Дошковійна

У-тю-тю, моя маленька. Стаття ще не виросла і має бути дописана. Або передана під опіку старшого родича Іміджборд, де їстиме кашу, поки виросте, поїде вчитися в універ, знайде пару, заведе своїх діточок, а потім здохне і згниє нахуй в землі. Отака ось хуйня.

Дошковійна - в українській бордівській історії це були війни ракофорсерів та адмінів дошок. Часто розгорталися паралельно на декількох українських іміджбордах та тривали роками, з перервами та переродженнями конфліктів.

Поняття

На відміну від звичайних форсів, дошковійни відрізнялися широким театром дій одночасно на кількох іміджбордах, скоординованими набігами форсерів і значною генерацією оригінального контенту. Виникненню феномену дошковоєн посприяло невтручання модерації укрдошок, особливо Учану, в ті часи. В результаті вони сралися між собою без можливості бану, захаращуючи безневинні треди. Бувають і війни між самими бордами. Скажімо вважається, що адміністрація Сосачу посприяла падінню популярності інших дошок срунету через вайпи і ддоси.

Перелік

В УБК, як вважають британські вчені, сталися такі дошковійни:

1. Конфлікт Учану-Меморії - 2010-2013 з активною фазою 2010-2011 роках.
2. Недойобовійни (Безосохейт, Бебікові пригоди на Хатачі, Бебікові пригоди на Кропивачі) - 2011-2016 роки, активні фази 2011-2013 рр (Учан-Недойоб) та 2014-2015 (Недойоб(захопивший Учан)-Січ) із остаточним вирішенням аж в 2020 році на Кропивачі.
3. Війни за учанівську спадщину - 2016-2018 роки з найактивнішою фазою 2017-18 (кропивач-файнач-дрискурс^{[ Що? ]}) з традиційно запізнілим підключенням Гіперчану-Нового Учану в 2020 році.

Нахуя це знати?

У кожного новачка, який вперше долучається до сонму УБК виникає справедливе питання "Чи варто про це знати і чи буде з цього якась користь?". Якщо коротко: варто. Якщо довго:

• Перш за все, це досить цікаве чтиво, забавні історії, на основі переосмислення яких можна було б навіть зняти серіал. Твори вже писали.
• По-друге, колись у древні часи до середини 2010х років народньої української культури було настільки мало, що УБК була не лише її вагомою частиною, а часом навіть флагманом.
• І по-третє і головне, рівень срачів, чи принаймні їх опису тут не школярський, а змістовний та ідеологічний.

Подібно до того, як сьогодні питання Аманоґави та Спартака Субботи змушують задуматися про те, чи здорові деякі частини українського суспільства. Конфлікт Учану-Меморії у далекому 2010 розгорнувся навколо критеріїв ідентичності українських спільнот і місця русофобії в них. А Недойобовійни на сьогодні виглядають як репетиція опірності і протистояння українців в гібридній війні з московитами. В подальшому ж, із розвитком української культури, конфлікти ставали більш локально значущими та без такого ж філософського навантаження для нащадків. А може це тому, що про них немає детальних статей з висновками, хто знає. Втім навіть Війни за учанівську спадщину змушують подумати про те, наскільки доцільно намагатися продовжити сенси минулого і чи це взагалі здорова ідея.