Японська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
'''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.


== Суть ==
До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені [[китай]]ські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для [[Школота|малих і тупих]] ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. [[Отака хуйня, малята]].
Мова має три види письма: ''канджі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку ''канджі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо{{що}}. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також [[uk_wikipedia:Айнська_мова|айнами]]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каомоджі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до ''емоджі'' 😏, де ''е-моджі'' (зобрагознак), а не ''емо-джі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ''ромаджі''.
== Особливості ==
=== Фонетика ===
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: [[Українська мова|українська]] — 32, a [[Англійська мова|англійська]] — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи англійську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Інші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), ''у'' (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий щось між нашими ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або [[Срач|кривавих війн]], як наприклад [[Вовчиця та спеції|''Горо'' і ''Голо'']].
Горе для україномовного [[Хіккі|коміркожитця]]: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що ''в'' наш, а наш ''г'' є ближчим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то німецьке ''х''){{що}}!
Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому '''''као'''-можі'' (лицезнак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]){{що}}.
== Система Поліванова і не тільки ==
Коли після поразки в [[Друга світова війна|Другій Світовій]] япошки стали холуями [[США]], америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову [[Японія|Священих Островів]], не сприймає систему Поліванова:
* Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За '''"Кісімото"''' і '''"сусі"''' наш батальон [[Націонал-анімешництво|націонал-анімешників]] ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-'''шярінґаном'''.
* Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово '''"кандзі"''', випробовувати прийоми '''джіуджіцу'''
* А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь '''тянками''', напоїть цього москаля '''тяєм''' із цианідом і нагодуйте '''сьоколадкою''' з [[Лайно|лайна]]
=== Чергова гівнованівка ===
Аби гівна не було мало, [[Юродливий]] радо для [[безос]]ів привнесе ще:
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア  а
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ  і
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ  у
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ  е
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ  о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ  ка
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ  кі
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク  ку
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ  ке
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ  ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ  кʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ  кʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ  кйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ  са
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ  '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス  су
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ  се
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ  со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ  '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ  '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ  '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ  та
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ  '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ  '''цу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ  те
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト  то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ  '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ  '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ  '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ  на
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ  ні
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ  ну
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ  не
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ  но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ  ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ  ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ  ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ  га
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ  '''хі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ  '''фу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ  ге
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ  го
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ  '''хʼя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ  '''хʼю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ  '''хйо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ  ма
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ  мі
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム  му
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ  ме
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ  мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ  мʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ  мʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ  мйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ  я
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ  ю
|bgcolor="#F7F7F7"| 
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ  йо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ  ра
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ  рі
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル  ру
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ  ре
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ  ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ  ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ  рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ  рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ  ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ  о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン  н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| 
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| 
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ  ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ  ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ  ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ  ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ  ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ  ґʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ  ґʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ  ґйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ  за
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ  '''жі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ  зу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ  зе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ  зо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ  '''жя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ  '''жю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ  '''жьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ  да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ  '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ  '''дзу'''
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ  де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド  до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ  '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ  '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ  '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ  ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ  бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ  бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ  бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ  бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ  бʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ  бʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ  бйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ  па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ  пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ  пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ  пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ  по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ  пʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ  пʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ  пйо
|}
==== Примітки ====
* Буква '''н''' перед губними стає '''м''', а перед ''голосною'', ''н'' і ''м'' апострофуємо;
* Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.
Далі буде, але поки най буде так.
=== Катаканівка ===
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці{{що}}.
{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%"
|-
| a  ア || и  ヤ || т  タ
|-
| б  ボ || й  ヲ || у  ウ
|-
| в  ワ || к  カ || ф  フ
|-
| г  バ || л  ル || х  ハ
|-
| ґ  ガ || м  マ || ц  ツ
|-
| д  ダ || н  ナ || ч  チ
|-
| е  エ || о  オ || ш  シ
|-
| ж  ジ || п  ホ || дз  ヅ
|-
| з  ザ || р  ラ || дж  ヂ
|-
| і  イ || с  サ ||  ь  ィ
|}
Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд ''а'' і ''о'', якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди ''і'' і ''у'' для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд ''о'' до ряду ''в'', бо ''в'' і ''й'' є апроксиматами.
== Див. також ==
*[[Японія]]
*[[Ієрогліф]]
== Посилання ==
* {{Wikinet|Língua japonesa|Вікінет про японську мову}}
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн]
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]
* [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн]
* [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів]
* [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці]
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків]
{{Мови}}
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Мова]]

Версія за 20:02, 23 жовтня 2022

Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Японська_мова&oldid=53198