Час і натхнення

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Використання вислову сучасності

Час і натхнення (Маю час та натхнення). Вислів що походить з одного бородатого українського анекдоту, звісно про Бандерівців та москалів.


Село на Західній Україні. По вулиці іде парубок і чує, що з його двору лунають несамовиті крики та стогін. Підійшов, бачить: тато прив'язав москаля до колоди і разом з колодою його пилить повільно ржавою пилкою. Він питає до нього:
- Тату, ну що, у Вас немає рушниці, щоб його застрелити?
- Маю, синку, маю...
- Тату, ну що, у Вас немає сокири, щоб його зарубати?
- Маю, синку, маю...
- Тату, ну що, у Вас немає мотузки, щоб його повісити?
- Маю, синку, маю...
- Так у чому ж справа?
- Розумієш, сину, я маю час та натхнення.

'

У більш короткому і, напевно, старому варіанті, анекдот виглядав десь так:

1946 рік. Галиччина. Йдуть лісом двоє хлопів.
Бачать дідусь прив'язав москаля до дерева і пиляє пилкою.
-Та чи пан не має ножа чи сокири?
-Та ні, пан має і нож і сокиру, але пан має ще час і натхненя!

'

А в наш час цей вислів можна присобачити для красного слівця у багатьох випадках.

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]