Козацький цитатник
|
| « | Підписуйся, якщо ти справжній козак, а не курва москальська, чи вилупок польський. На паблік підписані багато з безосібних з укродошок. Псяча мова заборонена, але якщо ти москаль, який прийшов до нас вчити нашу культуру та мову, то дозволяється рідною говорити. | » |
— |
Козацький цитатник це український мемний паблік епохи ВКонтакті, який у 2013–2015 роках перевідкрив шароварщину як постіронічну інформаційну зброю. Формально він складався з фотожаб, псевдоісторичних цитат і українізованих персонажів масової культури. Неформально це була одна з перших великих спроб створити окрему українську мемну екосистему. Паблік працював за дуже простою схемою. Будь-який персонаж попкультури після кількох хвилин у Photoshop отримував набір типових козацьких атрибутів: оселедець, вуса, жупан, люльку і нове ім’я рівня “пан Сало Скайвокер”. У результаті український інтернет отримав дивний культурний гібрид між, козацьким бароко, shitposting’ом, фанатськими форумами, постмодерною літературою і колективним психозом школярів після третьої банки енергетика.
Історія
Козацький цитатник виник у ВКонтакті приблизно у 2013 році. Одним із головних засновників вважають Антона Кистола з Дніпра. Спочатку він виглядав як типовий підлітковий паблік із фотожабами, яких у ВК тоді існували тисячі. Але досить швидко стало зрозуміло, що тут відбувається щось дивніше. Контекст був важливий. Попри наявність цілої яскравої та відокремленої УБК, український інтернет для звичайних обивателів тих років, все ще фактично жив усередині російського культурного поля. Молодь сиділа у ВКонтакте, дивилась російських блогерів, споживала російські меми й копіювала російський стиль гумору. Українська мова в мережі існувала переважно або в новинах (і то з великою натяжкою), або в шкільно-патріотичному сегменті з енергетикою районної бібліотеки без ремонту з часів совка. І тут раптом з’являється паблік, де джедаї стають козаками, ермінатор шукає жупан, а герої американських серіалів розмовляють мовою, ніби вони щойно вийшли з бурси XVIII століття. Все це виглядало як жарт, але алгоритми мозку дуже погано відрізняють жарт від культурної адаптації. Після кількох сотень таких мемів українська мова переставала асоціюватися лише з підручниками. Вона починала поводитися як жива частина сучасної попкультури. Саме тому паблік швидко набрав популярність серед тупої вк-школоти. Люди репостили картинки спочатку по приколу, а потім раптом помічали, що половина їхнього гумору вже працює українською. Контент пабліку репостили аби-де усі кому не ліньки (від блоґів та регіональних новинарень до банальної постановки на аву), навіть ТСН не пройшла повз. було багато піару на Сосачі, завдяки чому за два місяці 2014-го паблік назбирав 33000 підписників.
Сенс
Головна естетична особливість “Козацького цитатника” полягала в тотальному насильстві над будь-яким культурним матеріалом. Зоряні війни? - Тепер це “Зоряні війни Запорозької Січі”. Марвел? - Козацька старшина зі здібностями. Надприродне? - “Дімко та Самко ловлять чугайстрів”. Гаррі Поттер? - Бурсацьке фентезі з варениками. Фотошоп у пабліку був навмисно грубим і медскілзовим. Це важливий момент. Тут ніхто не намагався зробити красиво. Навпаки, кривуватий монтаж ставав частиною гумору. Оселедець міг висіти під дивним кутом, шабля могла проходити крізь тулуб персонажа, а текст виглядав так, ніби його писав козак після трьох діб без сну й із доступом до Caps Lock. Саме ця кустарність і створювала відчуття живого народного мемотворення. Паблік не виглядав як “контент”. Він виглядав як колективний галюциноген.
Клюб "Бойовий гопак"
Приборкання норовливого
Горільчані
Деконструкція шароварщини
До появи Козацького цитатника слово “шароварщина” в українському середовищі майже завжди використовували як образу. Воно означало примітивний псевдофольклор, карикатурне уявлення про українську культуру через сало, гопак і вуса. Російська масова культура роками використовувала саме такий образ українця.
Паблік зробив дуже дивний хід: він не почав боротися із шароварщиною. Він очолив її і довів до абсолютного абсурду. Хлопці сказали "таке враження, ніби це щось погане", подивилися на успіх аналогічного пабліку на піратську тематику ("піратського цитатнику") та зробили подібне, але вже з козацьким колоритом. І тут сталося щось цікаве. Коли стереотип настільки гіперболізують, він перестає працювати як приниження й починає працювати як мем. Шароварщина втратила свою токсичність і стала інструментом гри. Фактично Козацький цитатник здійснив те саме, що свого часу зробив Котляревський із Енеїдою. Він узяв чужий культурний матеріал і насильно перетворив його на локальний карнавал. Різниця лише в тому, що Котляревський працював із античним епосом, а тут під ніж пішов епос сучасний: Термінатор, Секретні матеріали й голлівудські бойовики дев’яностих.
Мовні збочення
“Суржик єсть не вада язикова, а стиль бойовий, яким козак і москаля заплутає, і ляха засоромить, і шинкаря на пів кварти горілки обдурить” - інтерпретація суті розділу в мові козацького цитатника Мова мемі - це окремий культурний феномен це мова Козацького цитатника. Автори змішували староукраїнську лексику, суржик, церковні конструкції, козацький фольклор, сучасний сленг і цитати з масової культури. У результаті народжувались конструкції рівня “Тримаймося, браття, коляда вже близько” або “Чи я казав тобі, що таке Січ?”. Це звучало водночас тупо, геніально, абсурдно і дуже рідно. Мова пабліку не намагалася бути історично точною. Вона працювала як меметичний псевдофольклор. Такий собі народний кіберкозацький діалект.
Занепад
Як і більшість великих феноменів епохи ВКонтакте, Козацький цитатник поступово почав згасати після 2016–2018 років. Частина аудиторії перейшла в Telegram, частина у Facebook, частина просто подорослішала. Крім того, сам стиль гумору змінився і обігрування шароварщини стало дуже тривіальним і сьогодні це радше базовий рівень мемів, ніж щось проривне. О часи о сміщьні картінкі. Постіронія стала складнішою, меми стали швидшими, а класична фотожаба з оселедцем уже не викликала того ефекту культурного вибуху, який мала у 2013 році. Та особливість таких проєктів у тому, що вони залишаються в культурному коді навіть після смерті. Козацький цитатник фактично створив шаблон українського цифрового фольклору- історично-мемного і трохи шизоїдного.
Вплив
Причина популярності цитатника була набагато глибшою, ніж просто смішні картинки. Українська культура довгий час подавалась молоді в режимі нудного обов’язку, об’єкту патріотичного виховання, серйозності та історичної скорботи. Паблік раптом зробив протилежне. Він дозволив українській культурі бути дурнуватою і хаотичною. І це виявилось набагато ефективніше за будь-які лекції про національну свідомість. Бо меми працюють не через переконання. Вони працюють через емоційне звикання. Якщо людина тисячу разів бачить козака-джедая, мозок поступово перестає сприймати українську культуру як щось архаїчне. Вона стає нормальною частиною цифрового світу. Сьогодні вплив цитатника видно майже всюди. Багато сучасних українських мемів використовують ту саму логіку: локалізація глобального контенту, історичний абсурд, постіронія та дрібка навмисної шароварності. Фактично паблік одним із перших показав, що українізація може працювати не через заборону чужого, а через перетворення чужого на своє. Це дуже важливий психологічний зсув для вічно і всюди страждаючих хуторських малоросів. Після 2014 року, коли український інтернет почав активно відриватися від російського медіаполя, стало зрозуміло, що Козацький цитатник був одним із ранніх осередків цього процесу. Мемна культура вже існувала. Просто раніше її ніхто не сприймав серйозно. Паблік дуже гарно показав, що буває, коли замість хуячів українізації, які сперечаються, хто саме з них найбільше соромить українізацію, українці просто очолюють наративи і зачинають творити свій оригінальний вайб. Головний парадокс Козацького цитатника в тому, що він був одночасно дуже тупим і дуже важливим.З боку все виглядало як компанія школярів, які фотошоплять вуса Шварценеггеру, пишуть дурнуваті цитати і сміються з козаків у космосі. Але саме через таку форму українська культура раптом перестала бути музейним експонатом. Вона почала поводитися як жива система. Історично це одна з найважливіших речей, які сталися з українським інтернетом у першій половині 2010-х.
Відео, зроблені під впливом козацького цитатника
Див. також
- Шароварщина
- Український Наступ
- Козаки
- Файні меми про українську літературу - популярний свого часу паблік ВК та в Телеграмі, що схожим чином популяризував українську тему серед школоти.
Посилання
- Власне паблік
- Архівна версія статті за 2015
- Козацький цитатник: Чи я колись казав тобі, що таке Січ?
- Як школяр українізує ровесників ВКонтакті
- Плейдлист Ютубу з творами Козацького Цитатнику
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
