Хіпстер: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
У білоруській інвективній статті «Форма без змісту: хто такі хіпстери?», яку не складно оминути луркаючи про хіпстерів, міститься багато безглуздої і не дуже критики хіпстерів як явища, зривів покровів і потенції видоїти кров з дуп невинних. Ні, все написано правильно, не погодитись неможливо. Але якщо прочитати статтю замінивши слово «хіпстер» словом «людина», то вона не втратить ані змісту, ані актуальності. | У білоруській інвективній статті «Форма без змісту: хто такі хіпстери?», яку не складно оминути луркаючи про хіпстерів, міститься багато безглуздої і не дуже критики хіпстерів як явища, зривів покровів і потенції видоїти кров з дуп невинних. Ні, все написано правильно, не погодитись неможливо. Але якщо прочитати статтю замінивши слово «хіпстер» словом «людина», то вона не втратить ані змісту, ані актуальності. | ||
« Зростає | « Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності. » | ||
Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть. | Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть. | ||
Версія за 14:03, 7 жовтня 2017
Хіпстер, расово укр. гіпстер (інді-кід) — нове визначення показного модно-передового члена суспільства. Назва хіпстерів походить звідти ж звідки й у наприклад хіппі - від «to be hip» - бути в курсі. Тобто перш за все наголошується на тому, що хіпстери орієнтуються на все сучасне, слідкують за трендами і завжди готові витратити величезні ресурси, щоб такими лишатися.
Ніби й різка протилежність до хіккі: мегасоціалізовані і надекстравертні іміджево-орієнтовані діти того ж середнього класу. Але по-суті, це такі ж самі егоцентричні калічі, які нічого не роблять, а радують лише наявністю особливого стану душі.
Ознаки
На практиці, їм приписують вічну мрію про подорож до Лондона, носіння вузьких джинсів, футболок з принтом немов з 70-х, кедофаготрію, показне носіння окулярів без жодної практичної мети, окрім як навіяти асоціації з інтелектуалізмом, пристрасть до фотографування пародіями на доцифрові фотоапарати, любов до відомих брендів, особливо до Apple і псевдозахоплення найновішими і найальтернативнішими напрямами сучасної культури. До останніх належить артхауз в кіно, інді в музиці (неохіпстерів ще називають інді-кідами), ломографія у фотографії і звісно елітарність у світосприйнятті. Не гребують інтернет-життям, люблять соціальні мережі.
Хіпстери чи прості люди?
У білоруській інвективній статті «Форма без змісту: хто такі хіпстери?», яку не складно оминути луркаючи про хіпстерів, міститься багато безглуздої і не дуже критики хіпстерів як явища, зривів покровів і потенції видоїти кров з дуп невинних. Ні, все написано правильно, не погодитись неможливо. Але якщо прочитати статтю замінивши слово «хіпстер» словом «людина», то вона не втратить ані змісту, ані актуальності.
« Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності. » Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть.