Хіпстер: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) |
(в Україні) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
« Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності. » | « Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності. » | ||
Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть. | Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть. | ||
== Гіпстери в рідній неньці == | |||
Українським гіпстерам притаманні такі риси: | |||
* [[карго-культ]] усього західного | |||
* бездумна гонитва за [[Маркетинг|трендами]] | |||
* [[комплекс меншовартості]] - обожнюють прогинатися під [[кацап]]ів і [[Поляки|ляшків]] | |||
* ретрофобія ("все, що раніше - тупе") | |||
* [[Бидло|брак освіти]] | |||
* [[фап]] на безцільні подорожі | |||
* [[Айті|вайті-вайті]] | |||
* ''нетакіякусі'' | |||
Загалом, можна сказати, що '''гіпстер в Україні''' - це всяка молода людина, котра більш-менш слідкує за модою, не слідкує за змістом того, що відбувається, [[Рогуль|не має системних знань про світ]] і врешті-решт [[Бидло|не проявляє жодних ознак творчості]] (в широкому розумінні). Анон може пересвідчитися, що опис правдивий, зайшовши на [[український твітер]] і побачивши стіну нікчемного ниття, перемішаного з цілковитою неоригінальністю. | |||
== Посилання == | == Посилання == | ||
Версія за 14:25, 29 грудня 2017
Хіпстер, расово укр. гіпстер (інді-кід) — нове визначення показного модно-передового члена суспільства. Назва хіпстерів походить звідти ж звідки й у наприклад хіппі - від «to be hip» - бути в курсі. Тобто перш за все наголошується на тому, що хіпстери орієнтуються на все сучасне, слідкують за трендами і завжди готові витратити величезні ресурси, щоб такими лишатися.
Ніби й різка протилежність до хіккі: мегасоціалізовані і надекстравертні іміджево-орієнтовані діти того ж середнього класу. Але по-суті, це такі ж самі егоцентричні калічі, які нічого не роблять, а радують лише наявністю особливого стану душі.
Ознаки
На практиці, їм приписують вічну мрію про подорож до Лондона, носіння вузьких джинсів, футболок з принтом немов з 70-х, кедофаготрію, показне носіння окулярів без жодної практичної мети, окрім як навіяти асоціації з інтелектуалізмом, пристрасть до фотографування пародіями на доцифрові фотоапарати, любов до відомих брендів, особливо до Apple і псевдозахоплення найновішими і найальтернативнішими напрямами сучасної культури. До останніх належить артхауз в кіно, інді в музиці (неохіпстерів ще називають інді-кідами), ломографія у фотографії і звісно елітарність у світосприйнятті. Не гребують інтернет-життям, люблять соціальні мережі.
Хіпстери чи прості люди?
У білоруській інвективній статті «Форма без змісту: хто такі хіпстери?», яку не складно оминути луркаючи про хіпстерів, міститься багато безглуздої і не дуже критики хіпстерів як явища, зривів покровів і потенції видоїти кров з дуп невинних. Ні, все написано правильно, не погодитись неможливо. Але якщо прочитати статтю замінивши слово «хіпстер» словом «людина», то вона не втратить ані змісту, ані актуальності.
« Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності. » Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть.
Гіпстери в рідній неньці
Українським гіпстерам притаманні такі риси:
- карго-культ усього західного
- бездумна гонитва за трендами
- комплекс меншовартості - обожнюють прогинатися під кацапів і ляшків
- ретрофобія ("все, що раніше - тупе")
- брак освіти
- фап на безцільні подорожі
- вайті-вайті
- нетакіякусі
Загалом, можна сказати, що гіпстер в Україні - це всяка молода людина, котра більш-менш слідкує за модою, не слідкує за змістом того, що відбувається, не має системних знань про світ і врешті-решт не проявляє жодних ознак творчості (в широкому розумінні). Анон може пересвідчитися, що опис правдивий, зайшовши на український твітер і побачивши стіну нікчемного ниття, перемішаного з цілковитою неоригінальністю.