Відчуття власної величі

Пшонка в ролі Юлія Цезаря як приклад надвисокого ВВВ

Не плутати з епізодом Другої світової, який теж ВВВ.

ВВВ, тобто відчуття власної важливості (ЧСВ — чуйка своєї величі), — поширена в інтернеті психологічна патологія. Метафоричне означення поведінки людини, яка керуючись подвійними стандартами щодо себе та інших людей, трактує себе як виключно-особливу особу, а інших вважає менш вартісними за певними критеріями. Серед можливих ускладнень — неймфазство, срач, навіть суїцид.

Суть

ВВВ — це винятково самоставлення особи, себто присутнє воно лише у тому випадку, коли індивід взагалі має ставлення до себе. Водночас це почуття не може виникати без присутності певної діяльності особи, до якої вона і може ставитись з відповідним почуттям. Психологи стверджують, що людська підсвідомість у принципі діє лише з початків ВВВ, і без бажання бути визнаним, як той, хто вносить щось значиме, людина б взагалі не мала мотивів для творення, якоїсь діяльності чи життя. Також стверджується, що у тварин теж може бути ПВВ, яке проявляється у підлизуванні до вищого за ієрархією в зграї. Воно ж і стало основою для ВВВ людського.

Визначення наявності

Музей історії ВВВ. Помпезний, як і соціалістичний реалізм в цілому

Саме поняття ввів Карлос Кастанеда, який страждав ВВВ, причому з кожним роком хворому все гіршало й гіршало. Хоча позбавлення від ВВВ було одним із постулатів вчення дона Хуана, адже «Значна частина людських енергетичних ресурсів йде тільки на підтримку цього почуття, так що на інше її просто не залишається» — цей факт, до речі, гарно висміяли у радянському скетч-журналі «Фитиль» в епізоді «Гудок», де вся пара пішла на гудок, а власне на те, щоб пароплав рушив з місця, енергії вже не вистачило.

Хвороба виражається в переконанні, що все — понуре лайно, а сам переносник — д'Артаньян. Або, як варіант, що опонент — бидло, хоча сам індивід, який вживає це слово, зазвичай не відрізняється розумністю, прогресивністю, антилехтом й іншими факторами, що відрізняють небидло від бидла. По суті, це майже синонім еготизму; комплекс психологічних симптомів, пов'язаних із хворобливо завищеною самооцінкою та жагою до самоствердження в очах інших; антонім комплексу меншовартості (почуття власної нікчемності й сміховинного намагання її прикрити або компенсувати). Основою для росту власного ВВВ можуть бути як власні банальні ліричні вірші, оцінені друзями такими ж стандартними банальними фразами "Ой , як чудово", "Дуже гарно", "Молодець", так і дійсно оригінальна творчість. А от далі вже починається найцікавіше: одних гарне відношення спонукає до вдосконалення власного потенціялу, і навіть найбанальніші незграбні рядки про кохання можуть перетворитися з часом на сильні гарноримовані тези на ту ж тему, але зі змістом; инші раптом починають вважати себе виключно-особливою особою і найоригінальніші творіння сили сучасного стилю та неабиякої вишуканості здатні скотитися у те ж понуре гівно. Рано чи пізно, більшість користувачів інтернету захворюють гіпертрофією ВВВ.

Супутня ВВВ хвороба — мізантропія, із віком призводить до того, що маска мізантропа прикріплюється людині на пику, і свій вік після 50-ти вона доживає з такою огидною скривленою мармизою. Маска мізантропа стала рунетівським мемом, який виражається у влучній фразі «Він дивиться на тебе як на гімно», особливо популярній як підпис до демотиваторів.

ВВВ в особливо великих масштабах переходить у так званий комплекс невизнаного генія.

Види

Серед представників нашого широкого світу спостерігаються такі види ВВВ (за ступенем спадання величини):

• Антропоцентризм — пропагується усіми людьми, починаючи з вимоги програвших людяности до них і закінчуючи світовими релігіями, що стверджують "Людина — наше все!"(I сказав Бог: Створимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою; i нехай володарює вона...).
• Великодержавні шовінізми сучасних світових культур — США та Московії. Особливо активні мешканці цих держав за кількасот років безкарності навчилися отримувати насолоду не так від перемоги над ворогом, як від безкарності за відверте знущання над ним.
• Власники чогось на своїй території.
• Митці, яких похвалили за їхню творчість.
• Митці, які самі себе похвалили за свою творчість.
• Ніхто, які самі себе похвалили за своє існування.

Посилання

• [1] «Дуже важливо, щоб людина покладалася на саму себе і мала почуття власної значущості, навіть тоді, коли в жодній галузі вона ні в чому не переважає інших»
• Навіть Вікіпедія визнає це психологічне явище!
• Архівна версія статті