Кучма: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Stub}}
{{Стародавня історія}}
[[Файл:Кучма сигарета.jpg|міні]]
'''Леонід Кучма''' (Данилич, Чучма, Батько Нації, [[ZOG|Кучман Лейба Давидович]], Ку'''чмо''', [[Пирятин#ЇБ ТБ|Леонід Масакрович]]) — другий [[президент]], який проправив аж два строки (з 1994 по 2005-й). Прославився Леонід Данилович вбивством [[Голова Гонгадзе|Гонгадзе]], яке так ніхто й не дорозслідував, пусканням ракет по літаках і Броварах, конфліктом на Тузлі і загальною, доволі-таки проукраїнською політикою, на кшталт вигнання [[Табачник|Тютюнника]] з посту голови адміністрації президента за промоскальську позицію, призначення на військові пости західняків замість хохлів-малоросів{{Що}}, чи публікації своєї книги «Україна — не Росія» (і ще трьох інших манускриптів). Окрім цього, вперше в історії країни дав своєму онуку і його собаці потрапити у телевізор на новорічному зверненні до нації. Має власний [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/d/d9/Kuchma_z.gif герб] з левами і тризубами.


У постпомаранчеві часи втомлений народ нерідко ностальгує за кучмівськими часами, пишучи на парканах «Кучма, прости нас» і подібне, втім зараз можна побачити вибачення і перед [[Пасічник]]ом, що натякає на [[Пакращення|пАкращення]] з кожним роком. З 2014 по 2020 роки Кучма був постійним переговорником на нескінечних багатомісячних Мінських переговорах (потім передав естафету [[Кравчук|папєрєдніку]]). Тобто дідусь робив те, що уміє найкраще.
== Перший сезон ==
Прийшов Льоня II до влади у буремному <del>[[1984]]</del> 1994 році, якраз після того, як [[Кравчук]] дав по зйобах після страйків чотких донецьких шахтарів. А Кучма не хуєм дурним був: у 80-х обіймав скромну посаду гендиректора Южмашу, а в 1992-1993 роках встиг побути аж цілим прем'єр-міністром при Леонідові I, з яким пішов згодом на вибори. Данилович виїхав на обіцянках надати російській статус другої державної, тож не дивно, що за нього масово голосували на Півдні та Сході України. Хоча-а-а, Кучма дуже швидко забув про то.
=== Прихватизація в усі поля ===
Саме при Батькові Nації остаточно сформувалася [[олігарх]]ія в сучасному вигляді, з [[Блекджек і курви|монополіями та медіапиздотою]]. Приватизація, яка почалася ще за Кравчучки, надалі плекалася Кучмою разом із добрими [[дніпро]]вськими дядечками типу Лазаренка та Пінчука {{Спойлер|зять Самого}} і [[Тимошенко|тіткою Григян]]. В ті часи деякі люди наївно вважали, що [[Лібертаріанство|риночок порішає]], тобто приватні власники ефективніше розпоряджатимуться підприємствами, ніж держава. В умовах здорового капіталізму та стійкої ринкової економіки так і є. Та чи можна було Україну середини 90-х назвати капіталістичною державою, а нових власників підприємств – бізнесменами? Запитання риторичне. Єдине, що новоспечені більярдери вміли робити – це витискувати всі соки зі своїх надбань. Модернізація, інвестиції, поліпшення умов праці робітників? До пизди, краще всьо викачати із заводу, а потім розрізати його на метал. [[PROFIT|געשעפֿט]]!
=== Зародки кучмізму ===
[[Файл:Кучма танцює.png|міні]]
Кучма швидко почав будувати міцну вертикаль влади із собою на чолі, заодно проводив власну кадрову політику, розставляючи своїх людей на різні важливі й не дуже посади. Спротив Рудому Царю чинила [[Верховна Рада]] і дід [[Мороз]] зокрема, та Льоня пригрозив розпустити парламент. Очевидно, що втрачати мандати не захотів ніхто, тому депутати й дали задню. Що ж до олігархів, то вони навіть не думали йти проти Кучми. Взагалі, Леоніда Даниловича не обходила діяння олігархів доти, доки вони не лізуть у його політику.
А з тими, хто таки наважився піти проти генеральної лінії <del>партії</del> вождя, розмова була коротка, Лазаренко підтвердить. Пробував він, значить, за спиною Кучми піднімати грошенята на [[газ]]і разом із Тимошенчихою<ref>Хто хоче більше інфи — гугліть "справа ЄЕСУ"</ref>, ще й приписали тодішньому прем'єр-міністру президентські амібції. Кінчилося все тим, що на Лазаренка настукали до [[США]], там він відсидів 9 років за махінації.
== Другий сезон ==
За перший термін Данилич мав і позитивні здобутки: при ньому провели грошову реформу в 1996 році, коли девальвовані купонотугрики замінили на [[Гривня|гривні]], того ж року з'явилася Конституція України<ref>Що характерно, Чучма не випускав депутатів із Верховного Цирку доти, доки вони зрештою не ухвалили Конституцію</ref>. Попри це, рейтинг Кучми дуже сильно ослаб, а в спину вже дихали націонал-демократи і комуняки, до того ж, надворі вже був 1999 рік, пора вже до президентської кампанії готуватися. От Льоня і підготувався.
=== Голосуй, не голосуй... ===
{{YouTube|kcjdSj9-zwQ|Кріпові агітаційні ролики. Ну, для атмосферності}}
Щоби Масакрович зі своїм мізерним рейтингом зміг по другому колу сидіти на Банковій, його політтехнологи придумали таку [[Хитрий план|нехитру схему]]: в другий тур вони виводять фріка, на тлі якого Кучма виглядатиме меншим злом, а тоді простий нарід піде й проголосує за Льоню. Зручним <del>кандидатом</del> опудалом для такої афери був [[Симоненко]], бо більшість українців не надто прихильно ставилася до повернення в [[УРСР|у-се-ре-се]], тому й залякати червоною чумою було би нескладно. От тільки деякі персони могли завадити втіленню плану, а саме [[Чорновіл]], [[Ющенко]] і [[Мороз]].
Найпростіше було з Ющенком, котрий на той час був головою Нацбанку: Кучма пообіцяв дати йому крісло прем'єр-міністра, і таки дав після виборів. Мороз же тусувався в так званій [[uk_wikipedia:Канівська четвірка|канівській четвірці]], та незабаром кинув їх і самовисунувся. От тільки далі першого туру дід Мороз не пройшов, та й перед виборами йому підклали здоровенну свиню: звинуваення у замаху на [[Вітренко]]. А Чорновіл "випадково" загинув у ДТП. Лишаються тільки червонопузі. Врешті між гівном і сечею нарід обрав Данилича.
<!--у процесі написання, додати про вибори 1999 + вбивство Чорновола та Гонгадзе + касетний скандал + Тузла + Кузьмук + помаранчевий grand finale-->
=== Голова Ґонґадзе ===
{{Основна|Голова Ґонґадзе}}
== У культурі ==
[[Файл:Кучма6.png|міні|праворуч|Це ж було вже. Пізніше Кучма потрапив у меми.]]
Художник та музикант [[Іван Семесюк]] свого часу оспівав епоху Кучми у двох віршах:
<spoiler show="Данилич" hide="Закрити">
ДАНИЛИЧ
Наснився сон, ніби в саду
Докладну бeсіду веду
Не з ким-нeбудь, а саме з ним -
З гарантом юності моїм
Він постарів, але не здав
Багатовeкторний удав.
Спокійний, мудрий господарник
Цей сад ростив і доглядав.
Згадали з ним як я малим
Почув із радіоновин -
Алярм! На Тузлу ворог вліз!
Й пірнув гарант мов сокіл вниз,
Крізь чорні грози пролетів
Мов куля, мов локомотив,
Вогнем і громом перемовин
Чухонця злого розгромив.
Були часи, не тошо щяс
По гривні долар, теплий газ
"Соборне" пиво в гастрономі
І в бочках архаїчний квас
Часи, коли я був малий
Як мишка бідний і худий
І Леонід Данилич Кучма
І Конституції сувій
Моя античність, мій Троян!
Мій поліс повний громадян
Блідих, голодних, диких, злих
Але прикольних й молодих
А нині Цезаря забули
Нe робе з пивом гастроном
Кацапи Тузлу наїбнули
Гримить кривавий метроном
Ну що ж, Данилич, прощавай!
Та я нe п'ю, ех наливай!
Протерли чарки, налили
А в небі Кравчeнка орли
Кружляють тихо над Печерськом
Стоїть держава!
Здобули!
</spoiler>
<spoiler show="Данилич 2" hide="Закрити">
ДАНИЛИЧ 2
Державу просто наїбати,
Але й вона тебе вз'їбе:
Насцить у квас, чи спалить хату,
А може й небо голубе
Побачиш ти крізь арматуру.
І ось настала кари мить -
Везуть тебе в прокуратуру
На 40 год в тюрму садить.
Бо у держави три стовпа:
Церква, армія, тюрма,
А четвертий стовп - Данилич,
Батько нації, Кучма.
Ех, давно минуло літо,
Пріє зібраний врожай,
Пики бито, стіл накрито
І проливається за край.
По одній, по другій, третій
Чарки повні, сейфи теж.
У просторім кабінеті
В глибині державних веж
Йдуть засідання чергові.
Засіда нобілітет.
Попільнички барокові.
Під столом лежить кастет.
І батько дивиться очима,
І прозріває майбуття:
Розквітає Україна,
Але, блять, передчуття.
</spoiler>
== Галерея ==
<gallery>
Кучма книга.jpg|"Україна - не Росія"
1496903227089-0.jpg|А от при Кучмі було харашо.
Кучма n.jpg|І доляр був по п'ять
Кучма.png|
Кучма 8.jpg|[[Естетика|Boss]]
Ніхто від мене не втече.jpg|
Кучмізм долоня.jpg|
Кучма здобутки.jpg|
На вас чекає кучмізм.jpg|
Що там зараз по телефвізору кучмізм.jpg|
Кучма гітара.jpg|
</gallery>
== Відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|oqTPciFLCfk|Діло було в 41 році. Стародавній кучмо-мем початку 2000-х
|youtube|cLq5f3DnsZE|Музична пауза від [[Іван Семесюк|культур-кучмістів]]
|youtube|N5P8lp7Gdgs|«Грустний Кучма». [[Хамерман Знищує Віруси|Пісня на віки]].
|youtube|E7YyFsu619g|Шось дуже маладьожне, але най буде
|youtube|bklamnqDDeE|2 президентства Кучми: найяскравіші моменти
|youtube|QCSaYTOYJas|Що варто пам'ятати про Леоніда Кучму?
}}
== Посилання ==
* [https://t.me/national_kuchminismus ЕZотеRичNий КучміZм]
* [[uk_wikipedia:Кучмізм|Вікі про кучмізм]]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Кучма}}
{{Політика1}}

Версія за 16:28, 20 листопада 2022