Східні креси: відмінності між версіями
Qpcyub (обговорення | внесок) (вікіфікація + ще трохи власної думки) |
Qpcyub (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Файл:1423845632 by kisiel 500.jpg|міні|Найширші кордони Жечі Посполитої за її історію.]] | [[Файл:1423845632 by kisiel 500.jpg|міні|Найширші кордони Жечі Посполитої за її історію.]] | ||
Спочатку, якщо не враховувати всілякі сарматські та інші доісторичні періоди, ці території були частиною Руси. Це визнають і поляки, проте надають низький статус цим територіям - мовляв, то була [[Залісся|задрипана і покинута колонія Києва]], а "ми" пізніше принесли туди цивілізацію. Загалом, це цілком типова риторика для будь-яких колоніальних режимів, тобто які-небудь французи чи червоні москалі також часто люблять розповідати, як вони принесли цивілізацію в який-небудь Алжир чи в Україну, про те як вони все електризували, індустріалізували, збудували лікарні, школи й т.д. Проте все ж як казав батько [[Бандера]] - найкращий хліб вирощений власноруч і ніким не відібраний, тож хай імперіалісти зі своїм бажанням принести комусь цивілізацію смокчуть великого націоналістичного [[Прутень|прутня]].<br>Десь уже в 13-15 ст. ляхи робили чимало спроб розширення на Схід, а саме на Галичину. Дуже багато смоктали, і [[Галичина]] часто переходила з рук у руки, але зрештою її було захоплено. У 16 ст. поляки дібрались і до Волині, і до інших територій України. Пшеки не заперечують захоплення Галичини, але кажуть, що місцеві самі просили звільнити їх від монголів.<br>Потім, цілком природно, за декілька століть перебування Галичини й Волині у складі Польщі туди приперлось дохріна ляхів-колоністів, а українці вчили польську, якщо хотіли досягнути більшого чим бути пастухом, [[секс|їбались]] із поляками і народжували дітей мішаного походження.<br>Із зникненням Поляндії з політичної карти ситуація не дуже виправилась - Габсбурги все ще більше бажали тусити з польською шляхтою, а не з українським [[бидло]]м (хоч [[Василь Вишиваний|були і вийнятки]]), а на Волині залишалось купа колоністів, що в середньому також були багатші за [[Поліщук|поліщуків]]. | === Середньовіччя === | ||
Спочатку, якщо не враховувати всілякі сарматські та інші доісторичні періоди, ці території були частиною Руси. Це визнають і поляки, проте надають низький статус цим територіям - мовляв, то була [[Залісся|задрипана і покинута колонія Києва]], а "ми" пізніше принесли туди цивілізацію. Загалом, це цілком типова риторика для будь-яких колоніальних режимів, тобто які-небудь французи чи червоні москалі також часто люблять розповідати, як вони принесли цивілізацію в який-небудь Алжир чи в Україну, про те як вони все електризували, індустріалізували, збудували лікарні, школи й т.д. Проте все ж як казав батько [[Бандера]] - найкращий хліб вирощений власноруч і ніким не відібраний, тож хай імперіалісти зі своїм бажанням принести комусь цивілізацію смокчуть великого націоналістичного [[Прутень|прутня]].<br>Десь уже в 13-15 ст. ляхи робили чимало спроб розширення на Схід, а саме на Галичину. Дуже багато смоктали, і [[Галичина]] часто переходила з рук у руки, але зрештою її було захоплено. | |||
=== Новий час === | |||
У 16 ст. поляки дібрались і до Волині, і до інших територій України. Пшеки не заперечують захоплення Галичини, але кажуть, що місцеві самі просили звільнити їх від монголів.<br>Потім, цілком природно, за декілька століть перебування Галичини й Волині у складі Польщі туди приперлось дохріна ляхів-колоністів, а українці вчили польську, якщо хотіли досягнути більшого чим бути пастухом, [[секс|їбались]] із поляками і народжували дітей мішаного походження.<br>Із зникненням Поляндії з політичної карти ситуація не дуже виправилась - Габсбурги все ще більше бажали тусити з польською шляхтою, а не з українським [[бидло]]м (хоч [[Василь Вишиваний|були і вийнятки]]), а на Волині залишалось купа колоністів, що в середньому також були багатші за [[Поліщук|поліщуків]]. | |||
=== Новітній час === | |||
Під час та одразу після [[Перша світова війна|Першої Світової]] поляки вдало прилаштувалися, засоюзившись з переможцями - Антантою (те, чого Скоропадський і Директорія зробити, на жаль, не змогли) і змогли в різаннині імперій відновити свою стару незалежність, але паралельно з цим посратися буквально з усіма своїми сусідами на той час. Від ейфорії відновлення країни після більш ніж столітного панування чужинців поляки не вигадали нічого краще як пригадати кордони своєї Жечі Посполитої і почати таку собі міні-експансію. | Під час та одразу після [[Перша світова війна|Першої Світової]] поляки вдало прилаштувалися, засоюзившись з переможцями - Антантою (те, чого Скоропадський і Директорія зробити, на жаль, не змогли) і змогли в різаннині імперій відновити свою стару незалежність, але паралельно з цим посратися буквально з усіма своїми сусідами на той час. Від ейфорії відновлення країни після більш ніж столітного панування чужинців поляки не вигадали нічого краще як пригадати кордони своєї Жечі Посполитої і почати таку собі міні-експансію. | ||
| Рядок 20: | Рядок 23: | ||
* [[PROFIT]] | * [[PROFIT]] | ||
=== Сучасність === | |||
Наразі, завдяки [[Сралін]]у й міжнародному праву обговорювати питання Крес нема сенсу, бо поляки там практично відсутні. Хоч і деякі поляки заперечують та кажуть що на заході України насправді приховано сидять 2 млн поляків які просто ще не знають, що вони поляки. Також ніби як фінансують на цих територіях вивчення польської, видають картки поляка, організовують дітям поїздки в Польщу. Тобто все те ж саме, що роблять і які-небудь [[Угорщина]], [[Ізраїль]] чи [[Румунія]]. | Наразі, завдяки [[Сралін]]у й міжнародному праву обговорювати питання Крес нема сенсу, бо поляки там практично відсутні. Хоч і деякі поляки заперечують та кажуть що на заході України насправді приховано сидять 2 млн поляків які просто ще не знають, що вони поляки. Також ніби як фінансують на цих територіях вивчення польської, видають картки поляка, організовують дітям поїздки в Польщу. Тобто все те ж саме, що роблять і які-небудь [[Угорщина]], [[Ізраїль]] чи [[Румунія]]. | ||
Версія за 22:01, 19 жовтня 2023
Східні креси (Kresy Wschodnie) - польська назва для Галичини, Волині, заходу Білорусі та частини Литви, які деякі поляки вважають своєю споконвічною територією.
В чому ідея?
| « | Що перепрошую?! Ні ні ні! Це ж Україна! Ні-ні. У Польщі навіть розмов таких немає. Тепер це частина України, і на цьому все. Це не є предметом політичних дискусій в Польщі, ми про це не говоримо. | » |
— Думка президента Польщі Анджея Дуди про сабж |
Середньовіччя
Спочатку, якщо не враховувати всілякі сарматські та інші доісторичні періоди, ці території були частиною Руси. Це визнають і поляки, проте надають низький статус цим територіям - мовляв, то була задрипана і покинута колонія Києва, а "ми" пізніше принесли туди цивілізацію. Загалом, це цілком типова риторика для будь-яких колоніальних режимів, тобто які-небудь французи чи червоні москалі також часто люблять розповідати, як вони принесли цивілізацію в який-небудь Алжир чи в Україну, про те як вони все електризували, індустріалізували, збудували лікарні, школи й т.д. Проте все ж як казав батько Бандера - найкращий хліб вирощений власноруч і ніким не відібраний, тож хай імперіалісти зі своїм бажанням принести комусь цивілізацію смокчуть великого націоналістичного прутня.
Десь уже в 13-15 ст. ляхи робили чимало спроб розширення на Схід, а саме на Галичину. Дуже багато смоктали, і Галичина часто переходила з рук у руки, але зрештою її було захоплено.
Новий час
У 16 ст. поляки дібрались і до Волині, і до інших територій України. Пшеки не заперечують захоплення Галичини, але кажуть, що місцеві самі просили звільнити їх від монголів.
Потім, цілком природно, за декілька століть перебування Галичини й Волині у складі Польщі туди приперлось дохріна ляхів-колоністів, а українці вчили польську, якщо хотіли досягнути більшого чим бути пастухом, їбались із поляками і народжували дітей мішаного походження.
Із зникненням Поляндії з політичної карти ситуація не дуже виправилась - Габсбурги все ще більше бажали тусити з польською шляхтою, а не з українським бидлом (хоч були і вийнятки), а на Волині залишалось купа колоністів, що в середньому також були багатші за поліщуків.
Новітній час
Під час та одразу після Першої Світової поляки вдало прилаштувалися, засоюзившись з переможцями - Антантою (те, чого Скоропадський і Директорія зробити, на жаль, не змогли) і змогли в різаннині імперій відновити свою стару незалежність, але паралельно з цим посратися буквально з усіма своїми сусідами на той час. Від ейфорії відновлення країни після більш ніж столітного панування чужинців поляки не вигадали нічого краще як пригадати кордони своєї Жечі Посполитої і почати таку собі міні-експансію.
У міжвоєнний період поляки почали пацифікацію - конфісковували бабло і майно в українців, православної церкви та віддавали католицькій церкві і полякам. Ну й трохи надавали пиздюлів ukrainskomu bydlu в процесі, купу церков спалили. ОУН у відповідь захучило міністра МВС Польщі і почало активну пропаганду на весь світ про охуєвших пшеків. Ліга Націй (тодішня аля ООН, ще більш тупа й непотрібна чим сучасна) видала постанову, щоб поляки надали Галичині та Волині культурної автономії. Очікувано - ніхто їх не послухав.
У Другій світовій Креси спочатку було захоплено СССР, поки решту тодішньої польщі доїдав Гітлер. Під час спеціальної військової операції "Барбароса" по декомунізації совка Галичину включили до Польського Генерал-Губернаторства у складі Великогерманського Райху (користуючись логікою що Галичина була частиною Австро-Угорщини), а Волинь стала частиною Райхскомісаріата України (дефакто теж у складі Великогерманського Райху, але хоча б формально була частиною України) Німці поступили хитро - ставили польських старост у переважно українські села, і українських у переважно польських щоб заагрити одних унтерменшів на других і ослабити, та, зрештою, позбутись обох. УПА і Армія Крайова (повстанці Польщі) на це клюнули і почали ще активніше пиздитись між собою, сподіваючись поширити вплив і встановити контроль над Кресами після неминучої поразки Райху, але врешті обоє посмоктали третій стороні...
Після "звільнення" більшовиками, на Ялтинській конференції (ні, зумере, конференції бувають не тільки в Діскорді) Британія вимагала дотримання міжнародного права, і щоб Креси були польськими як до війни. Сралін ж хотів Креси собі. Тому домовились ось що:
- Креси по лінію Керзона відходять до СССР. Взамін Польща отримує багато розвинутих територій Німеччини: східну Пруссію по річку Одер, південь Кьоніґсбергу.
- Німців з переданих Польщі територій вивозять
нахуйу Сибір. Поляків з Крес вивозять у РАПТОВО пусті німецькі будиночки. Українців за лінією Керзона вивозять разом з німчурою до Сибіру. - ???
- PROFIT
Сучасність
Наразі, завдяки Сраліну й міжнародному праву обговорювати питання Крес нема сенсу, бо поляки там практично відсутні. Хоч і деякі поляки заперечують та кажуть що на заході України насправді приховано сидять 2 млн поляків які просто ще не знають, що вони поляки. Також ніби як фінансують на цих територіях вивчення польської, видають картки поляка, організовують дітям поїздки в Польщу. Тобто все те ж саме, що роблять і які-небудь Угорщина, Ізраїль чи Румунія.
Див. також
| |||||||||||||||||||||||||