Східні креси

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.


сабж

Східні креси (Kresy Wschodnie) - польська назва для Галичини, Волині, Західної Білорусії та частини Литви які деякі поляки вважають своєю споконвічною територією.

В чому ідея?

« Що перепрошую?! Ні ні ні! Це ж Україна! Ні-ні. У Польщі навіть розмов таких немає. Тепер це частина України, і на цьому все. Це не є предметом політичних дискусій в Польщі, ми про це не говоримо. »

— Думка президента Польщі Анджея Дуди про сабж

Найширші кордони Жечі Посполитої за її історію.

Спочатку, якщо не враховувати всілякі сарматські та інші доісторичні періоди, ці території були частиною Руси. Це визнають і поляки, проте надають низький статус цим територіям - мовляв, то була задрипана і покинута колонія Києва, а "ми" пізніше принесли туди цивілізацію. Десь уже в 13-15 ст. ляхи робили чимало спроб розширення на Схід, а саме на Галичину. Дуже багато смоктали, і Галичина часто переходила з рук у руки, але зрештою її було захоплено. У 16 ст. поляки дібрались і до Волині, і до інших територій України. Пшеки не заперечують захоплення Галичини, але кажуть, що місцеві самі просили звільнити їх від монголів. Потім, цілком природно, за декілька століть перебування Галичини й Волині у складі Польщі туди приперлось дохріна ляхів-колоністів, а українці вчили польську, якщо хотіли досягнути більшого чим бути пастухом, їбались із поляками і народжували україно-польських дітей. Із зникненням Поляндії з політичної карти ситуація не дуже виправилась - Габсбурги все ще більше бажали тусити з польською шляхтою, а не з українським бидлом (хоч були і вийнятки), а на Волині залишалось купа колоністів, що в середньому також були багатші за волиняк.

Під час та одразу після Першої Світової поляки вдало прилаштувалися, засоюзившись з переможцями - Антантою (те, чого Скоропадський і Директорія зробити, на жаль, не змогли) і змогли в різаннині імперій відновити свою стару незалежність, але паралельно з цим посратися буквально з усіма своїми сусідами на той час. Від ейфорії відновлення країни після більш ніж столітного панування чужинців поляки не вигадали нічого краще як пригадати кордони своєї Жечі Посполитої і почати таку собі міні-експансію.

Див. також