Будапештський меморандум: відмінності між версіями
Qpcyub (обговорення | внесок) м (Додано розділ політика1 (відрижка совєцької україни)) |
Qpcyub (обговорення | внесок) (Додано розділи про assurance, делегацію Московії, і альтернативний погляд) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Будапештський меморандум''' - договір про ядерне роззброєння України в обмін на | '''Будапештський меморандум''' - договір про [[Ядерна зброя|ядерне роззброєння]] [[Україна|України]] в обмін на <s>гарантії</s> запевнення сувернітету України в [[Російсько-українська війна|разі чого]], об'єкт [[НЕНАВИСТЬ|НЕНАВИСТІ]] багатьох [[українці]]в (бо їх наєбали як гоїв). Підписаний [[Україна|Україною]] з одного боку і [[Росія|Росією]], [[США]], [[Велика Британія|Великобританією]] з іншого. Один із найкращих прикладів того, чому <s>європейська дипломатія не працює, СУКА!</s> єдиним гарантом миру може бути тільки сильна армія, здатна знищити будь-якого противника. | ||
== Assurance чи guarantee? == | |||
Американська делегація доволі хитро поступила - замість того, щоб написати в документах про гарантії безпеки (security guarantees), вони написали security assurance, тобто "запевнили Україну в її безпеці", а не "гарантують Україні безпеку" | |||
== Делегація Московії == | |||
Втім не варто забувати, хто справжній ворог. Переважну більшість зброї Україна була змушена віддати саме Московії, яка ще й тиснула, щоб ми віддали всю зброю включно з тактичною, а також знищили, або передали Московії всі розробки та інші креслення, щоб українці не мали можливості розробити ЯЗ, навіть якби захотіли (а все-таки захотіли) Також Московія відмовилась надавати Україні навіть ті "запевнення безпеки", які давали американці й британці. | |||
== Чи все так погано? == | |||
Кучма принаймні випросив хоч якісь запевнення безпеки для України, поки Казахстан і Білорусь здали зброю добровільно і отримали за це ніц. Та й навіть якби зброю не здали, в України небуло кодів її запуску, її обслуговування було дорогим, а провідні країни могли накласти величезні санкції (бо конвенція про непоширення ядерної зброї) і Україна б стала як Іран, або КНДР. | |||
==Див. також == | ==Див. також == | ||
| Рядок 7: | Рядок 16: | ||
[[Кравчук|Леонід Кравчук]] - перший Президент з 1991, першим погодився на ядерне розброєння. | [[Кравчук|Леонід Кравчук]] - перший Президент з 1991, першим погодився на ядерне розброєння. | ||
[[Кучма|Леонід Кучма]] - другий Президент, продовжив справу ядерного розброєння, але додатково випросив | [[Кучма|Леонід Кучма]] - другий Президент, продовжив справу ядерного розброєння, але додатково випросив запевнення безпеки. | ||
{{Політика1}} | {{Політика1}} | ||
Версія за 00:39, 28 лютого 2023
Будапештський меморандум - договір про ядерне роззброєння України в обмін на гарантії запевнення сувернітету України в разі чого, об'єкт НЕНАВИСТІ багатьох українців (бо їх наєбали як гоїв). Підписаний Україною з одного боку і Росією, США, Великобританією з іншого. Один із найкращих прикладів того, чому європейська дипломатія не працює, СУКА! єдиним гарантом миру може бути тільки сильна армія, здатна знищити будь-якого противника.
Assurance чи guarantee?
Американська делегація доволі хитро поступила - замість того, щоб написати в документах про гарантії безпеки (security guarantees), вони написали security assurance, тобто "запевнили Україну в її безпеці", а не "гарантують Україні безпеку"
Делегація Московії
Втім не варто забувати, хто справжній ворог. Переважну більшість зброї Україна була змушена віддати саме Московії, яка ще й тиснула, щоб ми віддали всю зброю включно з тактичною, а також знищили, або передали Московії всі розробки та інші креслення, щоб українці не мали можливості розробити ЯЗ, навіть якби захотіли (а все-таки захотіли) Також Московія відмовилась надавати Україні навіть ті "запевнення безпеки", які давали американці й британці.
Чи все так погано?
Кучма принаймні випросив хоч якісь запевнення безпеки для України, поки Казахстан і Білорусь здали зброю добровільно і отримали за це ніц. Та й навіть якби зброю не здали, в України небуло кодів її запуску, її обслуговування було дорогим, а провідні країни могли накласти величезні санкції (бо конвенція про непоширення ядерної зброї) і Україна б стала як Іран, або КНДР.
Див. також
Ядерна зброя - про ядерну зброю.
Леонід Кравчук - перший Президент з 1991, першим погодився на ядерне розброєння.
Леонід Кучма - другий Президент, продовжив справу ядерного розброєння, але додатково випросив запевнення безпеки.
| |||||||||||||||||||