Хуяч українізації

Хуяч українізації — особливий вид діяча українізації (звідси і перекручена назва), який переважно мімікрує інтерес до суспільно-патріотичних українських проблем, аби знайти коло спілкування, можливі профіти, чи вагіну, котра нарешті дасть.

Межа між діячем і хуячем дуже тонка. Багато хто починає діяти через відсутність особистого життя. Не конче така людина має ознаки хуяча, але в будь-який момент вона може легко все покинути через чергову москвороту вагіну чи просто тому, що знайшла прийнятну тусовку.

Причини

Мабуть, найголовнішою причиною є те, що носії української мови після совка є значною мірою змаргіналізованими, і бути справжнім адекватним українцем не дуже-то й соціально вигідно. Переконаними українцями перші 23 роки незалежності (до війни) часто ставали різні недойобки від суспільства, які не могли соціально адаптуватися до русского міра в своєму Києві-Маріуполі-Одесі. Коли ти наживо бачив цього українця, то в тебе різко зникало бажання українізуватися. Типовий приклад - Ігор Вінський.

Після війни ситуація трохи покращилася. З'явився масовий запит на україномовне, україномовний бізнес, українцем тепер поки ще бути модно, і справи потроху покращуються. Але недойобки нікуди не ділися, особливо на південному сході.

Підкреслимо: для них бути українцем — це не самозрозуміла річ, а понт, можливість відчути себе особливим і побути не таким, як усі, знайти свою нішу хоч якимось, хай нікому й не потрібним, чином. Багато хто з таких людей так і лишається на стадії пасивно-агресивного печерного укра. Але деякі ідуть далі і починають робити контент українською. Складно сказати, виходить із того більше користі чи шкоди. Мабуть, поки вони сидітимуть у своїй печерці, все буде добре.

Особливості

Комплекс месіанства — куди ж без нього. Хуяч почав робити все це лише аби відзначитися, і йому має бути вдячна вся українська культура, яку він рятує. При цьому в своїй типовій іпостасі хуяч не бере до уваги, скількох людей відвертає від українізації своїми вчинками задля неї.

Якість — нерідко хуяч думає, що робить якісний внесок в українську культуру, і постійно говорить про те, як погано і неякісно в інших. Проблема лише одна: в 99% випадків у нього самого виходить понура вирвоока хуєта.

Хуйовий характер — часто причина, через яку особина взагалі стала українізуватися. Хуйовість характеру можна висловити концептом «легше зробити самому, ніж звернутися до нього по безкоштовну послугу».

Синдром Данінга-Крюгера — разюча самовпевненість за відсутності жодних гідностей. Основна причина, чому особина просто не може знайти роботу за напрямом, в якому хуячить, а «творить контент на благо українізації».

Історія поняття

Мем виник в анімешному середовищі завдяки таким героям, як Робота Голосом та Аманоґава, і спершу звучав як «аніме-хуяч». Після того, як він дістався Драматики, його було помічено в різних українських спільнотах, зокрема на Кропивачі. Багато де в серцях сучасної української молоді він знайшов відгук і трансформувався в більш загального хуяча українізації, а аніме-хуяльність у просто хуяльність українізації. Схоже, час гіперпатріотичних аутистів потроху минає.

Див. також

• Професійний патріотизм