Польща
Польща (Пшекія) - країна на захід від неньки. Відома своїми яблуками та матюком "курва", яким поляки зловживають.
Останнім часом є місцем масових заробітків для українців. Традиційних ворог, що сьогодні прикинувся другом, але не дозволяйте красивим словами замилити очі - в поляків імперських амбіцій не менше, аніж в москалів, і тільки цивілізованішість за останніх стримує їх від серйозних зазіханнь, обмежуючись "війною пам'ятників".
Історія
Історія Польщі, так як і історія будь-якої середньостатистичної країни наповнена ненавистю, срачами із сусідами та лулзами. Хто бажає отримати систематичні знання із цього дивного предмету попросимо пройти в бібліотеку, а тут детальніше зупинемось виключно на лулзових сторінках історії Пшекії.
З'явилась ця біло-червона країна у 10 ст. силами Мєшка I, короля, який об'єднав польські племена та хрестанув їх. У 1232 р. Конрад I Мазовецький кинув оком на землі балтських племен пруссів. Оскільки прусси були язичниками та на Ісуса із святими мощами подивлялись скоса, Конрад всік тему та експансію на їх землі подав під соусом війни за християнізацію невірних. Власної силушки не вистачало, тому на допомогу був запрошений католицький Тевтонський орден, який складався переважно із німчури. Орден своє діло зробив, але Конрад не був Остапом Бендером. Брати по вірі тевтони незабаром почали хитати Польщу сильніше, ніж ті, проти кого влаштовувалась заварушка. В той час від Тевтонського ордену діставалось і Великому князівству Литовському (ВКЛ), тому очікувано, що країни шукали зближення та навіть кілька разів пробували об'єднатись в одну державу.
У першій половині 16 ст. ВКЛ із Московією довоювалось до того, що на грані асвабаждєнія" було все князівство. У 1569 р.у Любліні зібрався Сейм (рада), щоб обговорити умови об'єднання із Польщею, В останній момент із Сейму злились магнати Великого князівства, які боялись втрати політичної незалежності. Шляхта князівства навпаки була за об'єднання (унію). Справа у тому, що у Польщі шляхта мала незрівнянно більші права, ніж шляхта ВКЛ, польський шляхтич у проперджених штанях і стоптаних черевиках був рівним у правах із найбагатшим магнатом Польщі. Тому король Болеслав II під радісну еякуляцію руської шляхти приєднує до Польщі південні воєводства ВКЛ (до речі в основному територія сучасної України). Загроза від Московії і добросусідський хід поляків переконав магнатів ВКЛ об'єднуватись. Так з'явилась Річ Посполита (albo Rzecz Pospolita-Жеч Посполіта - буквально руспубліка).
Хоча Річ Посполита утворювалась як рівний союз обох сторін, теперішні польські наці про це стараються не згадувати, сприймаючи її як виключно польську державу. Посполита протягнулась від Балтійського до Чорного моря або od morza do morza (від моря до моря), що є своєрідною мантрою для пацієнтів ляської національності. Враховуючи те, що Пшекія завдяки сусідам час від часу зникала з карти, відродити країну по Дніпро (тобі не здалося саме по Дніпро) було національним видом спорту у 19-20 століттях, в особливо запущених випадках і сьогодні.
Вже у середині 17 ст. Посполита потроху починає скочуватись. На відміну від сусідів, короля у РП вибирала шляхта. Вона мала право повстати, якщо король намагався якось обмежити її права, чим шляхта не нехтувала користуватись. Також всі важливі рішення короля мали затверджуватись шляхтою на Сеймі (тоді як Верховна Рада), де кожен мав право ліберум вето, тобто забанити і цим зірвати розгляд будь-якого закону. Гроші шляхтичі любили також часто більше, ніж вітчизну, його можна було підкупити, що і робили москалі/німчура і потрібні рішення не приймались. Коли країна вже дихала на ладан король не міг провести необхідних реформ, шляхта просто слала його на 3 букви і у своєму маєтку жила звичним життям вважаючи, що король знахабнів і посягає на їх права. Враховуючи те, що у сусідів РП був анальний абсолютизм і слово імператора закон, у таких умовах про ефективну оборону навіть мова не йшла. Від РП відкушували по шматку, аж поки у 1795 р. Ванька, Фріц та бабця Австрія не поділили Посполиту між собою, домовившись ніколи не вживати слово Польща. Не те, щоби вони вважали його матюком, але каламутити воду серед нових підданих не хотілось. Цікаво, що більшість магнатів навіть пальцем не поворухнули, щоб цьому завадити. Їм було обіцяно збереження маєтків, а втрачати наварене бабло за спробу оживити труп, який почав розкладатись не хотілось.
Після Річ Посполита the end поляки вирішили повоювати у складі французької армії Наполеона. Жабоїди саме воювали проти трьох вищезгаданих персонажів. На їх думку Наполеон мав допомогти відновити Польщу. Хитрий корсиканець від гарматного м'яса звичайно не відмовлявся, але нічого не обіцяв, коли це було потрібно підігравав на національних почуттях та потрахував польську шляхцянку Марію Валевську. За це поляки відмітили його у своєму славні словами:"Дав нам приклад Бонапарт як маємо звитяжити".
Потім ляхи ще кілька разів зазнавали фейлу у повстаннях 19 ст.. На їх велике здивування українське та білоруське населення у своїй масі (ще пам'ятаючи "братські" відносини) підтримувати повстанців категорично відмовлялось. Несправедливо буде не відмітити те, що ляхи у боротьбі за відновлення Польщі часто показували воістину героїзм та наполегливість.
У листопаді 1918 р. європейські монархії були викинуті на звалище історії і на їх уламках проголошена Польща і не тільки. Кордони нових держав були досить умовні, на одні і ті ж території претендувало по кілька народів. Тому поляки встигли повоювати із українцями за Західну Україну, Литвою і т. д., чим викликали до себе довготривалу любов. Також Пшекії допомагали жабоїди, які були зацікавлені мати такий собі санітарний кордон від Мордору, Вони посприяли відрізанню нехуйово так територій від колишньої Німецької імперії, пшеки отримали вихід до Балтійського моря. Що їм пригадають через 20 років.
Враховуючи міцні демократичні традиції перший президент Г. Нарутович пробув на посаді всього 5 днів, був звільнений за допомогою пістолета і кулі.
Коли до влади у Німеччині прийшов австрійський худодник, який у 1938 р. прималював Чехословаччину до Німеччини, підступні пшеки поставили чехам ультиматум та приєднали до Польщі місто Чеський Тешин. Що не завадило їм у Другій світовій війні прикинутись безневинними жертвами.
У 1939 р. Адольф і Коба вирішили Польщу поділити чесно-пополам.
По закінченню війни німецький окупаційний режим за допомогою "асвабадітєлєй" був замінений на режим комуністичного "благополуччя".
