Транспортні фанати

Транспортні фанати - назва каже за себе, це люди які цікавляться транспортом. Не дивлячись на те, що це дивне хоббі, про яке з людьми не поговориш - в ньому задіяно багато людей, які втім живуть по своїм тісним ком'юніті та закуткам.

Історики

Одні з найбільш соціально-прийнятних фанатів, в першу чергу через те що вони роблять щось корисне. Зазвичай займаються підняттям з архівів інформації про історію транспорту, та написанням літератури з цього приводу.

Так вже вийшло, що в Києві трамвайна система є однією з найстаріших електричних трамваїв в Європі, особливо з тих що працюють досі. Цей банальний факт так чи інакше цікавить як широкий загал, так і упоротих фанатів - через що на таку діяльність банально є попит.

Ну і як не крути, сам факт існування трамваю в місті впливав на повсякденне життя містян, а таким чином увійшов у фолькльор.

Серед відомих українських істориків:

• Станислав Машкевич - один з ключових фігур в ком'юніті насправді, опублікував багато інформації та написав декілька книжок. Проводив лекції з історії київського трамваю та навіть створив сайт-галерею з історичними фото київського трамваю: http://www.mashke.org/kievtram . Все би нічого але має один недолік - поціновувач Булгакова, Ватник

Трейнспоттери

Древнє мистецтво спостереження за потягами. Як явище існувало з самого початку широкого будівництва залізниць. В принципі включає в себе все що завгодно від романтичних прогулянок уздовж залізниці, до не такої вже романтичної каталогизації номерів вагонів, зустрічених протягом цієї прогулянки.

В англомовному середовищі Trainspotting вже давно використовується як синонім нездорового фанатичного захоплення будь-чим. У зв'язку з чим одноіменна книжка та фільм з Юеном Макгрегором не мають нічого спільного з потягами.

В сфері також зустрічаються "професійні трейнспоттери" - це робітники залізниці на пенсії, які тягнуть з собою весь професійний жаргон до простих побутових фанатів.

Громадський транспорт

Різновид транспортного фаната, який сконцентрований на міському транспорті. Метро, трамваї, тролейбуси, автобуси та прости боже маршрутки. Найбільш неблагодарне хобі зі списку - ніхто поза комьюніті це серьозно не спрйимає. Хіба що журналісти, які регулярно пиздять фотографії або інформацію.

Серед них, насправді, ще багато підтипів, але так вже вийшло що вони являють собою більш-меньш однорідне ком'юніті. Що являє собою нескінченну купу срачів, через те що середній вік в цьому комьюніті набагато нижче ніж у інших.

Що характерно, розбираються в марках автобусів та трамваїв краще за виробника. Знають напам'ять нумерацію трамвая/тролейбуса в своєму місті та їх приналежність до депо. Це люди які знають графік транспорту навіть якщо його немає.

В основному займають фотографуванням транспорту та вирішенням неіснуючих проблем у сфері переміщення людей на колесах, в куди меншій ступені займаються веденням бази всіх змін реєстрації тематичного транспорту. Комусь весело гратись в ексель.

Авіахоббісти

Любителі всього летючого. Як і більшість фанатів, великі любителі каталогізувати інформацію та бажано додати фото. На відміну від більшості фанатів, часто це роблять порушуючи закон.

А все через те, що можна напоротись на військовий об'єкт, чи в кадр влізе щось військове чи секретне. Зараз в Україні і поготів. При тому, об'єкт їх інтересу зазвичай знаходиться далеко, а до того ж і може переміщатись з швидкістю, у деяких випадках, значно швидшою за швидкість звуку.

Короче, непроста це справа.

Фотографи

Не дивлячись на те що більшість перелічених в інших пунктах підвидів цьому цікавіше шукати цікавий ракурс, виставляти композицію фото, а потім обробляти її на компьютері три дні, щоб в кінці вийшов шедевр. Транспорт то діло друге. Що саме цікаве, шедеври бувають.

Особливо враховуючи що більшість транспортних ресурсів це зазвичай галереї чи форуми - то вони користуються попитом.

Туристи

Це люди, які зуміщають приємне з приємним. Туристи готові їхати дві доби кудись щоб подивитись на цікавий об'єкт. Транспорт зазвичай є або способом добратись до цілі або самою ціллю.

Так, наприклад в Україні з популярних об'єктів для транспортного туризму є вузькоколійна залізниця в Кіровоградській області Рудниця-Гайворон-Голованівськ. Ні, не тільки серед Українців - сюди також іноді навідуються європейські фанати.

Укрзалізниця це прохавала, і стала організовувати щорічні івенти. Катають людей на паровозі, часто викатують автомотрису на базі звичайного старого совкового автомобіля.

Все би нічого якщо б Гайворон не знаходився десь посеред жопи Кировоградщини, але статус туристичної пастки так чи інакше привертає сюди люд.

Також такі люди не проти проїхати в тухлому плацкарті 25 годин щоб потім лазити на якомусь закинутому об'єкті, типу 7 автобусного депо в Києві, або шукати залишки змитої штормом залізниці в Генічеську