|
| |
| Час | Початок - кінець |
| Тип | Тип сайту |
| Статус | Невідомо |
| Рушій | Невідомо |
| Адмінство | Невідомий |
| Мова | Невідомо |
| Домени з нового рядка кожен | |
Facebook - найбільша соцмережа світу, з якої тирять фічі всі інші. Починав як сайтик під назвою Facepalm Facemash, для студентів Гарварду, куди Марк накидав спіжжені ним же з університетської бази фотки студентів, які розмістив по парах, з метою вибрати, хто з двох людей привабливіший[1].
На той час Гарвард не мав студентського альбому (що досить дивно як для такого солідного закладу), тому ця Facemash притягнула 450 відвідувачів і 22000 фотопереглядів впродовж перших двох годин роботи. Epic win! Пізніше розширився до кількох ілітних вишів, і врешті-решт затяг до себе весь світ. Неадекватностей має стільки ж, як і його більш відомий в Україні відповідник, але вони свої. Через кращі функції коментування англомовний розділ Фейсбука здавна вважається багатим джерелом драми. Другий у світі сайт за популярністю, у тому числі і серед злочинців. Про Фейсбук навіть кіно зняли, "Соціальна мережа". Офіс компанії знаходиться у каліфорнійському Пало-Альто. І за майбутнє цієї соціальної мережі можна не хвилюватися.
Функціонал
Плюси
- ЗМІ. Всі українські та світові ЗМІ мають представництва у ФБ та оперативно викладають туди новини.
- Міжнародність. Можна заводити знайомства з буржуями, а контент видалятимуть лише по скаргам, а не тому що якесь там фсб так захотіло.
- Зручний дизайн. Праворуч список друзів, з якими одним кліком можна почати чат, ліворуч список спільнот, де ще й виділені власностворені, зверху основне меню і так далі. Ну і плюшки типо пропозицій спільнот, де можна знайти цікаві для себе.
- Зручний вигляд коментарів. Коменти подаються у древовидному вигляді і знайти відповіді нескладно.
- Відсутність прону. Він оперативно видаляється, варто лише наскаржитись. Втім це кому як.
- Окрім лайків тепер має і офіційні дизлайки - мрія мільонів інтернет-воїнів збулася.
Мінуси
- Реклама, реклама усюди. Навіть ті ж пропозиції спільнот можуть дратувати, що вже казати про купу банерів. Розумні люди користуються адблоком і вже забули як виглядає реклама, так що мінус відносний.
- Гальмівність. Через насиченість всілякими приблудами, Фейсбук помітно важкий і зі слабким інтернетом чи на стародавніх компах, сторінки вантажаться повільно і крутяться ривками.
- Відсутність відео та музики. Мінус виключно для зазомбованих контактом школярів, які звикли до сервіса "все в к
дупі". Відео же чудово вставляється з ютубу та інших відеохостингів. - Цензура. Цензуриться як по скаргам, так і за бажанням лівої п'ятки. Оскільки Штати захворіли на толерастію, то можна отримати навіть за називання підорів підорами. Втім це здебільшого стосується англомовного сегменту.
- Відсутність українського головного офісу. На перший погляд виглядає нахабством, але насправді це велика проблема, адже український сегмент модерують адміністратори російського сегменту, думаю не варто пояснювати, у що це виливається. Єдине, що тішить - до рівня цензури російських соцмереж їм далеко.
- Стеження. Мінус доволі сумнівний, адже від американських ФБР і ЦРУ шкоди було куди менше, аніж від східних братиків, яким належить ВК. Дивна річ - ті, хто волає про стеження спецслужбами обличчякниги, далеко посилає тих, хто вказує про нього у кацапських соцмережах.
Фейсбук та Україна
Після подій 2014 року почалася масова міграція українців з соцмережі окупантів та створення різноманітніх спільнот українців, патріотів та інших правих секторів. Деякі з них стали доволі відомими і мають тисячі підписників, інші валяються на задворках з кількома десятками учасників і відверто вишиватними постами та дизайном. Почувши профіт, туди стіклися тролі та кремлівські стукачі, які користуються політичною неосвіченістю модераторів ФБ та масово скаржаться на спільноти, фото і окремих людей, які видаляються/блокуються/баняться. Звичайно наші не стоять осторонь, так що боротьба триває. Визначилися і політики, завівши собі акаунти (хоча наврят чи вони пишуть туди власноруч), та в інтернеті народу куди простіше висловлювати своє ставлення до обранців, що якраво ілюструє приклад з Куляблобом - якщо після Майдану його пости набирали тисячі і тисячі лайків, а в коментах було суцільне обожнювання, то згодом любов змінилася розчаруванням, а кількість лайків з кожним новим постом швидко зменшувалась. Шкода тільки, що йому на це все відверто чхати, як і всій владній шайці. Зате тепер Пикобук став шостим за популярністю сайтом у країні, обігнавши кацапських Однокласників та мейл.сру. Перемога!
Сподобалось? Став лайк, сцуко!
Примітки
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
