ЗНО

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.


Затремтіли рученята?

ЗНО (офіц. Зовнішнє незалежне оцінювання, заст. Зовнішнє тестування, ЗТ) — епічний тест, що стає кульмінацією 11 (а у майбутньому можливо й 12) років просиджування на сраці за партою для школярів України. ЗНО необхідне для вступу до ВНЗ України та уникнення служби народу України на фарбованих зеленим кольором полях. Відбувається щорічно починаючи з 2004 року. З 2008 року стає обов'язковим для усіх випускників, чим повністю витісняє застарілі радянські екзамени на вступ до університетів. Куратором цього заходу, покликаного, увага, впровадити «підвищення рівня освіти населення України та забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової та повної середньої освіти й аналізу стану системи освіти, прогнозування її розвитку» в українську освіту, є Український центр оцінювання якості освіти, який був заснований за рік до першого ЗНО.

Суть[ред.]

Суть

Прелюдія[ред.]

Передує тесту. Підготовка до нього.

Власне, тест[ред.]

Як проходить тестування.

Предмети[ред.]

Українська мова[ред.]

А ти купив довідник Авраменка?

Найулюбленіший предмет кожного абітурієнта, який до того ж є обов'язковим для усіх. Складається з трьох частин: тести з української мови, тести з української літератури і власне висловлювання. Ніби ніц складного, якщо менш-більш знаєш солов'їну, але не все так просто. Дітвора, ясна річ, ходить до репетиторів і/або зубрить підручник Авраменка, щоби запам'ятати відміни іменників чи персонажа, який винайшов мухобійку.

У першій частині ЗНО (а це, власне, українська мова) дуже часто ставлять підступні, але на перший погляд легкі, запитанння типу «На другий склад падає наголос у слові...», «Через дефіс треба писати всі слова в рядку...» чи «Доберіть приклад до кожного типу складного речення», з яких, щоправда, викрутитися можна, якщо погано із знаннями, але є хоч якась інтуїція. [1] Наприкінці першої частини зазвичай дають текст, на якому можна легко набити кілька зайвих балів, якщо не страждаєш від функціональної неграмотності.

Друга частина — література — уже веселіша. Якщо навіть не осилив стислий переказ Енеїди для чайників і дупля не ріжеш, про що писав Тичина (окрім гімну УРСР, ліл), то вважай, що вже настала твоя пропаща година. А проте, якщо хоч краєм вуха слухав на літрі свою учіху, гиготав із мемів на ФМПУЛі й читав хоча б скорочено усі програмні твори, то маєш високі шанси дотягнути щонайменше на 150-160 балів, а то і вище.

Останньою частиною ЗНО є власне висловлювання на задану тему. Зазвичай дають хуйню а-ля «У чому сенс життя?» «Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?» чи «До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?» (реальні теми реальних ЗНО). Твір ще й має власні вимоги, а саме чітку структуру[2] й аргументацію своєї думки (два приклади, з мистецтва та власного життя/історії).

От собі й сидиш-бздиш, обираєш відповіді у завданнях, дивишся у вікно, пробуєш у вбиральні дістати шпори etc. ПРОФІТ.

Математика[ред.]

Просто нагадуємо

Вона ж «цариця наук», вона ж нічне жахіття всіх гуманітаріїв, котрі складатимуть ЗНО з 2021 року. Хоча, у нас із матемтикою і так дуже кепсько: понад 40% тих, хто склав математику, не дотягує навіть до 130 балів[3], що є йобаним соромом. Складається уже з чотирьох частин різного рівня складності.

Перша частина містить 20 тестових запитань, більшість із них досить примітивні (рівня «укажіть рисунок, на якому зображено графік функції y=1-x2»), тому не набрати прохідний бал нереально, якщо маєш хоч якесь зелене поняття про матешу. Друга частина теж порівняно нескладна: ті ж яйця, що й перша частина, тільки в профіль і з логічними парами. Якщо зовсім туго із завданнями, то можна навмання обирати відповіді, пару балів точно можна вгадати.

Третя частина — власне задачі. Невеличкий hint: завжди дають прогресії, комбінаторику, стереометрію, прикладні задачі а-ля «Скільки бонусів мобільний оператор нарахує за поповнення рахунку?» і завдання, пов'язані з прямокутною системою координат. Якщо перші три частини сяк-так добре написав, то можеш сміло розраховувати на 170 балів, а це вже неабиякий результат (хоч і занизький, якщо хочеш вайті-в-айті на бюджет у який-небудь КПІ чи ЛП).

Справжній хардкір чекає на бідних абітурієнтів у четвертій частині, яка складається всього з трьох завдань, які, втім, мають чималу вагу (14 тестових балів із 62). Перше завдання витягне будь-хто, хто знає математику на 8-9, бо там усього-на-всього функції, хіба що тре' побавитися з похідними. А вже в наступному завданні їбля зі стереометрією. Не осилив її раніше — пролітаєш, хіба за рисунок дадуть один бал. Ну, а останнє завдання ЗНО з математики завжди містить параметри, які у звичайних школах узагалі не вивчають. Тим не менш, без останнього завдання можна легко набрати 185-190 балів.

Історія України[ред.]

Іноземна мова[ред.]

Їх аж чотири: англійська, німецька, французька й іспанська. Біля 95 з гаком відсотків абітури складає ЗНО саме з інґлішу, але суть тестування та сама незалежно від мови.

Починається все з аудіювання. З'явилося воно порівняно недавно, у 2018 році, але в перший рік то всьо було організовано, м'яко кажучи, паскудно. Та й тепер ніхто не застрахований від раптових казусів із технікою[4]. Проходить усе так: прослуховуєш кілька аудіо і виконуєш послідовно у зошиті тести, триває аудіювання до 30 хвилин. У цілому то нескладно, якщо зі сприйняттям мови на слух усе добре, але тре' бути готовим до дикторів із йобнутими акцентами.

Другою частиною є читання. На ньому треба прочитати декілька текстів і виконати тести до них (як звичайні, так і з множинним вибором). Часто ще дають кілька картинок, зазвичай це рекламні плакати чи оголошення. Знову-таки, надскладних завдань там нема, якщо володієш мовою хоча б на середньому рівні B1. У крайньому разі можна перебирати варіанти відповідей, або ж просто рандомно тицяти. Після читання йде таке собі «використання мови»: тупо вставляєш слова/фрази у тексти. І все.

Наостанок треба написати власне висловлювання а-ля «лист другу» на задану тему. Ще разом із темою листа дають кілька підпитань, які потрібно розкрити. Тут бажано дуже не захоплюватися і не вживати дохуя сленгових словечок, таке екзаменатори не оцінять (а дарма), а от слова-зв'язки навпаки полюбляють. Тематика не така абстрактна, як на українській мові, зазвичай дають усяке цікаве із життя. Лист, звісно, теж має свої вимоги до структури.

Природничі науки[ред.]

Історія питання[ред.]

В Україні[ред.]

Закордоном[ред.]

Московія[ред.]

"ЕГЭ" (мос. Единый государственный экзамен, укр. Єдиний державний екзамен) — варіація ЗНО, введена у країні ведмедів та бабалайок. Передбачає стобальну систему оцінювання та 3 бланки: A, B, C. Рівень організації цього дійства значно гірший, ніж в Україні. По-перше, у москалів відсутня електронна перевірка бланків перших двох типів, тож підстаркуваті бабусі вимушені звіряти кожну відповідь самотужки, що інколи стає причиною для втрати або раптового набуття учнем балів за рахунок помилкової перевірки. По-друге, ВНЗ країни Моксель дозволено проводити внутрішні олімпіади, за рахунок яких до майбутньої alma mater може потрапити потрібний студент.

Москалі мають абсолютной дикий і незрозмілий (порівняно з українським) сайт свого ЕГЭ. Порівняйте: наш тиць і їх тиць

Поради[ред.]

Конфузи[ред.]

Залишити чи скасувати?[ред.]

У цілому, ЗНО таки працює. Неідеально, але працює, бо школярі тепер можуть розраховувати на менш-більш чесний і прозорий вступ у бурси. Та й ефективнішого механізму відбору майбутньої студеноти поки що не придумали.

Мінуси ЗНО[ред.]

  • Попри відсів рагулів, які два плюс два не можуть додати, ЗНО оцінює не так знання, як задрочування фактів. Задрочування правил, визначень, формул, теорем, дат та іншої формальщини, яка вилетить з голови за всі літні канікули. Може в тому і є сенс, аби вступник хоча б щось знав, але то аж ніяк не оцінює його здатність думати, мислити й аналізовувати інформацію. Хоча, є протилежна думка, що, мовляв, таки треба мати клепку в голові, аби написати той же твір чи прочитати текст і правильно відповісти на тести, але й це можна задрочити до автоматизму. TL;DR: ЗНО може точно відібрати заучок, але не талановитих випускників.
  • Буває, що завдання звучать досить некоректно, або не мають однозначної відповіді. Але тут проблема не в самому екзамені, а в тих, хто складає завдання. Показовим було ЗНО з української 2015 року, на якому автори обісралися із запитаннями до тексту. А з історії так узагалі ледь не щороку бувають казуси і зараховують усім +1 бал за завдання без єдиної відповіді.

Плюси ЗНО[ред.]

  • Як-не-як, а ЗНО — це єдиний екзамен, тож усі випускники теоретично мають рівні можливості потрапити в той чи інший ВНЗ. Відповідно й вимоги до всіх однакові. І справді, якийсь тямущий хлопака із глухого села може вступити у топовий інститут, не башляючи дохуя грошей, як то було раніше. Але є ще особливі сорти категорії вступників типу льготників, біженців та інших олімпіадників, яким накидують бали. Ну, і ті ж селяни мають так званий сільський коефіцієнт (×1.02), тому то таке.
  • Завдання майже не вилазять за межі шкільної програми, тому бозна-чого на тестах не буде. Хіба на математиці є параметри, які у звичайних школах/класах не вивчають, але на них можна й забити.
  • Відсів! Не можеш скласти українську хоча б на прохідний бал — нема чого йти у виш.
  • Людський фактор в оцінюванні ЗНО зведено до мінімуму, він є лишень при перевірці четвертої частини з математики і власних висловлювань. Усе інше перевіряють компуктори, що є файно.
  • Тяжко списувати. Абітурієнтів перевіряють металошукачами, та й інструктори можуть доїбатися до етикетки на пляшці, наприклад (пляшки з етикетками чи будь-якими іншими написами заборонені). Та на практиці списати цілком можливо, якщо прокачав до того хитрість і навички стелсу. Старі-добрі шпори в поміч. Або підвішений язик [5].

ЗНО у культурі[ред.]

Галерея[ред.]

Див. також[ред.]

  • Школота — власне піддослідні
  • ВНЗти ж так хочеш туди, юний читачу, чи не так?
  • Студент — гравець з'явиться після відкриття гілки «затащив на контракт»

Примітки[ред.]

  1. Безос так склав ЗНО з мови на 190+, пруфів не буде
  2. Moar тут
  3. Пруф
  4. Є кулсторі про інструкторів, які не могли 20 хвилин запустити аудіювання
  5. Безос пригадує, що коли виходив із туалету, то одразу якась рандомна дівка підбігла до нього і спитала, як накресити синусоїду, тру сторі

Покликання[ред.]