Цейво

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
« Віщую, що цейво-кун - один із засновників, маскотів і вдохновителів учану  »

— Але з'явився він там навесні 2011 року

Змужнілий Цейво

Цейвонеймфаг з Учану... та ні, беріть вище цар деанону всія Учану. Перекочувався і на інші українські дрібноборди. Постійно ракував, форсив себе, не цурався камхворити чи створювати цейво-треди. Один із статевих членів Міністерства. Уславився своїм фейсовим едвайсом міжнародного рівня на Мемгенераторі, відомим, щоправда, чомусь як Сербський націоналіст. Восени 2012-го влаштував для українських борд справжній турнір із Що? Де? Коли?.

Націонал-соціалістична бойова молодість[ред.]

У 2010 році він натрапляє на збірник казочок україно-російського виробництва "Ігри богів". Відчувши глибокий розрив шаблонів, він занурюється із головою у довбослав'я та вивчення всесвітньої змови жидів. Вивчає масонство, дивиться різноманітні фільми, тужить за долею білої раси та вперше, несміливо і тремтливою рукою, кидає свою милу маленьку зішку.

Врешті, після отримання певної кількості інформації про сабж, починає видавати "Жовта картку"[1] і вів правий блог. Власне, через статтю чи то у блозі, чи то у ЖК (вона була і, там і там) 26 серпня 2011 року (тобто через 5 місяців після публікації) його забрали у відділок Рожищенської міліції на допит. Їм прийшов наказ із СБУ перевірити, чи він не "розпалює міжнаціональної ворожнечі" та не "підбурює до створення військово-штурмових загонів". Повернувся додому на своїх ногах.

Жовта картка:

  1. - 25.11.2010
  2. - 25.12.2010
  3. - 22.01.2011
  4. - 19.03.2011

Власне, сам наш персонаж у цей період починає все більше і більше скидатися на бона, як за повадками, так і за поглядами. З'являються перші синці, розбиті кулаки. Комплекси б'ють у голову, кілька місяців займається дзюдо, кілька тренувань звичайної вуличної бійки і він опиняється у київському бійцівському клубі. Перший бій завершив перемогою, а от другий закінчився розсіченням верхньої губи. Втім, це не зупинило його і, як відомо, він досі час від часу туди навідується.

Крім того він в цей час активно займається дослідженням ревізіонізму Голокосту і, начитавшись книг, аргументовано відстоює ідею неіснування цього геноциду та того, що Айнштайн — не є автором теорії відносності, а Нобелівську премію отримав завдяки тиску єврейської общини на комісію Нобелівської премії. Справжнім автором теорії відносності був Анрі Пуанкаре, крім того, всі три фундаментальних статті Айнштайна були написані у співавторстві з Міленою, його тогочасною дружиною, що виконувала математичні операції, те єдине, що було в цих статтях нове. Все ж, Айнштайн отримав премію, однак не за теорію відносності, а за "другий закон фотоефекта та працю в теоретичній фізиці".

20 травня 2011 року із соромом зрізає свого оселедця, мотивуючи, що він його ще не вартий, та пориває із НС-замашками, щоб приділити більше уваги духовному розвитку. Втім, безосібний знає і розуміє істинні причини.

Релігійні експерименти[ред.]

Цейво-арт з просторів давнього Учану. 2012 рік.

Ще в 2008 році Цейво познайомився із астралами та іншими вигадками. Влітку, вступає в магічний орден "Астральна варта", купує першу колоду ТАРО, яку потім спалює. Втім, потім купує ще одну, і ще одну.

Після розчарування у тому, що пропонувало його християнство[2], починає все більше цікавитися Сварогами та його друзями. Певний проміжок 2011-го року є членом "Перунової сотні", яка охороняла кумир Перуна на Старокиївській горі від посягань християнський варварів-вандалів.

Однак, зрозумівши, що замість волі від релігійних догм він отримав інші догми (або, принаймні, очікування) він знову кидається у релігійні пошуки. Цього разу він натрапляє на іншу книгу, Антоша ЛаВей "Біблія Сатани", яка, не зважаючи на велику кількість зайвої інформації, все ж надихає його назватися і сатаністом. Врешті, передивившись аніме, він каже, що сінтоїст. А ще трохи віккант. І Ошо йому теж подобається, але не настільки, щоб потурначитися.

Все ж, теревенячи в одному із тредів, 20 квітня 2012 року створив черговий нікому непотрібний орден, проголосивши себе його магістром. Втім, цей проект скотився в гімно ще швидше, ніж його "Жовта картка"[3]. Врешті, духовні пошуки Цейва обмежилися постійним намаганням позбутися постійної депресії, пошуками грибів та, можливо, (спойлер: дрочінням на фото дівчини посеред лісу, серед комарів, щоб її проворожити.)

На бордах[ред.]

Увагоблядство[ред.]

Ні для кого не секрет, що Цейво являв собою яскравий приклад увагохвойди у вакуумі. Цілком імовірно, що він прийшов на той самий Учан лише з тією метою, щоб повийобуватись та отримати побільше уваги від анонімів, попіхвостраждалити на славу, а потім писати, який він класний і ахуєнний і бажає всім добра. Навіть одним із перших його тредів був пост з аутоедвайсом.

Аватари[ред.]

Час від часу, замість того, щоб підписатися, завантажує аватари замість того, щоб підписуватися. Спершу це були фотографії Ель Фанінг, різних супергероїв з коміксів ДС, джедаїв, Хлої Грейс-Морец, втім, останнім часом, якщо й аватаркофажить, то Лулу.

Діяльність[ред.]

Основна стаття: Що? Де? Коли?

Восени 2012-го влаштував для українських борд справжній турнір із Що? Де? Коли?.

Взяття гетів[ред.]

Графоманія[ред.]

Головною своєю стезею Цейво чомусь вважає письменництво. Збирається отримати Нобелівську Премію, навіть. Хоча особливих здобутків у напрямку літератури у нього немає. Деякі твори:

  1. 300 сплячих красунь, 2009 — наркоманія у всі поля
  2. Божевілля, 2009 — єдина п'єса, про емо-божевільного
  3. Бажання, 2010 — емо-хікко-піхвостраждання
  4. Перетертий вузол, 2011 — про френдзону

Нормалізація[ред.]

Станом на 2017-ий рік, Цейво знайшов тян, так що гормони більше не підштрикують творити несусвітню хуїту на АІБ. Зайнявся кар'єрою в маркетингу, відростив раввінську гіпстерську бороду й зрештою став "нормальним" хлопцем, а не оцією вашою іміджбордною увагохвойдою.

Галерея[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Можна завантажити тут
  2. Xоча до того, він був досить активним ПГМ-пацієнтом, ходив у недільну школу.
  3. За умови, що вона не була ним за замовчуванням.

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]