Інтирнет бійці
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
|
Інтирнет бійці — особливий загін Війська Безосібного, призначений для негайного нищення москалоти, бидлоти та школоти.
| « | Мною було десь рік тому помічено, що нацисто-расисти мають жахливий прокльон, віртуальну анафему, інфернальний вислів підерастичної уяви: "інтернет боєць". При цьому в ці два слова вкладається вся ненависть, все призирство, всі комплекси шовіністоєблана. Це все дуже доставляє, оскільки вони самі є задротами "інтирнет бойцамі". Це зриває останню завісу із їх і так не дуже прикритої сраки. | » |
Епоси про діяння интирнет бійців
Десь у дальнім краю На низемних долинах, Де гуля москалина, Й гаде землю свою - Є людина, велика людина, Що довела хоробрість в бою. Небезпека постійно чекає на нього З-за дерев, і з води - бо москальське усе; Кожен раз ту нелегку дорогу, Він долає, ще й ворога б'є. О, славен мужній лицар благочестий, В своїм загоні, що і пан і голова. Гіри гуцульщини далеко, та наш месник Коли б не йшов: чи осьні, чи зима, Герой завжди відважний та рішучий! ... От знову йде, в мішку з вухами москаля Все мріє, як гуцульськає земля Уславить: Чим вояка не блискучий?
Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина: Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот… Є людина ― велика і славна людина А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько, Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть І тепер не докличецця рідня ненька Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь. Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк Всю москальсько - школоцьку бидляцьку гівняну заразу Та – біда – шось не бореться ґета ніяк Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз У Радехові Він – лол - вивчав не лишень куркамоуу А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз» Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово… Нєх вас коні заграли – скаже, й знову вже ворога бить Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову! Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить. Як балакать по-людськи з тобов променисто Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить Коли ж «хую дурний ти» - тоді анонімус він чистий І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить І в криївку назад – чуть потролив і досить Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить? УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!
Катували москалів З ранку - і до ночі Хтось без рук,< хтось без мозгів Хочу ще, та очі... Вже злипаються рідненькі Йду додому спати А москалики ж гиденьки - Лінь з собою брати То і думаю: Нехай, Лишаться закриті, М'ясо буде на обід, А кістки - в корито.
Див. також
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||