Фрілансер

Злодії, злодії!!!!!!!!11 Ця стаття була повністю чи майже повністю скопіпижджена звідкись і мало того, що не відповідає вимогам, так ще й автор оригіналу може набити нам за це морду. Перепишіть її своїми словами так, як списували в школі у сусіда по парті, або видаліть.

Агітаційний плакат фрілансерів.

Фрілансери (не плутати з фрілавом) — особливий вид небидла, яке зневажає офісний планктон, декларує свободу і те, як їм класно на кожному кроці.

Зазвичай вони не працюють у одного роботодавця, а теліпаються у ритмі маятника між різних замовників, і живуть за рахунок невеликих халтурок. Форма роботи — щось середнє між гастролями цирку шапіто та жебракуванням, з частим перехилом в одну чи іншу сторону.

Особливості

1. Основною рисою фрілансера є небажання заганятися в рамки стандартного робочого дня і підкорятися начальнику-деспоту (читай — тупити в офісі, попиваючи каву, трахати секретарок і сидіти в Пикокнизі). Причому, згідно потаємних вірувань фрілансерів, усі начальники апріорі є цілковитими деспотами, які відбирають 90% відсотків прибутку і заслуговують виключно анальної кари, при чому неодноразової. Як би командував сам фрілансер, він зазвичай не задумується, а якщо й знає, то тупо не палиться і чекає кращих часів, коли деспотично зарже "АААГААА!" і викличе на анальний килимок секретарку.
2. Вони (наївні) думають, що в них є свобода. Хоча на практиці фрілансер працює набагато більше ніж 40 годин в тиждень, графік постійно плаває та часу не вистачає ні на що, тому одружених фрілансерів в природі просто не існує. Або, якщо й існують, то недовго (або одружені, або фрілансери).
3. Також вони думають, що заробляють більше за інших. Особливо одержимість цією ідеєю проявляється, коли з нетрів падають халтурки по дуже приємній ціні. І всім пофіг, шо зарплата по іншим проектам виходить як у двірника, а гроші з Пейпалу ще треба спробувати перетворити в готівку...
4. Самовпевненість, брак спілкування із собі подібними (і зіркова хвороба у деяких кавайних видів) змушують вважати себе незамінним фахівцем та великим маркетологом, адже щоразу вдається знайти роботку і не померти з голоду, продовжуючи хавати пельмені з супермаркета і Мівіну.

Як туди потрапляють?

Фрілансер спочатку проходить стадію латентного фрілансера — коли це не основна діяльність, проте людина нею займається. Бо люди завжди ласі до халявки і грошей від будь-якого заробітку. Наприклад, багато фрілансерів починають з халтурок на старших курсах, і так звідти і не вибираються.

Інший випадок — коли якогось лузера просто не беруть в контору, і йому нічого не залишаеться, як взявши торбу тягу дати на RAC [1] або Elance [2]. А потім всі жаліються на якість коду...

А деякі бідолахи навіть кидають нормальну роботу і мовчечки несуть свій хрест на Голгофу.

Pro et Contra

А потім?

Pro: Найуспішніші фрілансери потім засновують аутсорсингові компанії. Деякі валять в шаровару або в контрактори.
Contra: Усі інші фрілансери після 35 ідуть в так старанно обпльовувані контори чекати пенсію.

Планування часу

Pro: Завжди можна звалити у непланову відпусточку без всяких заяв...
Contra: ... за свій рахунок...

Форма оплати

Pro: Фрілансер отримує зарплату не залежно від затраченого часу, а по факту виконання робіт!
Contra: ... а також через свою жадібність сабж отримує безсонні ночі, червоні очі, роботу по 12 годин в день і часто копійки зарплати. Кожен фрілансер як мінімум раз в житті повинен набратися роботи під зав’язку щоб аж падати з копит, а потім на все плюнути і почати будувати графік і думати про сон, хворіючи тайм-менеджментом.

Пабухать

Pro: Бухати можна в будь-який час дня і ночі, коли буде настрій.
Contra: Але як правило ні з ким... Всі ж працюють ;)

Інше

Фрілансери — це джерело постійних холіварів в інтернеті. Фрілансери та планктон часто займаються самовтішанням та доводять один одному як вони класно живуть і які невдахи їх опоненти.

Див. також

• Офісний планктон