Графіті

Без графіті важко уявити сучасні покинуті місцини.

Графіті (graffiti) - доступний, стародавній та популярний вид мистецтва, розповсюджений серед міст будь-якої країни світу, від Південної Америки до Японії. В сучасності часто асоціюється з репом, чорними кварталами та хуліганами, що розписують хуями стіни та паркани.

Історія

Елліни

Давні греки та римляни (та й будь-які народи що тоді існували) активно творили графіті. До речі до графіті можна з натяжкою називати навіть печерний живопис давніх мисливців, але насправді то тема окрема, бо більшість печерного живопису мали сакрально-релігійну направленість. А ось те, що ми розуміємо під графіті - щось публічне, яскраве, з гумором або провокативне - у давніх римлян і греків вже було. Їх графіті за змістом нагадували наші середини 90-х, написи на стінах забігайлівок, постоялих дворів, міських мурів та борделів були в дусі: "тут були Марк та Луцій", "тут поять поганих бухлом", "тут посрав солдат Єрл с 5-го легіону", "Каталіна cмоктала мені за три сестерція", "гладіатор Марк - найкращій" і так далі. До речі прутні вони теж любили малювати.

Середньовіччя

Сотні графіті XI—XIII ст. знайдено у Софійському соборі Києва й Софійському соборі Новгорода, а також в інших храмах по всьому світу. Графіті на церковних стінах мають переважно релігійний зміст: це прохання про допомогу, молитви й хрести, прокляття, повідомлення про смерть можновладців та про їхні погані вчинки (хто що спиздив та хто кого мочконув). А ще можна натрапити на цілком світські написи: "У Гната тухлі зуби" або "Дід Петро старий хрін".

XX століття

Той самий Кілрой

Лоялісти Ольстера теж люблять граффіті

Під час Другої світової модне американське графіті «Тут був Кілрой» почало з'являтися по всій Європі. Гітлер вважав що Кілрой був шпигуном, а Сталін навіть робив спроби з'ясувати, хто такий цей Кілрой.

Взагалі в ХХ сторіччі граффіті стали не просто писаниною на стінах, вони переплелись з політикою, культурою, мистецтвом та навіть тероризмом. Гляньте на світлину з права, це було намальоване в Британському Ольстері на підтримку місцевих терористів котрі воюють за так званий "Лоялізм Ольстера", коротше кажучи малювати на стінах стало трендом для всіх, навіть для серьйозних людей.

Графіті-хуяфіті, бля.

Найпримітивніші графіті рівня "хуй-пизда" у будь-які часи робилися руками школяриків, студентів та просто нудьгуючими парубками. В американських великих містах культура графіті отримала свій розквіт бо доступ до фарби (а винайдення фарби в балончиках дійсно мало важливе значення для розвитку цього мистецтва) та доступність порожніх стін за якими ніхто не наглядає був основними.

• 

  Типовий графітчик

• 

  Ознака сучасного графіті - специфічний шрифт

• 

  Туалетне графіті - це красиво, але пахне не дуже.

• 

  А тут можна навіть дослідити нашарування графіті одне на одне.

• 

  На межі між гівном і мистецтвом.

Справжнє мистецтво

Часто графіті - це синтез малюнку з текстом, причому текст може бути настільки інтегрований в композицію та малюнок, що його важко прочитати рандомному повзпроходьку чи непідготовленому глядачу.

• 

  Не вмієш малювати - не біда. Австралійське графіті.

• 
• 

Мурали

Це настінне мистецтво вже ближче до дорогих та довговічних фресок аніж до графіті. Воно монументальне і не під силу рандомним школярам з балончиками, бо потрібна і техніка і сотні літрів якісної фарби, ґрунтовки, інших речовин для закріплення намальованого - адже ерозію та сонячне світло, що випалює кольори, ніхто не відміняв.

Див. також

• Жлоб-арт - споглядаючи вулиці з графіті.
• Реклама - графіті частий сусід вуличної реклами.