Інтернет-енциклопедія

Інтернет-енциклопедія — сайт з концепцією вільного чи закритого редагування для розміщення інформації на певну тему у вигляді статей. Спершу була думка, щоб це виглядало серйозно, але вікіпедисти в закордонних мережах вже давно стали вікіпідорами, у нас поки тримаються. З огляду на розвиток української Вікіпедії та українського розділу Fandom, можна сказати, що в Україні такі сайти набирають популярність.

Вікірушій

Досить типова війна редагувань.

Основою для розвитку переважної більшості сучасних енциклопедій є свторений ще на початку 2000-их рушій MediwWiki, який дозволяє учасникам спільно редагувати інформаційне наповнення і коригувати одне одного. Назва рушія походить з гавайської, де wiki-wiki означає швидко-швидко. Утім, у рушія є свої недоліки: важка база змін та інші властивості рушія ставлять під сумнів можливість творення аналогічних Вікіпедії (яка має понад 9000 серверів в усьому світі) масштабних вікіпроектів, а недоліки контролю змін породжують можливість відносно легкого вандалізму статей. Рушій використовує вікірозмітку, докладніше про яку тут.

Якісь властивості

Діяльність усіх інтернет-енциклопедії, незалежно від виду, визначається адмінським впливом. І якщо суть немодерованих енциклопедій одна, то модеровані енциклопедії кожна модерована по-різному, а як наслідок, з них неможливо виводити якісь закономірності. Хоча, інтереси більшості адміністраторів мають багато спільних рис (той же видализм щодо "статей на два рядки", наприклад), і це дозволяє характеризувати більшість модерованих інтернет-енциклопедій як сукупність.

Немодеровані енциклопедії характеризуються відсутністю турботи користувачів щодо форми існування і подання матеріалу, що позитивно позначається на змісті, не обмежуючи його. У даному випадку ефект модерації (обмеження змісту) може здійснюватись лише опосередковано з діяльності зацікавлених користувачів, а упорядкування форми здійснюється лише за присутності особливих ініціатив з боку спільноти. Модерація суттєво обмежує зміст (хоча це залежить від обставин) та ставить чіткі рамки щодо форми, і тому не створює незалежних явищ, але вносить корективи у існуючі за умов немодерованості.

Розподіл статей у будь-якій енциклопедії, що активно розвивається, за об'ємом в рівних проміжках у 5000 має вигляд гіперболічної кривої. Тобто, найбільше статей з найменшим обм'ємом, і, відповідно, найбільших статей кінець-кінцем найменше. Що цікаво, у модерованих вікі контраст між статтями до 5000 і наступними проміжками дещо менший (далі буде докладніше про те, у чому він виражається). Те саме з розциклопедіями. Це спричинено тим, що на розвиклопедіях описується те, що мало пов'язано з реальністю, і довгі статті про абсолютно вигадані речі вимагають довшого періоду написання, і більшої активності уяви, аніж констатації фактів луркморами та енциклопедіями. Модеровані вікі мають відносно менший рівень статей до 1000, аніж немодеровані. Знову ж таки, аномалії мають місце у розциклопедіях.

Вікі-вікі

Глобус Вікіпедії

Енциклопедії

Вікіпедія. Вільна енциклопедія.

Першою у своєму роді була Нупедія, яка не могла редагуватись вільно, а тому статті мали доступ писати лише вчені-добровольці. Здавалося б непогано, але написання відбувалося зі швидкістю равлика. Один з працівників компанії, що підтримувала проект, Джимі Вейлз, разом з Ларі Сенгером — головним редактором Нупедії, побачивши це високопотенціальне неподобство, вирішили створити енциклопедію з концепцією вільного доступу і загальнолюдського покращення. Але Вікіпедія, з її рецензуванням, нейтральною точкою зору та недопустимістю особистих досліджень не могла достатньо точно віддзеркалити реальне буття, роблячи наголос лише на офіційну його частину. Продовжувачами Вікіпедії в описі офіційної культури є тисячі енциклопедій на загальну, а також різні тематики. За тим же принципом пізніше було створено Вікію.

Існують навіть вікі іншого типу, наприклад, openstreetmap.org чи wikimapia.org — електронні мапи, які вільно може редагувати кожен.

Мемопедії

Основна стаття: Мемопедія

Розциклопедії

Картопля Софія

Ще пізніше з'явилася нова концепція сатиричних пародій на Вікіпедію — так звані "розциклопедії" — "беззмістовна енциклопедія, яку кожен може редагувати". Систематизуючи їх відносно перших двох типів, їх можна назвати енциклопедіями ще не просунутих мемів. Це так, оскільки мем — це завжди певна творчість, а кожна стаття розциклопедій — то сукупність індивідуальної творчості авторів, яка ніким більш не усвідомлена, і немає жодних гарантій, що вона ще комусь сподобається.

А це вже пародія на ЕД

Теоретично, стаття з розциклопедії може стати статтею Віпедії (Овва!) таким чином:

1. Народ бачить статтю і вона настільки меметична, що особисті думки автора стають частиною неформальної культури читачів.
2. Читачі розносять надмем по мережам, усі називають це оповісним віном.
3. СТАТТЯ НА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ-ЛУРКМОРІ з картинками, лулзами, драмою і копіпастою.
4. Мем випливає УРЖ.
5. Мем стає загальнонародним, визнаним таким, що неабияк вплинув на свідомість мас.
6. СТАТТЯ НА ВІКІПЕДІЇ з джерелами офіційних досліджень, картинками з назв реальних магазинів, телепередачами, ЗНАЧУЩІСТЮ.

Але статті розциклопедій у переважній більшості настільки тупі і аутичні, що попередній алґоритм можна викреслити. Вось.

Для того, щоб читати розциклопедичну статтю, як серйозну, варто підставляти до кожного твердження "Таке враження, що..." — саме у цьому і штука, довільні асоціації навіть без участі їх у відносинах між людьми.

Як мережева спільнота

Інтернет-енциклопедії, якщо вони дозволяють виявляти учасникам свою особистість, цілком очікувано самі є родючим полем для утворення власної мережевої культури. І якщо на серйозних енциклопедіях це скоріше практика формальної культури субординації, то на луркморах і розциклопедіях дедалі більше тяжіє до неформального початку, утворення власних мемів. Особливості діяльності таких педій спричинюють появу чисельних понять пов'язаних зі срачами у написанні і редагуванні статей та використанням розмітки.

Див. також

• Список інтернет-енциклопедій
• Драматика
• Мемопедія

Посилання

• Англомовна Драматика про інтернет-енциклопедії

• Вікінет про інтернет-енциклопедії

• Архівна версія статті