Кучма: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
(потроху буду дописувати)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Stub}}
{{Stub}}
{{YouTube|width=300|N5P8lp7Gdgs|«Грустний Кучма». [[Хамерман Знищує Віруси|Пісня на віки]].}}
{{YouTube|width=300|N5P8lp7Gdgs|«Грустний Кучма». [[Хамерман Знищує Віруси|Пісня на віки]].}}
'''Леонід Кучма''' — другий президент, який до того ж проправив два строки (з 1994 по 2005-й). Колишній гендиректор Південмашу, хрещений батько [[олігарх]]ату, віртуозний майстер <del>сидіння на двох стільцях</del> багатовекторної політики і носій купи інших подібних звань.
'''Леонід Кучма''' — другий [[президент]], який проправив аж два строки (з 1994 по 2005-й). Прославився Леонід Данилович вбивством [[Голова Гонгадзе|Гонгадзе]], яке так ніхто й не дорозслідував, пусканням ракет по літаках і Броварах, конфліктом на Тузлі і загальною, доволі-таки проукраїнською політикою, на кшталт вигнання [[Табачник|Тютюнника]] з посту голови адміністрації президента за промоскальську позицію, призначення на військові пости західняків замість хохлів-малоросів{{Що}}, чи публікації своєї книги «Україна — не Росія» (і ще трьох інших манускриптів). Окрім цього, вперше в історії країни дав своєму онуку і його собаці потрапити у телевізор на новорічному звертанні до нації. Має власний [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/d/d9/Kuchma_z.gif герб] з левами і тризубами.


Прославився Леонід Данилович вбивством [[Голова Гонгадзе|Гонгадзе]] яке так ніхто й не дорозслідував, пусканням ракет по літакам і Броварам, конфліктом на Тузлі і загальною, доволі-таки проукраїнською політикою, на кшалт вигнання Тютюнника з посту голови адміністрації президента за промоскальську позицію, призначення на військові пости західняків замість хохлів-малоросів{{Що}}, чи публікації своєї книги «Україна — не Росія» (і ще трьох інших манускриптів). Окрім цього, вперше в історії країни дав своєму онуку і його собаці потрапити у телевізор на новорічному звертанні до нації. Має власний [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/d/d9/Kuchma_z.gif герб] з левами і тризубами. У постпомаранчеві часи (2005-2010) втомлений народ нерідко ностальгує за кучмівськими часами, пишучи на парканах «Кучма прости нас» і подібне, втім зараз можна побачити вибачення і перед [[Пасічник]]ом, що натякає на [[Пакращення|пАкращення]] з кожним роком. З 2014 по 2020 роки Кучма був постійним переговорником на бескінечних багатомісячних Мінських переговорах. Тобто дідусь робив те, що уміє найкраще.
У постпомаранчеві часи втомлений народ нерідко ностальгує за кучмівськими часами, пишучи на парканах «Кучма, прости нас» і подібне, втім зараз можна побачити вибачення і перед [[Пасічник]]ом, що натякає на [[Пакращення|пАкращення]] з кожним роком. З 2014 по 2020 роки Кучма був постійним переговорником на нескінечних багатомісячних Мінських переговорах (потім передав естафету [[Кравчук|папєрєдніку]]). Тобто дідусь робив те, що уміє найкраще.


== Світла епоха кучмізму ==
Прийшов Льоня II до влади у буремному <del>[[1984]]</del> 1994 році, якраз після того, як [[Кравчук]] дав по зйобах після страйків чотких донецьких шахтарів. А Кучма не хуєм дурним був: у 80-х обіймав скромну посаду гендиректора Южмашу, а в 1992-1993 роках навіть встиг побути аж цілим прем'єр-міністром при Леонідові I, з яким пішов згодом на вибори. Данилович виїхав на обіцянках надати російській статус другої державної, тож не дивно, що за нього масово голосували на Півдні та Сході України. Хоча-а-а, Кучма дуже швидко забув про то.
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
Кучма 8.jpg|Boss
Кучма 8.jpg|Boss

Версія за 21:23, 20 лютого 2021

Gry-sloupo.jpeg

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

«Грустний Кучма». Пісня на віки.

Леонід Кучма — другий президент, який проправив аж два строки (з 1994 по 2005-й). Прославився Леонід Данилович вбивством Гонгадзе, яке так ніхто й не дорозслідував, пусканням ракет по літаках і Броварах, конфліктом на Тузлі і загальною, доволі-таки проукраїнською політикою, на кшталт вигнання Тютюнника з посту голови адміністрації президента за промоскальську позицію, призначення на військові пости західняків замість хохлів-малоросів[ Що? ], чи публікації своєї книги «Україна — не Росія» (і ще трьох інших манускриптів). Окрім цього, вперше в історії країни дав своєму онуку і його собаці потрапити у телевізор на новорічному звертанні до нації. Має власний герб з левами і тризубами.

У постпомаранчеві часи втомлений народ нерідко ностальгує за кучмівськими часами, пишучи на парканах «Кучма, прости нас» і подібне, втім зараз можна побачити вибачення і перед Пасічником, що натякає на пАкращення з кожним роком. З 2014 по 2020 роки Кучма був постійним переговорником на нескінечних багатомісячних Мінських переговорах (потім передав естафету папєрєдніку). Тобто дідусь робив те, що уміє найкраще.

Світла епоха кучмізму

Прийшов Льоня II до влади у буремному 1984 1994 році, якраз після того, як Кравчук дав по зйобах після страйків чотких донецьких шахтарів. А Кучма не хуєм дурним був: у 80-х обіймав скромну посаду гендиректора Южмашу, а в 1992-1993 роках навіть встиг побути аж цілим прем'єр-міністром при Леонідові I, з яким пішов згодом на вибори. Данилович виїхав на обіцянках надати російській статус другої державної, тож не дивно, що за нього масово голосували на Півдні та Сході України. Хоча-а-а, Кучма дуже швидко забув про то.

Галерея