Східні креси

сабж

Східні креси (Kresy Wschodnie) - польська назва для Галичини, Волині, заходу Білорусі та частини Литви, які деякі поляки вважають своєю споконвічною територією.

В чому ідея?

«	Що перепрошую?! Ні ні ні! Це ж Україна! Ні-ні. У Польщі навіть розмов таких немає. Тепер це частина України, і на цьому все. Це не є предметом політичних дискусій в Польщі, ми про це не говоримо.	»
	— Думка президента Польщі Анджея Дуди про сабж

Найширші кордони Жечі Посполитої за її історію.

Середньовіччя

Спочатку, якщо не враховувати всілякі сарматські та інші доісторичні періоди, ці території були частиною Руси. Це визнають і поляки, проте надають низький статус цим територіям - мовляв, то була задрипана і покинута колонія Києва, а "ми" пізніше принесли туди цивілізацію. Загалом, це цілком типова риторика для будь-яких колоніальних режимів, тобто які-небудь французи чи червоні москалі також часто люблять розповідати, як вони принесли цивілізацію в який-небудь Алжир чи в Україну, про те як вони все електризували, індустріалізували, збудували лікарні, школи й т.д. Проте все ж як казав батько Бандера - найкращий хліб вирощений власноруч і ніким не відібраний, тож хай імперіалісти зі своїм бажанням принести комусь цивілізацію смокчуть великого націоналістичного прутня.
Десь уже в 13-15 ст. ляхи робили чимало спроб розширення на Схід, а саме на Галичину. Дуже багато смоктали, і Галичина часто переходила з рук у руки, але зрештою її було захоплено.

Новий час

У 16 ст. поляки дібрались і до Волині, і до інших територій України. Пшеки не заперечують військового захоплення Галичини, але кажуть, що місцеві самі просили звільнити їх від монголів.
Потім, цілком природно, за декілька століть перебування Галичини й Волині у складі Польщі туди приперлось дохріна ляхів-колоністів, а українці вчили польську, якщо хотіли досягнути більшого чим бути пастухом, українські жінки їбались із поляками і народжували дітей мішаного походження.
Із зникненням Поляндії з політичної карти ситуація не дуже виправилась - Габсбурги все ще більше бажали тусити з польською шляхтою, а не з українським бидлом (хоч були і вийнятки), а на Волині залишалось купа колоністів, що в середньому також були багатші за поліщуків.

Новітній час

Під час та одразу після Першої Світової поляки вдало прилаштувалися, засоюзившись з переможцями - Антантою (те, чого Скоропадський і Директорія зробити, на жаль, не змогли) і змогли в різанині імперій відновити свою стару незалежність, але паралельно з цим посратися буквально з усіма своїми сусідами на той час. Від ейфорії відновлення країни після більш ніж столітнього панування чужинців поляки не вигадали нічого краще як пригадати кордони своєї Жечі Посполитої і почати таку собі міні-експансію. Кордони нових держав були досить умовні, на одні і ті ж території претендувало по кілька народів. Тому поляки встигли повоювати із українцями за захід України, повоювати з Литвою за її столицю Вільнюс, трохи повоювати з чехами і навіть спонсорувати польських сєпарів в тодішній німецькій Сілезії, чим викликали до себе довготривалу любов усіх навколишніх народів. Також Пшекії допомагали жабоїди, які були зацікавлені мати такий собі санітарний кордон від Мордору, Вони посприяли відрізанню ніхуйово так територій від колишньої Німецької імперії - поляки отримали вихід до Балтійського моря та відрізали таким чином Кенігсберг від великої Німеччини, що стало одним з головним тригерів німців щодо поляків у наступні 20 років.

У міжвоєнний період поляки почали пацифікацію - конфісковували бабло і майно в українців, православної церкви та віддавали католицькій церкві і полякам. Ну й трохи надавали пиздюлів ukrainskomu bydlu в процесі, купу церков спалили. ОУН у відповідь захучило міністра МВС Польщі і почало активну пропаганду на весь світ про охуєвших пшеків. Ліга Націй (тодішня аля ООН, ще більш тупа й непотрібна чим сучасна) видала постанову, щоб поляки надали Галичині та Волині культурної автономії. Очікувано - ніхто їх не послухав.

Під час ДСВ

У Другій світовій Креси спочатку було захоплено СССР, поки решту тодішньої польщі доїдав Гітлер. Під час спеціальної військової операції "Барбароса" по декомунізації совка Галичину включили до Польського Генерал-Губернаторства у складі Великогерманського Райху (користуючись логікою що Галичина була частиною Австро-Угорщини), а Волинь стала частиною Райхскомісаріата України (дефакто теж у складі Великогерманського Райху, але хоча б формально була частиною України) Німці поступили хитро - ставили польських старост у переважно українські села, і українських у переважно польських щоб заагрити одних унтерменшів на других і ослабити, та, зрештою, позбутись обох. УПА і Армія Крайова (повстанці Польщі) на це клюнули і почали ще активніше пиздитись між собою, сподіваючись поширити вплив і встановити контроль над Кресами після неминучої поразки Райху, але врешті обоє посмоктали третій стороні...

Після ДСВ

Після "звільнення" більшовиками, на Ялтинській конференції (ні, зумере, конференції бувають не тільки в Діскорді) Британія вимагала дотримання міжнародного права, і щоб Креси були польськими як до війни. Сралін ж хотів Креси собі. Тому домовились ось що:

• Креси по лінію Керзона відходять до СССР. Взамін Польща отримує багато розвинутих територій Німеччини: східну Пруссію по річку Одер, південь Кьоніґсбергу.
• Німців з переданих Польщі територій вивозять нахуй у Сибір. Поляків з Крес вивозять у РАПТОВО пусті німецькі будиночки. Українців за лінією Керзона вивозять разом з німчурою до Сибіру.
• ???
• PROFIT

Сучасність

Наразі, завдяки Сраліну й міжнародному праву обговорювати питання Крес нема сенсу, бо поляки там практично відсутні. Хоч і деякі поляки заперечують та кажуть що на заході України насправді приховано сидять 2 млн поляків які просто ще не знають, що вони поляки. Також ніби як фінансують на цих територіях вивчення польської, видають картки поляка, організовують дітям поїздки в Польщу. Тобто все те ж саме, що роблять і які-небудь Угорщина, Ізраїль чи Румунія.

Див. також

• Річ Посполита