Діджиталізація: відмінності між версіями
(Створена сторінка: '''Діджиталізація''' — політика української влади з 2019 по сьогодення, що характеризуєть...) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Початок == | == Початок == | ||
Взагалі шляхи до повної та тотальної діджиталізації почалися ще за [[Порошенко|Порошенка]], коли замість паперових паспортів ввели пластикові картки з обличчям та чіпом та почали будувати ЦНАПи — місця, де швидко можна отримати усі головні державні послуги, більше не вислуховуючи гнівні тиради тьоті Ларіси з паспортного столу, якій вже обридло сидіти за віконечком та обслуговувати черги людей. Але, нові обличчя та один відомий артист, що прийшли до влади після виборів 2019 року, вирішили, що попередники недостатньо цифровізували країну, а тому | Взагалі шляхи до повної та тотальної діджиталізації почалися ще за [[Порошенко|Порошенка]], коли замість паперових паспортів ввели пластикові картки з обличчям та чіпом та почали будувати ЦНАПи — місця, де швидко можна отримати усі головні державні послуги, більше не вислуховуючи гнівні тиради тьоті Ларіси з паспортного столу, якій вже обридло сидіти за віконечком та обслуговувати черги людей. Але, нові обличчя та один відомий артист, що прийшли до влади після виборів 2019 року, вирішили, що попередники недостатньо цифровізували країну, а тому оголосили, що в Україні має статись ПОВНА, ТОТАЛЬНА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ УСЬОГО ТА УСЮДИ!!! Було створено Міністерство Цифрової Трансформації (або Мінцифри), у кресло міністра посадили айтішника Федорова, і понеслось... | ||
== Шляхи та цілі == | == Шляхи та цілі == | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Портал «ДіЯ» та проблеми == | == Портал «ДіЯ» та проблеми == | ||
[[Файл:Dija logo.jpg|250px|thumb|Лого Дії]] | |||
6 вересня 2019 року сталась визначна подія на шляху до повної і всеосяжної діджиталізації: міністр Федоров за участі тоді ще втрачавшого популярність Зеленського представив світові два епохальних ресурси — портал державних послуг та мобільний додаток під спільною назвою Дія (розшифровується як «Держава і Я»). Було сказано, що до 2024 року усі держпослуги мають бути наявними у цих двох ресурсах, і тепер більше не доведеться бігати за довідками по конторах та носити із собою паспорти і інші документи — усе це добро тепер наявне в одному додатку. | |||
Ідея як би доволі непогана: тепер більшість документів дійсно не треба носити із собою, а демонструвати телефон з додатком. Плюс зробили красивий інтерфейс. Але є і проблеми: | |||
* Авторизація. Після її проходження усі документи (окрім паперового небіометричного паспорту) з'являються автоматично. Але є декілька способів авторизації: т.зв BankID, Приват24 (за наявності картки банку) та FaceID, а для телефонів з NFC-чіпом — авторизація за допомогою ID-картки. Анон особисто намагався авторизуватись у Дії за допомогою перших 3 методів і виявив, що найпростіше мати картку Приватбанку та авторизовуватись через Приват24, бо BankID — вельми складна система, їбатись з якою доведеться дуже довго і нудно. | |||
== Результати == | == Результати == | ||
Версія за 14:28, 25 березня 2022
Діджиталізація — політика української влади з 2019 по сьогодення, що характеризується спробами перетворення Неньки на велику та потужну державу айтішників та дешевого всеосяжного інтернету. Один з головних козирів Зе-влади.
Початок
Взагалі шляхи до повної та тотальної діджиталізації почалися ще за Порошенка, коли замість паперових паспортів ввели пластикові картки з обличчям та чіпом та почали будувати ЦНАПи — місця, де швидко можна отримати усі головні державні послуги, більше не вислуховуючи гнівні тиради тьоті Ларіси з паспортного столу, якій вже обридло сидіти за віконечком та обслуговувати черги людей. Але, нові обличчя та один відомий артист, що прийшли до влади після виборів 2019 року, вирішили, що попередники недостатньо цифровізували країну, а тому оголосили, що в Україні має статись ПОВНА, ТОТАЛЬНА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ УСЬОГО ТА УСЮДИ!!! Було створено Міністерство Цифрової Трансформації (або Мінцифри), у кресло міністра посадили айтішника Федорова, і понеслось...
Шляхи та цілі
Взагалі, нічого поганого у діджиталізації немає. Навпаки, на момент 2019 року у сфері цифрового уряду Україна дуже сильно відставала від деяких країн Європи, наприклад таких, як Естонія. Вони ще у 2001 році запровадили пластикові паспорти, створили портали державних послуг, збільшили внесок IT в економіку, та зараз стали найбагатшою країною з усіх, які у свій час окупували більшовики. Вітчизняні експерти з Мінцифри просто взяли деякі естонські ідеї, адаптували їх під українські реалії та додали свої геніальні ідеї.
Портал «ДіЯ» та проблеми
6 вересня 2019 року сталась визначна подія на шляху до повної і всеосяжної діджиталізації: міністр Федоров за участі тоді ще втрачавшого популярність Зеленського представив світові два епохальних ресурси — портал державних послуг та мобільний додаток під спільною назвою Дія (розшифровується як «Держава і Я»). Було сказано, що до 2024 року усі держпослуги мають бути наявними у цих двох ресурсах, і тепер більше не доведеться бігати за довідками по конторах та носити із собою паспорти і інші документи — усе це добро тепер наявне в одному додатку.
Ідея як би доволі непогана: тепер більшість документів дійсно не треба носити із собою, а демонструвати телефон з додатком. Плюс зробили красивий інтерфейс. Але є і проблеми:
- Авторизація. Після її проходження усі документи (окрім паперового небіометричного паспорту) з'являються автоматично. Але є декілька способів авторизації: т.зв BankID, Приват24 (за наявності картки банку) та FaceID, а для телефонів з NFC-чіпом — авторизація за допомогою ID-картки. Анон особисто намагався авторизуватись у Дії за допомогою перших 3 методів і виявив, що найпростіше мати картку Приватбанку та авторизовуватись через Приват24, бо BankID — вельми складна система, їбатись з якою доведеться дуже довго і нудно.
Результати
Україна першою у світі створила електронний паспорт. Пишайся Україною, зрадофіле!
| |||||||||||||||||||||||||
