Графоманія: відмінності між версіями
(Створена сторінка: '''Графоманія''' - якщо коротко й просто - це коли людина пише, але писати не вміє й учитись...) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Графоманія''' - якщо коротко й просто - це коли людина пише, але писати не вміє й учитись не бажає. Ясна річ, що графоманів ніхто не читає. Їхня популяція виживає за рахунок кругового дуполизства, що стало робити особливо легко в інтернеті ("ти похвали мене - а я тебе" - читати пацієнта при цьому не обов'язково). | '''Графоманія''' - якщо коротко й просто - це коли людина пише, але писати не вміє й учитись не бажає. Ясна річ, що графоманів ніхто не читає. Їхня популяція виживає за рахунок кругового дуполизства, що стало робити особливо легко в інтернеті ("ти похвали мене - а я тебе" - читати пацієнта при цьому не обов'язково). | ||
== В рідній неньці == | |||
Оскільки з редакторами в Україні туго, а головною передумовою успіху автора в [[літбіз]]і є <s>менеджерський скіл</s> моторчик у сраці, графомани цілком мають змогу стати зірковими письменниками [[сучукрліт]]. Стан речей ще погіршує ''гончарство головного мозку'', яке змушує більшість сучасних авторів писати огидним язичієм: російський синтаксис і фразеологія + бєлодєдівська лексика. Серед таких метрів сьогодення: Жадан (лише проза), Дереш (цей і [[УРЖ|ВРЖ]] розмовляє як москальський підор), Любка. Чудовим прикладом сабжу є Бабкіна, яка бере все тим же моторчиком у сраці, [[Гіпстер|моднявими]] обкладинками - однак писанину сієї панянки читати неможливо '''''геть'''''. | |||
[[Категорія: Література]] | [[Категорія: Література]] | ||
Версія за 14:42, 28 грудня 2017
Графоманія - якщо коротко й просто - це коли людина пише, але писати не вміє й учитись не бажає. Ясна річ, що графоманів ніхто не читає. Їхня популяція виживає за рахунок кругового дуполизства, що стало робити особливо легко в інтернеті ("ти похвали мене - а я тебе" - читати пацієнта при цьому не обов'язково).
В рідній неньці
Оскільки з редакторами в Україні туго, а головною передумовою успіху автора в літбізі є менеджерський скіл моторчик у сраці, графомани цілком мають змогу стати зірковими письменниками сучукрліт. Стан речей ще погіршує гончарство головного мозку, яке змушує більшість сучасних авторів писати огидним язичієм: російський синтаксис і фразеологія + бєлодєдівська лексика. Серед таких метрів сьогодення: Жадан (лише проза), Дереш (цей і ВРЖ розмовляє як москальський підор), Любка. Чудовим прикладом сабжу є Бабкіна, яка бере все тим же моторчиком у сраці, моднявими обкладинками - однак писанину сієї панянки читати неможливо геть.