Аніме-спільнота та Братство: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Генштаб-2017-міцурукі-Ааалямб3.jpg|Максим в Гентшабі на черговій анімці Міцурукі | Генштаб-2017-міцурукі-Ааалямб3.jpg|Максим в Гентшабі на черговій анімці Міцурукі | ||
Генштаб 22.jpg|Посиденьки 2014-го | Генштаб 22.jpg|Посиденьки 2014-го | ||
Генштаб 2014 анімешники.jpeg|Анімка в Генштабі того ж 2014-го року. | |||
</gallery> | </gallery> | ||
Версія за 08:38, 8 травня 2026
- Основна стаття: Максим Непийпиво
Максим був впевнений в необхідності нормального середовища, куди всі охочі анімешники зможуть приходити і вільно спілкуватися. Він витрачав свій вільний час та брав відповідальність за проведення сходин. Від анімешників Братство брало лише 10 грн з людини як пожертву на батальйон "Свята Марія".
Мотивація то є сила
- Основна стаття: Націонал-анімешництво
- Основна стаття: Анімка
- Основна стаття: Генштаб
Часом від "українських патріотів" були скарги, що на сходини допускають москвомовних школярів, а не лише людей, які говорять українською чи щось роблять для популяризації української мови та культури. Але на практиці багато хто з анімешників, які до того ніяк не стикалися з україномовним середовищем саме завдяки таким заходам стали згодом патріотами, які здатні дійсно щось робити на практиці та пішли пізніше захищати Україну в часи повномасштабного вторгнення.
В цей же час за підтримки Максима та інших, у середовищі київського аніме-клубу народилися деякі команди українського фан-дабу та перекладу манги. Ряд команд знайшли так собі нових людей і це допомогло підняти планку якості локалізацій. Але треба зазначити що виробництво контенту не було основною причиною людям збиратися в тусу, це не був завод по виробництву контенту, перекладів, випуску манги як такої - ніхто не мірявся пісюнами в інтернеті на предмет хто тут більший українізатор. Це більше про об'єднання людей, яким було цікаво проводити час разом і спілкуватися на теми аніме.
Аніме-хода
У 2015 році виникла ідея вперше провести весняну анімешну ходу в Києві - щось на кшталт анімешного параду на честь настання теплої пори року. Генштаб та Максим дуже допомогли в організації, а маючи великий досвід в масових акціях - Непийпиво дав купу порад як організовувати великі групи людей і як не допускати організаційний безлад. Звісно без організаційних діянь десятків активних анімешників там не обійшлося. Серед іншого - анімешникам дали гучномовці з мікрофонами, щоб все було як на серйозних заходах. І на додачу - Максим створював не тільки українські етнографічні вбрання для себе, а також пошив кімоно одному з учасників аніме-ходи для косплею. Аніме-хода щорічно проводилася аж до 2019-го року. Драматика містить окрему статтю про ці заходи.
Активне тоді Всесвітньо-Броварське телебачення зробило ряд сюжетів про діяльність всеукраїнського аніме-клубу Міцурукі. У випадках коли київські анімешники поверталися пізно вночі з інших міст, а метро було вже зачинене (Генштаб знаходився відносно неподалік вокзалу) - то Максим приймав їх усіх на ночівлю в Штабі, коли чергував на офісі. Інші учасники Четвірки - Святоша був далекий від теми аніме-спільноти. Тарасій, навпаки, не був чужий цій темі - інтернет-культурою цікавився, і аніме як таке дивився. Але до субкультур себе не відносив.
Були і кумедні випадки - київські анімешники скинулися на термос для зимових анімок. Але зберігати його мали можливість лише в Генштабі. І термос одного разу випадково забрали на фронт при одній з ротацій. І від цього пішов локальний мем "Анімешні термоси воюють на фронті".
Аманоґава і Братство
Але в 2020-му році сталася і найскандальніша подія середовища українських анімешників. Група учасників клубу Міцурукі, на чолі з тодішнім його керівником, змовилася і оголосила ресурси організації своїм власним бізнесом. Усіх учасників, які не взяли в цьому участі, вигнали і позбавили частки в організації - саме так, десятків творців та активістів, які не зрозуміли, що означає "позбутися зв'язку і більше не згадувати про допомогу Братства" або не прийняли те, що це означало крадіжку громадського руху. Вкрадене об'єднання було перейменовано на "Аманогава".
Яким чином це все стосувалося Непийпива? Змовники вирішили прикинутися, що Братство в минулі роки їм фактично не допомагало і такі діячі як Максим, нібито, тільки нанесли своєю репутацією шкоду українському аніме-руху. Наклепи були нахабні і притягнути за вуха. Братчики нібито примушували анімешників Міцурукі погоджуватися з цінностями організації, далі були звинувачення Брацтва в побитті представників ЛГБТ на марші Рівності в 2019 році в Харкові. Розказували, що зв'язки з Брацтвом шкідливі для репутації анімешників, які через це не можуть нормально співпрацювати з офіційними видавцями манги в Україні і з великими організаторами гік-фестивалів та подій. Ігнорували випуски Всесвітньо Броварського телебачення, де анімешники до того розповідали про свою діяльність. “Аманогава” навіть звинуватила Брацтво що вони працюють на Московію (What?).
Більшість звинувачень кивали на відоме стародавнє фото корча з Дугіним і Арестовичем з тих часів коли подібні союзи були звичним і коли більшість українських політиків були "замазані", бо ніхто окрім одиниць не міг уявити, що росіянці здатні на те що сьогодні для нас є суворою реальністю - 99 зі 100 українських політиків думали що у російських діячів є межі які вони ніколи не перейдуть. Після початку війни на Донбасі діячі Братства пішли воювати на стороні України одразу а після початку повномасштабного вторгнення їх включили до складу ГУР, а в таку систему не беруть аби кого. Так що Корч спокійно міг бути хитросраким подвійним агентом і зливачем фейкової інформації для росіян. Тому, якщо у вас є докази ЗРАДИ Брацтва і його роботи на росіян то рекомендуємо їх додавати сюди, на Драматику - зареєструйтеся і негайно хуячте правду на сторінках, якщо володієте пруфами і скріншотами.
Тобто за три роки до того, коли у таких представників аніме-руху не було ані спонсорів ані навколишньої популярності аніме та манги, вони на словах дуже сильно поважали героїв, вступали в одну з ними організацію і не соромилися працювати за їхній рахунок і з їхньою підтримкою. А як тільки з'явилися нові джерела доходів, то тут і стався “кидок”. Звісно, не можна звинувачувати усіх анімешників активістів в цій ганебній події, але вчинки “Аманогави” сильно вдарили по усім тим зусиллям, які доклав свого часу Максим та його братчики, для підтримки українського аніме-руху. Багато хто з рядових учасників Аманогави в усе це справді вірив (для них це не було питанням збагачення) - вони без проблем наліво і направо розповідали, яка хуйова політична організація Братство і як воно їх гнобило. Що це як не пристосуванство і пасивність у дусі "начальству видніше, вони краще знають, шо там правда"?
Подробиці цього скандалу можете почитати в окремій статті на Драматиці (навіть не однієї) і самим оцінити рівень проблеми.
- Основна стаття: Аманоґава/Аманоґава і Братство
- Основна стаття: Аманоґава
Значна частина сучасного аніме-фендому не чула про діяльності Максима і братчиків в анімешному русі через свідоме замовчування та інформаційну блокаду з боку керівництва "Аманоґави". Ці керівники демонстративно відмежувалися від братчиків, привласнили ресурси клубу "Міцурукі" і повністю зачистили в соцмережах історію багаторічної співпраці з ветеранами. Аби приховати крадіжку майна, вони виганяли незгідних учасників, поширювали бездоказові міфи та публічно знецінювали захисників України. Непийпиво разом зі своїми однодумцями допомагали анімешникам як могли у свій час - надавали перші простори для анімок, профінансували техніку для фандабу та аніме-ходи та перетворили тисячі неорганізованих і вітряних підлітків на свідомих патріотів (бо щоб вам там не казали - а живе і постійне спілкування з людьми які здатні зі зброєю в руках воювати за країну буде впливати на свідомість і світосприйняття). Для відновлення хоча б справедливої пам'яті анімешникам треба на початку хоча б чесно визнавати внесок таких людей як Максим Непийпиво і поширювати правду про історію українського аніме-руху. Пояснювати, що такого накоїли керівники "Аманоґави" в ті часи та гідно вшановувати пам'ять полеглих братчиків-меценатів.
Думку самого Максима про тодішні крінжові події невідомі, бо, вірогідно, у нього була купа інших справ.