JavaScript: відмінності між версіями
(змінено визначення) |
м (додано посилань та ін.) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''JavaScript''' ''( | '''JavaScript''' ''([[Українська мова|укр.]] ДжаваСкрипт, [[Рагуль|раг.]] Джаваскріпт, [[Петросян|петр.]] Жабаскрипт, [[Машинний переклад|маш.]] ЯваСценарій)'' — мова програмування, яка початково призначалася для [[По-багатому|витребеньок]] у [[Бравзери|бравзері]], а нині зохавує [[Інтернет]]. [[Хейт|Гейтиться]] багатьма за свою всюдисущність, [[Аутизм|особливості мови]], відносно [[Бидлокодер|низький поріг входження]] (та [[Over9000|багато іншого]]<ref>[https://web-hate.tumblr.com/ Дехто] взагалі заперечує її право існувати.</ref>). Однак якщо ти натрапив на [[Секс|сексі]]-вебсайт, де сторінки перемикаються мов пір'їнки - а не як [[Facebook|прогнилі дрова]] - то можеш дякувати сучасним веб-технологіям на основі Жабоскрипту. | ||
Нині мовою не володіє жодна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle. Не плутати з [[Java]]!!!11 | Нині мовою не володіє жодна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle. Технології на основі Джаваскрипту розробляють такі гіганти як Фейсбук і Ґуґл. | ||
Не плутати з [[Java]]!!!11 | |||
== Трохи історії == | == Трохи історії == | ||
Версія за 02:58, 6 лютого 2020
JavaScript (укр. ДжаваСкрипт, раг. Джаваскріпт, петр. Жабаскрипт, маш. ЯваСценарій) — мова програмування, яка початково призначалася для витребеньок у бравзері, а нині зохавує Інтернет. Гейтиться багатьма за свою всюдисущність, особливості мови, відносно низький поріг входження (та багато іншого[1]). Однак якщо ти натрапив на сексі-вебсайт, де сторінки перемикаються мов пір'їнки - а не як прогнилі дрова - то можеш дякувати сучасним веб-технологіям на основі Жабоскрипту.
Нині мовою не володіє жодна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle. Технології на основі Джаваскрипту розробляють такі гіганти як Фейсбук і Ґуґл.
Не плутати з Java!!!11
Трохи історії
Брендана Айка у 1995 році наймають у компанію NetScape і доручають створити мову на зразок Scheme, яка б могла вбудовуватись в html-сторінки. Спершу мова називалась Mocha (символічненько), потім LiveScript. Мова майже нічого від Scheme не взяла, зате стала ще однією мовою, що спиздила синтаксис у C, а точніше у Java.[2]
Втім до Джави ДжаваСкрипт має опосередкований стосунок. Як засвідчив творець ЯваСценарію, вони підібрали таку назву, щоби гайпонути: Ява тоді була модною новинкою, а хитрий маркетинговий трюк Нетскейпу полягав у тому, щоби представити нову бравзерну мову як додаток до гаряченької Яви.
Велика популярність
На даний момент мова є дуже популярною серед веб-кодерів, тому що:
- є дуже простою в освоєнні
- після переходу з C чи Java на ДжаваСкрипт не треба звикати до нового синтаксису
- мова досить потужна
- майже не має аналогів[3]
Суспільне значення
На форумах програмістів часто можна побачити як тру-технарі та інші матанщики нарікають на засилля Жабаскрипту в вебі, мовляв, це недолугий виперд, який стихійно розвивався за допомогою костурів і не годиться для серйозного програмування™ (і взагалі не тру). Однак риночок порішав вонюш, а Жаб'ячий сценарій, проковтнувши фронтенд, упевнено завойовує і бекенд[4]. І дяді з зовнішністю миршавих совкових інженерів дедалі тихше скаржаться, що нове покоління ніжних бороданів-джаваскріптянів ув облиплих джінсах обсіло їхні проперджені офіси, перетворивши ті на модняві коворкінги, які пахнуть ваніллю.
Популярні фреймворки
"Поки ви дочитаєте цю статтю, випустять ще 10 JS-фреймворків." Джаваскрипт-прислів'я
ЯваСценарій славиться - і в хорошому, і поганому сенсах - своїми чисельними фреймворками, що є базові каркаси для застосунків різного штибу.
React
Фронтендовий фреймворк від Пейсбука. Прикольний тим, що практично весь фронтенд, включаючи HTML-розмітку, пишеться в окремих JS-файлах. Також любий тим, що всю сумісність з різними бравзерами бере на себе.
Angular
Інший популярний JS-фреймворк для фронтенду, зітканий з пейсів вже інших жидів капіталістів - Google. Знаменитий тим, що зваблює до єблі з бравзерною сумісністю. Альтернативна назва - Рагуляр.
Vue
Останній з Святої Трійці фреймворків - але не останній за значенням. Єдиний з триєдиних створений не жидами, а білою людиною китайозою "арійцем Сходу" Еваном Ю.
Огляд
Синтаксис і семантика
Синтаксис простий, спижжений у C. Семантика ж ближча до Smalltalk і Lisp.
- Всі ідентифікатори реєстрозалежні.
- Назви змінних не можуть починатись з цифр.
- Коментарі теж спижжені з C:
//комент— лінійний,/*комент*/— від /* до */.
Вбудова у веб-сторінки
Відбувається десь так:
|
<script type="text/javascript">
alert('Hello, world!!!');//alert - вивід повідомлення на екран.
</script> |
або так:
|
<button onClick="якийсь код жабоскрипту">Напис на кнопці</button> |
або ще з файлу:
|
<script type="text/javascript" src="посилання на файл з жабоскриптом"></script> |
Як налабати свій скрипт з блекджеком і курвами
Лабаєш скрипт, зберігаєш у файлі ім’я_файлу.js і запускаєш.
Приклади коду
Hello, world!
|
<script>alert('Hello, world!');</script> |
Приклад використання на веб-сторінці
- Спойлер(html+javascript)(це лише приклад, можна зробити й краще):
|
<div style="display:none;" id="spoiler">*Те що буде у спойлері*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button> |
Або з JQuery:
|
$('#spoiler').fadeOut(); |
Посилання
Примітки
| |||||||||||||||||||
