Linux

Пренайукраїнськіший лінукс-десктоп (Debian/XFCE)

Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код

Лінукс, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один фінський швед, а расхльобуємо тепер всім світом. Якщо в тебе Андроїд, безосе, то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

Чим відрізняється від інших ОС

Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. Віндоус — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, ДОС косплеїв Юнікс). Макос — хто там тих геїв розбере. Немовби Юнікс...

Дистрибутиви

Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, робоче середовище, та якісь інші програми на вибір. При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE) Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у США це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів суворо open-source, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Бажаючих багато, тож проєкти часто народжуються і вмирають.

Відомі дистрибутиви:

• Дебіан — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
• RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
• SUSE/OpenSuse — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
• Arch — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
• Manjaro — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
• Void — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
• Slackware — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
• Gentoo — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
• Kali Linux — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.

Популярно українською

Начинки Дебіану:

• Убунту — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що не вистріліло, як мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
• Linux Mint — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
• SteamOS - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
• Elementary OS — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
• Deepin — Debian з китайським іншим робочим середовищем.

та ін., нєсть їм числа:

• Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
• Solus — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
• Tails — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
• ChromeOS, ChromiumOS — ґуґловий дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

KDE Plasma на MacBook M2. Муахахаха!

Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

Цікавинки

У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену Бубунту в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке наші діди могли тільки мріяти.

Ігри

На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки^Коли?, зокрема завдяки Valve. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в Стімі працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна тут, перевірити сумісність гри звичайної можна тут.

Пінгвінові відео

Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів

Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?

Див. також

• Gentoo
• Лінуксоїд

Посилання

• Англомовна Драматика про Linux. Архів
• Вікінет про Linux

• linux.org.ua
• Uabuntu — блог якогось школярика, який більше не платить за гостинг. Лїл.
• Нитка у /t
• Тег на DOU