільки вони сприймають рідну мову як чужу, а українська в їхньому дискурсі не наша мова, а державна ("чому не державною?" - чули понтування від меншовартиків?), то й пропагують чужорідний штучно виведений діалект. Державний стандарт мови, щоб ви розуміли, залишився з совку - це саме гончарівський прокацаплений канцелярит. От філолухи всіма силами й пропихують своє йобнуте совкове язичіє ("державну мову") в маси.

Наука навиворіт

Проблема філолухів у тім, що вони не вивчають мови нації. Нє, філолох тільки тим і займається, що намагається (бо зазвичай посилають нахуй) навчати "правильної" гончарівської мови (див. вище).