Інтирнет бійці

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 22:28, 8 січня 2020, створена Kavinsky (обговорення | внесок) (Виправив розмітку.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Huj766gatuiio.jpg

Статтю руками не мацати! Архівний експонат!
Ця сторінка зберігає для нащадків якусь важливу інфу з минулого УБК чи написана з тогочасної точки зору.


Інтирнет бійці — особливий загін Війська Безосібного, призначений для негайного нищення москалоти, бидлоти та школоти.

« Мною було десь рік тому помічено, що нацисто-расисти мають жахливий прокльон, віртуальну анафему, інфернальний вислів підерастичної уяви: "інтернет боєць". При цьому в ці два слова вкладається вся ненависть, все призирство, всі комплекси шовіністоєблана. Це все дуже доставляє, оскільки вони самі є задротами "інтирнет бойцамі". Це зриває останню завісу із їх і так не дуже прикритої сраки. »

Ясон дінАльт


Епоси про діяння интирнет бійців

Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою -
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою.
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води - бо москальське усе;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б'є.
О, славен мужній лицар благочестий,
В своїм загоні, що і пан і голова.
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов: чи осьні, чи зима,
Герой завжди відважний та рішучий!
... От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий?


Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина:
Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот…
Є людина ― велика і славна людина
А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот

Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько, 
Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть
І тепер не докличецця рідня ненька 
Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь.

Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу
Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк
Всю москальсько - школоцьку бидляцьку гівняну заразу
Та – біда – шось не бореться ґета ніяк

Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову
Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз
У Радехові Він – лол - вивчав не лишень куркамоуу
А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз»

Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово…
Нєх вас коні заграли – скаже, й знову  вже ворога бить
Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову!
Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить.

Як балакать по-людськи з тобов променисто
Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить
Коли ж «хую дурний ти» - тоді анонімус він чистий
І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить

І в криївку назад – чуть потролив і досить
Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець
Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить?
УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!


Катували москалів
З ранку - і до ночі
Хтось без рук,<
хтось без мозгів
Хочу ще, та очі...
Вже злипаються рідненькі
Йду додому спати
А москалики ж гиденьки -
Лінь з собою брати
То і думаю: Нехай,
Лишаться закриті,
М'ясо буде на обід,
А кістки - в корито.

Див. також

Посилання