Linux

Пренайукраїнськіший лінукс-десктоп (Debian/XFCE)

Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код

Лінукс, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один фінський швед, а расхльобуємо тепер всім світом. Якщо в тебе Андроїд, безосе, то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

Історія

Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому - Лінус Торвальдс, 1994

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від ДОС, який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса, що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

Чим відрізняється від інших ОС

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Та і сам проєкт структурований так, щоб дозволяти робити це без конфліктів.

Хоча через відкриті сирці цього проєкту постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту, і не тільки ядра, а і компіляцій в повноцінну робочу ОС, тобто дистрибутивом.

Дистрибутиви

Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, робоче середовище, та якісь інші програми на вибір. При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE) Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у США це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів суворо open-source, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Бажаючих багато, тож проєкти часто народжуються і вмирають.

Відомі дистрибутиви:

• Дебіан — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
• RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
• SUSE/OpenSuse — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
• Arch — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
• Manjaro — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
• Void — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
• Slackware — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
• Gentoo — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
• Kali Linux — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.

Популярно українською

Начинки Дебіану:

• Убунту — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що не вистріліло, як мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
• Linux Mint — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
• SteamOS - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
• Elementary OS — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
• Deepin — Debian з китайським іншим робочим середовищем.

та ін., нєсть їм числа:

• Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
• Solus — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
• Tails — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
• ChromeOS, ChromiumOS — ґуґловий дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

KDE Plasma на MacBook M2. Муахахаха!

Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

Цікавинки

У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену Бубунту в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке наші діди могли тільки мріяти.

Ігри

На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки^Коли?, зокрема завдяки Valve. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в Стімі працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна тут, перевірити сумісність гри звичайної можна тут.

Пінгвінові відео

Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів

Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?

Див. також

• Gentoo
• Лінуксоїд

Посилання

• Англомовна Драматика про Linux. Архів
• Вікінет про Linux

• linux.org.ua
• Uabuntu — блог якогось школярика, який більше не платить за гостинг. Лїл.
• Нитка у /t
• Тег на DOU