Націонал-анімешництво

Націонал-анімешництво (також аніме-націоналізм) — політична ідеологія субкультура, популярна серед українських анімешників, молодший брат цих ваших американських «Альт-райтів».

Суть

Дивіться також: Архів:25 Пунктів НСУАП

Події 2014-го року дуже вплинули на українське суспільство. Жовто-блакитні та червоно-чорні стрічки як елементи одягу розповсюдилися далеко за межі націоналістичних кіл, москвороті почали вчити солов'їну а слово "бандерівець" перестало бути лайливим в очах посполитих і стало навіть компліментом. Не оминув патріотичний підйом і малолітніх фанатів китайських порномультиків. Анімешники почали входити в націоналістичні організації, зайнялися волонтерством, а окремі персонажі навіть встигли покарати москалів у зоні АТО. Саме так і виник цей покруч.

Націонал-анімешництво не є повноцінною самостійною ідеологією, проте анімешники присутні в різних політичних організаціях як рядові члени. Визначити їх можна по типовим гаслам, які вони пишуть на парканах і плакатах.

Такими вони бачать себе

Основним розсадником націонал-анімешництва є «Міцурукі», що не дивно, враховуючи зв'язки клубу з «Братством» Корчинського (довгий час клубні побухаловки анімки проводилися у штабі організації). Власне, націонал-анімешництво як мем почав форсити Курка і його оточення, потім цей мем підхопили і інші, створивши чат в телеґрамі, де націонал-анімешництво стало офіційною ідеологією.

Націонал-анімешники

Як правило, націонал-анімешниками стають анімешники, що захворіли на політичний активізм або один із штамів патріотизму. Єдиної доктрини націонал-анімешництва не існує, серед націонал-анімешників можна зустріти різних людей: від нацболів і нацистів до поміркованих консерваторів і аполітичних патріотів, але є певні риси, спільні для всіх:

• Любов до України і всього українського;
• Знають на пам'ять повстанські пісні і часто виконують їх на анімках;
• Україномовність або суржикомовність. Москворотих націонал-анімешники зневажають, за "какая разніца" можуть і пизди дати або ж сильно виїсти мозок;
• Аніме вони дивляться українською, іноді англійською. Російський фандаб ненавидять, хоча самі починали дивитися аніме з озвучки анкорда або куби-77;
• На світлинах профілю в соц-мережах присутня націоналістична символіка, аніме-персонажі в нацистській уніформі або ж різні діячі правих рухів;
• Віддають перевагу політично-навантаженим тайтлам (Легенда про героїв галактики, тощо), проте можуть фанатіти і від моейних слайсів;
• Мріють знайти собі чяночку, що буде розділяти їхню любов до України, але у 50% випадків обломлюються і продовжують фапати на мальованих курв, голосно волаючи, що 3Д не потрібно.

Пов'язані меми

Від каваю до зірок

Курка вчить неофітів, як правильно виконується націонал-анімешне привітання

Націонал-анімешне привітання, пародія на неонацистське "від серця до сонця". Виконується двома пальцями правої руки (середнім і вказівним) від лівого ока догори. Сучасні націонал-анімешники разом із цим привітанням можуть просто кидати зіґу, або ж використовувати військове привітання із «Атаки титанів»: правий кулак на серце, ліва рука за спиною.

Праві тайтли

Або ж "10 тайтлів, які не соромно порадити іншим правим". Незважаючи на те, що правий анімешник зараз звучить не так дико, як у нульові, аніме серед праваків досі іноді вважається чимось не серйозним, або навіть "зашкварним". Втім в одній з аніме-націоналістичних конфочок було складено список, який можна радити дивитися своїм побратимам:

• Алісон і Лілія
• Мій Піко
• Наруто
• Бліч
• Ван Піс
• Кланнад
• Код Ґіас
• Атака титанів
• Сталевий алхімік
• Рубаки
• Брама: там б'ються наші воїни

Бандере

Опис архетипу від наших побратимів

Новий анімешний архетип, заточений під повну українізацію, волога мрія кожного націонал-анімешника. Бандере любить тебе і Україну, а на всіх інших їй начхати. Дає тільки патріотам, ріже русню, знає 1000 і 1 страву із російських немовлят, опалює хату жидами і мріє про тебе, аноне. Народився мем від схожості прізвища Степана Андрійовича на назву анімешного архетипа.

Хвилинка серйозності

Може видатися, що націонал-анімешництво — ще один від молодіжного ракування і це не варто сприймати серйозно. Так і є. Так, але не повністю. В цьому явищі є крихітна частинка серйозності.

Анімешники у більшості випадків — це аутсайдери, ізгої суспільства. Але не варто поспішати звинувачувати у цьому аніме, бо само по собі воно нічим не гірше, а в чомусь навіть краще за західні продукти мас-медіа. Поки західний продукт страждає від коньюктурників, що намагаються лягти під різні меншини і виконувати вимоги різних неадекватних лівих активісток, аніме продовжує виконувати важливу функцію мас-медіа: виховальну. Взяти хоча б такий напрямок аніме, як шьонени: вони виховують в молодих японцях силу волі, впертість, волю захищати тих, хто тобі дорогий, тобто всі ті речі, що цінують праві. Звичайно, в аніме багато розпутного фансервісу і трешу, але в різних напрямках мистецтва можна зустріти подібні роботи. До того ж, не треба забувати, що Японія — язичницька країна і має свої, відмінні від пост-християнської Європи, погляди на сексуальність. Саме це і робить японський продукт таким екзотичним для мас, через що нормальні люди, які змогли знайти своє місце у соціумі, не звертають на нього достатньої уваги. Проте звертають увагу задроти різних мастей. І дехто з них, найменш здеградований і втрачений для суспільства, знайшов в аніме певні образи, які у кризові часи підштовхнули такого анімешника до правого світогляду. Тому любіть Україну і дивіться аніме, друзі мої. Слава Україні! Лолі — сила!

Галерея

Дивіться також: Архів:Націонал-анімешництво