Проросійський реванш: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Реванш проросійських сил''' - спершу - політичний мем, породжений [[Європейська Солідарність|Європейською Солідарністю]] і особисто [[Порошенко|Порохом]], згодом - реальність для 2019-2020 років.  
'''Реванш проросійських сил''' - спершу - політичний [[мем]], породжений [[Європейська Солідарність|Європейською Солідарністю]] і особисто [[Порошенко|Порохом]], згодом - реальність для 2019-2020 років.  


==Суть==
==Передумови==
У 2019-му році вперше в історії україни до влади прийов не умовний "помаранчевий" чи "синьо-білий", а позасистемний кандидат, що не був ні тим ні іншим. Простіше кажучи, до влади прийшло уособлення принципу "[[какая разніца]]", якою є більша частина населення [[Україна|України]] станом на {{АктуальнеРік}}.
У 2019-му році вперше в історії україни до влади прийов не умовний "помаранчевий" чи "синьо-білий", а позасистемний кандидат, що не був ні тим ні іншим. Простіше кажучи, до влади прийшло уособлення принципу "[[какая разніца]]", якою є більша частина населення [[Україна|України]] станом на {{АктуальнеРік}}. Відповідно, послабленням загального прокраїнського середовища, а також розбратом національно-демократичних сил навколо питання "чи підтримувати [[Порошенко|баригу]] на виборах 2019?" скористалися регіонали для відбиття певних дивідентів та відновлення втрачених у 2014 році позицій. Втім, реванш був би неможливий без створення сприятливого для нього середовища за правління сивочолого гетьмана. Скажімо, з 2018 року в Українському медіапросторі помітний стрімкий зріст популярності проросійських нарративів на хвилі незадоволення чинною владою. У 2018 медіахолдинг Медведчука значно посилюється за рахунок укладання договорняка з патріотичною владою. "Ви нас не чіпаєте, а ми час від часу транслюємо як порох перерізає стрічки та відкриває якісь об'єкти."
{{Політика4}}
{{Політика4}}

Версія за 14:19, 23 лютого 2021

Реванш проросійських сил - спершу - політичний мем, породжений Європейською Солідарністю і особисто Порохом, згодом - реальність для 2019-2020 років.

Передумови

У 2019-му році вперше в історії україни до влади прийов не умовний "помаранчевий" чи "синьо-білий", а позасистемний кандидат, що не був ні тим ні іншим. Простіше кажучи, до влади прийшло уособлення принципу "какая разніца", якою є більша частина населення України станом на 2023. Відповідно, послабленням загального прокраїнського середовища, а також розбратом національно-демократичних сил навколо питання "чи підтримувати баригу на виборах 2019?" скористалися регіонали для відбиття певних дивідентів та відновлення втрачених у 2014 році позицій. Втім, реванш був би неможливий без створення сприятливого для нього середовища за правління сивочолого гетьмана. Скажімо, з 2018 року в Українському медіапросторі помітний стрімкий зріст популярності проросійських нарративів на хвилі незадоволення чинною владою. У 2018 медіахолдинг Медведчука значно посилюється за рахунок укладання договорняка з патріотичною владою. "Ви нас не чіпаєте, а ми час від часу транслюємо як порох перерізає стрічки та відкриває якісь об'єкти."