Linux

Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код

Лінукс, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один фінський швед, а расхльобуємо тепер всім світом. Якщо в тебе Андроїд, безосе, то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

Історія

Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому - Лінус Торвальдс, 1994

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від ДОС, який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, "які написали цей говнокод", і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що "Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки", при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.

GNU чи Лінукс?

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от FreeBSD, і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

Чим відрізняється від інших ОС

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у США це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

Дистрибутиви

Відомі дистрибутиви:

• Ви таки не повірите, але Android. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
• Дебіан — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
• RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
• SUSE/OpenSuse — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
• Arch — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все. Є міткою фембоя.
• Manjaro — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
• Void — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
• postmarket OS — як справжні крутелики пишуть назву з малої. Встановлюється на кожен другий телефон і на кожному третьому вдало запускається.
• Slackware — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
• Gentoo — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
• Kali Linux — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
• Tiny Core Linux - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

Популярно українською

Відростки Дебіану:

• Убунту — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
• Linux Mint — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
• SteamOS - колись(2013-2019) працював на Debian, але через низьку продуктивність чи шо там ше, тепер це Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла, планується відродження після подешевшання оперативки) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode з KDE, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував би її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
• Elementary OS — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
• Deepin — Debian з китайським іншим робочим середовищем.
• AntiX та куркульський Mx — нещодавно розпопулярені версії лінуксу для людей з пк, віком 10-15 років, вони самі по собі споживають мало, а більша частина ресурсів йде саме на СС та твої програми, для запуску потрібно мінімум 512 мегабайт ОЗП, оскільки це все ще дебіан, то можна спокійно завантажувати новенький софт на пристрої, де лагає Win7, проте лагів буде десь стільки ж через прожерливість самих програм. Різниця між першим та другим у більшій орієнтованості другого на зумерів, які не можуть самостійно написати програму для очистки кешу

та ін., нєсть їм числа:

• Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
• Solus — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
• Tails — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
• ChromeOS, ChromiumOS — ґуґловий дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

Пренайукраїнськіший лінукс-десктоп (Debian/XFCE)

KDE Plasma на MacBook M2. Муахахаха!

Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE(див. фото), GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

Власне, середовища

Середовища стільниці - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

• GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
• XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
• KDE - Можливо ви про нього щось чули. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
• Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
• MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

Менеджери вікон(MW)

Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає "мозайка". Для комфорту використання наполегливо пропагандується встановити Tint2! Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:

• Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.
• Поплавок — дає вікнам "плавати" де завгодно, така ж штука реалізована у windows та більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: обіцяна свобода лінукса.

Цікавинки

У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену Бубунту в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке наші діди могли тільки мріяти.

У ядрі версії 7 видалили драйвер EDAC для Intel 440BX, який 19 років був у неробочому стані.

Досі не встановлено, чи лінукс перетворює чоловіків на фембоїв, чи просто фембоям він подобається.

Мінімальні вимоги убунти більші, ніж у 11 вікон.

Ігри

На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки^Коли?, зокрема завдяки Valve. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в Стімі працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна тут, перевірити сумісність гри звичайної можна тут.

Українізація

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

Кацапський саботаж української локалізації

Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз

Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний кацап. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Москалика звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

Де зустріти в природі

Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми руками можна в таких місцях:

• Нова Пошта в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
• Аврора на терміналах-cканерах цін ARM Raspbian, втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі.
• ПриватБанк ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
• Укрзалізниця де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під DOS, запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

Пінгвінові відео

Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів

Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?

З якими бубнами танцювати для ігрульок

Див. також

• Gentoo
• Лінуксоїд

Посилання

• Англомовна Драматика про Linux. Архів
• Вікінет про Linux

• linux.org.ua
• Uabuntu — блог якогось школярика, який більше не платить за гостинг. Лїл.
• Нитка у /t
• Тег на DOU