Сюрстрьомінг
Сюрстрьомінг — національний шведський квашений оселедець. Відрізняється неповторним запахом, величезна кількість якого схована в одній консерві, внаслідок чого, згідно правил техніки безпеки, відкривати консерву його можна лише надворі під час вітру. Через те, що оселедець продовжує бродити і в консерві, вона здувається, тому в цьому нема нічого страшного.
Правила споживання[ред.]
Щоб не заробити виразку, рекомендовано вживати його не частіше одного-двох разів на рік через високу кислотність.
Хлібці чи млинці містять маслом, іноді кладуть сиру, посипають дрібно нарізаною цибулею, кладуть тонко нарізану картоплю, змащують сметаною, кладуть власне сюрстрьомінг і посипають дрібно нарізаною зеленою цибулею (перекладено звідси). Є оригінали, які їдять цю прутню з брусницею і запивають молоком.
Після вживання його запивають пивом, горілкою або квасом.
Нашо[ред.]
Спижджено звідси:
Згідно історичної легенди, в XVI столітті під час війни Швеції з Ганзейським Союзом у Швецькому Королівстві бракувало солі, і при солінні риби доводилось додавати меншу її кількість. Таким чином риба не засолилась, а забродила. Викидати таку велику кількість риби було шкода, її спробували їсти, та виявили, що на смак вона досить непогана, має кислуватий присмак. Сіль в Швеції була недешевою, тож жителі Високого берега (західного узбережжя Ботнічної затоки, яке знаходиться в північній Швеції) призвичаїлись робити таку рибу і вживати її в їжу. В XVII столітті, під час Тридцятилітньої війни, сюрстрьомінг вже був присутній у раціоні шведських солдатів, хоча жителі з інших країн і регіонів Швеції, які служили у шведському війську, відмовлялись їсти цю рибу. Завдяки винаходу процесу консервування, у XIX столітті сюрстрьомінг став продаватись у крамницях, і набув популярності серед гурманів не лише Високого берега, а й інших, південніших регіонів Швеції. З 1940-х і до 1998 року діяв королівський указ, згідно якому сюрстрьомінг мав право продаватись у магазинах не раніше третього четверга серпня. Але цей указ був скасований.
Якщо коротко: сіль дорога, відповідно квасити рибу виявлялося дешевше, аніж засолювати. Минув час, з'явилось багато дешевої солі, але звичка лишилась.
Як ж його роблять зараз — можна глянути на ФУПі
Див. також[ред.]
| |||||||||||||||||||
