Ле Корбюзьє: відмінності між версіями
Coole (обговорення | внесок) |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
<gallery> | <gallery> | ||
Le Corbusier.jpg|Саме йому (і совкам) ми зобов'язані краєвидам з тисячами спальних районів і панельок. | Le Corbusier.jpg|Саме йому (і совкам) ми зобов'язані краєвидам з тисячами спальних районів і панельок. | ||
Le Corbusier 2.jpg|ЛЕ Корбюзьє слідкує за тобою. | |||
</gallery> | |||
=== Міжвоєнні проєкти та мрії === | |||
Період між Світовими війнами називають "Interbellum" і цей час був вельми схибленим, параноїдальним та попаяним - адже, по суті, ніхто так і не встиг відійти від шоку Першої Світової як тут вже нагрянула Друга Світова. На додачу поширення соціалістичних рухів і червона загроза тільки підливали масла у вогонь загального страху і хвилювання за майбутнє. В цей час ЛЕ Корбюзьє власне і почав просувати свої мега-проекти з житловими бетонними багатоповерхівками та проєктами так знайомих нам спальних районів (але, звісно під французькі реалії). Бо архітектура цього часу намагалася створити щось більш раціоналізоване і ефективне аніж звичні класичні міста Європи - кудись треба було поселити велику кількість фабричних працівників і клерків, які в індустріальних країнах було просто дохія і в їх середовищі постійно розповзалися соціалістичні ідеї - в першу чергу через погані житлові умови, хуйову зарплату та погану інфраструктуру. Совковими бараками і комуналками в Європі не можна було вирішити цю проблему. | |||
<gallery> | |||
Le korb 2.png|[https://en.wikipedia.org/wiki/Villa_Savoye Villa Savoye] 1935 року | Le korb 2.png|[https://en.wikipedia.org/wiki/Villa_Savoye Villa Savoye] 1935 року | ||
Plan Voisin model.jpg|[https://architectuul.com/architecture/plan-voisin Plan Voisin] | |||
</gallery> | </gallery> | ||
=== Індійський проєкт === | === Індійський проєкт === | ||
[https://en.wikipedia.org/wiki/Chandigarh Chandigarh] - це місто на півночі Індії, що побудували з нуля, коли Індія отримала незалежність від Британської Імперії. Його збудували за п'ять років (1951–1956) за проєктом Ле Корбюзьє та його кузена [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5 П'єра Жаннере]. Архітектори були ідеалістично налаштовані і тому вгатили багато сил та часу на цей масштабний проєкт, тим більше індійський уряд давав набагато більше свободи, ресурсів та бабла для творчості, ніж скупий французький. Ле Корбюзьє поставив собі завдання побудувати нове місто під ключ, з повністю обладнаними квартирами, з урядовими будівлями, кінотеатрами, школами, інфраструктурою. Герой статті намагався зробити місто, що буде комфортним як для людей так і для тварин (це ж Індія - тому корови та мавпи на вулицях міста це норма). На диво, навіть зараз | [https://en.wikipedia.org/wiki/Chandigarh Chandigarh] - це місто на півночі Індії, що побудували з нуля, коли Індія отримала незалежність від Британської Імперії. Його збудували за п'ять років (1951–1956) за проєктом Ле Корбюзьє та його кузена [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5 П'єра Жаннере]. Архітектори були ідеалістично налаштовані і тому вгатили багато сил та часу на цей масштабний проєкт, тим більше індійський уряд давав набагато більше свободи, ресурсів та бабла для творчості, ніж скупий французький. Ле Корбюзьє поставив собі завдання побудувати нове місто під ключ, з повністю обладнаними квартирами, з урядовими будівлями, кінотеатрами, школами, інфраструктурою. Герой статті намагався зробити місто, що буде комфортним як для людей так і для тварин (це ж Індія - тому корови та мавпи на вулицях міста це норма). На диво, навіть зараз воно залишається одним із найзручніших і найчистіших в Індії, незважаючи на те, що в ньому проживає понад мільйон людей. | ||
Цікаво, що напочатку місто проєктував [https://en.wikipedia.org/wiki/Maciej_Nowicki_%28architect%29 американський архітектор], але від розбився в авіакатастрофі над Єгиптом, тому уряд Індії запропонував будівництво Ле Корбюзьє. Індуси, власне, шанують більше кузена нашого героя, бо вважають що той зробив більший вклад в індійський проєкт. | Цікаво, що напочатку місто проєктував [https://en.wikipedia.org/wiki/Maciej_Nowicki_%28architect%29 американський архітектор], але від розбився в авіакатастрофі над Єгиптом, тому уряд Індії запропонував завершити будівництво Ле Корбюзьє. Індуси, власне, шанують більше кузена нашого героя, бо вважають що той зробив більший вклад в індійський проєкт. | ||
* Chandigarh Capitol Complex | * Chandigarh Capitol Complex | ||
== Совок та ідеї Le Corbusier == | == Совок та ідеї Le Corbusier == | ||
Корбюзьє отруїв своїми ідеями пів європи, особливо це було помітно в часи холодної війни. Його школа будівництва відрізнялась відносно практичними підходами, але лише зі сторони організації будівництва. Це було дешево і швидко будувалось - на відміну від популярних ще за 50 років цегляних палаців з ліпниною. За розкіш в будинках школи Корбюзьє подавались сонячне світло широких вікон, та інтеграція зелених насаджень в проєктуємі просторию | |||
Великі скляні вікна та бетонні монолітні стіни хоч виглядали модерново і модно - але на практиці стикались з деякими нюансами. Широкі вікна виглядали гарно на проєкті, але в приміщення через це було холодно зимою та зводили всю приватність нанівець. Через що жителі та експлуатанти таких будівель зазвичай зашторювали все нахер, і платили баснословні кошти за опалення. | Великі скляні вікна та бетонні монолітні стіни хоч виглядали модерново і модно - але на практиці стикались з деякими нюансами. Широкі вікна виглядали гарно на проєкті, але в приміщення через це було холодно зимою та зводили всю приватність нанівець. Через що жителі та експлуатанти таких будівель зазвичай зашторювали все нахер, і платили баснословні кошти за опалення. | ||
| Рядок 24: | Рядок 32: | ||
Наклалась і знищення міст під час другої світової - але десь років 10 післявоєнного відновлення совок витратив на будівництва житла для начальників та палаців культури для заводів (зараз це уявити слабо - але до другої світової світські заходи радянських заводів проводились у парках, а не палацах). А панельні будівлі якщо і будувались то з такою розкішшю що і уявити зараз важко. Пошукайте одну таку в центрі Києва - здивуєтесь коли дізнаєтесь. Радянська влада при [[сталін]]і проблему відмовлялась визнавати - в СРСР бідності немає, жить стало веселее! | Наклалась і знищення міст під час другої світової - але десь років 10 післявоєнного відновлення совок витратив на будівництва житла для начальників та палаців культури для заводів (зараз це уявити слабо - але до другої світової світські заходи радянських заводів проводились у парках, а не палацах). А панельні будівлі якщо і будувались то з такою розкішшю що і уявити зараз важко. Пошукайте одну таку в центрі Києва - здивуєтесь коли дізнаєтесь. Радянська влада при [[сталін]]і проблему відмовлялась визнавати - в СРСР бідності немає, жить стало веселее! | ||
Після смерті | Після смерті Сталіна ситуація трохи змінилась - проблему у владі визнали, але вирішили вирішувати як вміли - хуйово. А це треба було вирішувати прям в першу п'ятирічку і якомога більш усюди. Проєкти Корбюзьє привертали увагу радянських піджаків тим що це, в першу чергу - дешево. Та і знову ж таки, швидко. Та і Франція в той момент була чи не єдиною країною заходу з більш-менш нормальними відносинами з совком. | ||
Оригінальні ідеї Корбюзьє частіше використовувались у створенні будівель загального користування - вокзали, заклади харчування, будинки культури ж. Доходило до того що проєкти з найменшими змінами просто пиздили - Вокзал станції Запоріжжя-2 ну дуже схожий на криву копію Вілли Савойя. | Оригінальні ідеї Корбюзьє частіше використовувались у створенні будівель загального користування - вокзали, заклади харчування, будинки культури ж. Доходило до того що проєкти з найменшими змінами просто пиздили - Вокзал станції Запоріжжя-2 ну дуже схожий на криву копію Вілли Савойя. | ||
Але куди більш відомою ідеєю | Але куди більш відомою ідеєю Корбюзьє стала ідея що можна забудувати мурашниками пів міста і заселити усіх бажаючих туди. Панельні будинки на той момент вже були не новинкою, насправді. В Європі воно будувалось як соціальне житло, і туди завозили маргіналів. Відома також історія з Чеським гетто, де в такі будівлі масово заселяли вічно соціальних циган. Підсумки очевидні. | ||
Совок, правда, зробив ще гірше: він будував таким чином цілі міста, з нуля, і куди квадратніше ніж в Індії. І в існуючих містах те все будувалось неймовірними маштаюбами - але всі кути які можна було зрізати - зрізали. Це здебільшого саме ті речі за які не люблять ті панельки: Тоненькі перегородки між приміщеннями, щоб сусіди знали імена всіх коханок - це вже винахід радянських славетних інженерів, які шукали на чому можна зекономити. Болотисті, погано організовані двори, погані комунікації, облізлі фасади (окремо варто "похвалити" радянських архітекторів за манеру ліпити на все підряд уродську пастельну керамічну плитку 10х20 см, яка з часом помітно рижіє та відвалюється) - це здебільшого недороботки саме радянських інженерів. | Совок, правда, зробив ще гірше: він будував таким чином цілі міста, з нуля, і куди квадратніше ніж в Індії. І в існуючих містах те все будувалось неймовірними маштаюбами - але всі кути які можна було зрізати - зрізали. Це здебільшого саме ті речі за які не люблять ті панельки: Тоненькі перегородки між приміщеннями, щоб сусіди знали імена всіх коханок - це вже винахід радянських славетних інженерів, які шукали на чому можна зекономити. Болотисті, погано організовані двори, погані комунікації, облізлі фасади (окремо варто "похвалити" радянських архітекторів за манеру ліпити на все підряд уродську пастельну керамічну плитку 10х20 см, яка з часом помітно рижіє та відвалюється) - це здебільшого недороботки саме радянських інженерів. | ||
| Рядок 34: | Рядок 42: | ||
Та і в підходах до архітектури були питання - архітектори розміщали пінопластові моделі будинків на моделі місцевості, що виглядало красиво на моделі. Так званий birdshit architecture, від якого і досі страждають проєкти - красиво виглядають згори. Презентації під стакан горілки якомусь начальнику, такі проєкти проходили на ура - але ж люди згори на неї не будуть дивитись коли будуть тим всім користуватись. Тож часто виникали нюанси, як от неадекватне ігнорування рельєфу місцевості. | Та і в підходах до архітектури були питання - архітектори розміщали пінопластові моделі будинків на моделі місцевості, що виглядало красиво на моделі. Так званий birdshit architecture, від якого і досі страждають проєкти - красиво виглядають згори. Презентації під стакан горілки якомусь начальнику, такі проєкти проходили на ура - але ж люди згори на неї не будуть дивитись коли будуть тим всім користуватись. Тож часто виникали нюанси, як от неадекватне ігнорування рельєфу місцевості. | ||
Проєктів звичайно було дохріна і більше - але вони рідко будувались в поодиноких випадках. Панелі робились на заводах і щоб це навіть по радянській економіці окупалось - треба було робити багато таких панелей. Тож будували тих проєктів багато. В останніх серіях панелек вирішили проблему з товщиною перегородок, десь і вже жити поцікавіше стало. Ті ж панелькі в Німеччині, та навіть в Польщі почувають себе куди краще, бо їх і будували рівніше, і | Проєктів звичайно було дохріна і більше - але вони рідко будувались в поодиноких випадках. Панелі робились на заводах і щоб це навіть по радянській економіці окупалось - треба було робити багато таких панелей. Тож будували тих проєктів багато. В останніх серіях панелек вирішили проблему з товщиною перегородок, десь і вже жити поцікавіше стало. Ті ж панелькі в Німеччині, та навіть в Польщі почувають себе куди краще, бо їх і будували рівніше, і обслуговують адекватно. | ||
А що лє Корбюзьє? Його кістлява рука досі тримає українські міста за яйця - антиутопічні ідеї забудувати все однотипними будинками стали | А що лє Корбюзьє? Його кістлява рука досі тримає українські міста за яйця - антиутопічні ідеї забудувати все однотипними будинками стали реальністю. Більше за те - ті панельні будинки досі продовжують будувати. Публічні будівні побудовані в стилі Корбюзьє часто опиняються закинутими через проблеми з експлуатацією - і не тільки в нас, так само і в Чехії можна побачити закинуті модерні мегапроєкти. | ||
== Читати також == | == Читати також == | ||
| Рядок 42: | Рядок 50: | ||
*[[Хрущов Микита Сергійович |Хрущовка]] | *[[Хрущов Микита Сергійович |Хрущовка]] | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
*[https://architectuul.com/architecture/plan-voisin План Вуазен] | |||
*[https://www.wikiart.org/uk/le-korbyuzie/all-works#!#filterName:all-paintings-chronologically,resultType:masonry Картини і скульптура героя статті.] | *[https://www.wikiart.org/uk/le-korbyuzie/all-works#!#filterName:all-paintings-chronologically,resultType:masonry Картини і скульптура героя статті.] | ||
*[https://www.prostranstvo.media/uk/inflyuensery-urbanistyky-le-korbyuzye-prorok-brutalizmu-ta-spivecz-betonu/ Ле Корбюзьє — пророк бруталізму та співець бетону.] | *[https://www.prostranstvo.media/uk/inflyuensery-urbanistyky-le-korbyuzye-prorok-brutalizmu-ta-spivecz-betonu/ Ле Корбюзьє — пророк бруталізму та співець бетону.] | ||
*[https://birdinflight.com/pochemu_eto_shedevr-uk/20220218-le-corbusier.html Як Ле Корбюзьє змусив усіх ненавидіти сучасну архітектуру.] | *[https://birdinflight.com/pochemu_eto_shedevr-uk/20220218-le-corbusier.html Як Ле Корбюзьє змусив усіх ненавидіти сучасну архітектуру.] | ||
{{Мистецтво}} | {{Мистецтво}} | ||
[[Категорія:Архітектори]] | |||
Поточна версія на 16:54, 28 червня 2026
Le Corbusier — відомий французький архітектор, що хотів знести пів Парижу та забудувати його однотипними висотками, а в результаті Друга Світова знесла пів Європи та забудували панельками увесь концсоц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — Львів.
Власне месьє Le Corbusier
Месьє народився в Швейцарії у франкомовній сім'ї годинникарів та граверів, тому схильність до прикладного мистецтва, архітектури і проектування мав змалечку - паралельно постійно підробляв створюючи ювелірні прикраси та годинники. Вже в 18 рочків показав як він вміє в архітектуру - коли прийняв участь у проектуванні і будівництві будинку для багатого гравера і йому за це заплатили серйозні гроші. Загалом, юнак не бідував і на зароблене бабло міг дозволити собі довгі подорожі по мистецьким столицям тодішньої Європи (а це було перше десятиліття 20-го століття, коли усі вважали що ніяких великих війн більше не буде і усі країни будуть цивілізовано жити і розвивати культуру та науку).
Саме йому (і совкам) ми зобов'язані краєвидам з тисячами спальних районів і панельок.
ЛЕ Корбюзьє слідкує за тобою.
Міжвоєнні проєкти та мрії
Період між Світовими війнами називають "Interbellum" і цей час був вельми схибленим, параноїдальним та попаяним - адже, по суті, ніхто так і не встиг відійти від шоку Першої Світової як тут вже нагрянула Друга Світова. На додачу поширення соціалістичних рухів і червона загроза тільки підливали масла у вогонь загального страху і хвилювання за майбутнє. В цей час ЛЕ Корбюзьє власне і почав просувати свої мега-проекти з житловими бетонними багатоповерхівками та проєктами так знайомих нам спальних районів (але, звісно під французькі реалії). Бо архітектура цього часу намагалася створити щось більш раціоналізоване і ефективне аніж звичні класичні міста Європи - кудись треба було поселити велику кількість фабричних працівників і клерків, які в індустріальних країнах було просто дохія і в їх середовищі постійно розповзалися соціалістичні ідеї - в першу чергу через погані житлові умови, хуйову зарплату та погану інфраструктуру. Совковими бараками і комуналками в Європі не можна було вирішити цю проблему.
Villa Savoye 1935 року
Індійський проєкт
Chandigarh - це місто на півночі Індії, що побудували з нуля, коли Індія отримала незалежність від Британської Імперії. Його збудували за п'ять років (1951–1956) за проєктом Ле Корбюзьє та його кузена П'єра Жаннере. Архітектори були ідеалістично налаштовані і тому вгатили багато сил та часу на цей масштабний проєкт, тим більше індійський уряд давав набагато більше свободи, ресурсів та бабла для творчості, ніж скупий французький. Ле Корбюзьє поставив собі завдання побудувати нове місто під ключ, з повністю обладнаними квартирами, з урядовими будівлями, кінотеатрами, школами, інфраструктурою. Герой статті намагався зробити місто, що буде комфортним як для людей так і для тварин (це ж Індія - тому корови та мавпи на вулицях міста це норма). На диво, навіть зараз воно залишається одним із найзручніших і найчистіших в Індії, незважаючи на те, що в ньому проживає понад мільйон людей.
Цікаво, що напочатку місто проєктував американський архітектор, але від розбився в авіакатастрофі над Єгиптом, тому уряд Індії запропонував завершити будівництво Ле Корбюзьє. Індуси, власне, шанують більше кузена нашого героя, бо вважають що той зробив більший вклад в індійський проєкт.
- Chandigarh Capitol Complex
Совок та ідеї Le Corbusier
Корбюзьє отруїв своїми ідеями пів європи, особливо це було помітно в часи холодної війни. Його школа будівництва відрізнялась відносно практичними підходами, але лише зі сторони організації будівництва. Це було дешево і швидко будувалось - на відміну від популярних ще за 50 років цегляних палаців з ліпниною. За розкіш в будинках школи Корбюзьє подавались сонячне світло широких вікон, та інтеграція зелених насаджень в проєктуємі просторию
Великі скляні вікна та бетонні монолітні стіни хоч виглядали модерново і модно - але на практиці стикались з деякими нюансами. Широкі вікна виглядали гарно на проєкті, але в приміщення через це було холодно зимою та зводили всю приватність нанівець. Через що жителі та експлуатанти таких будівель зазвичай зашторювали все нахер, і платили баснословні кошти за опалення.
Але кому от було абсолютно похуй на такі нюанси як приватність та високий кошт експлуатації - так це в совку і прилеглих країнах. В совку ще після революції намагались вирішити проблему всюдисущих нетрів - людей з них розселяли то по баракам (які втім для довгої експлуатації не предназначались), то нафаршировували у вчорашні прибуткові будинки та хати ще вчора розстріляної шляхти.
Наклалась і знищення міст під час другої світової - але десь років 10 післявоєнного відновлення совок витратив на будівництва житла для начальників та палаців культури для заводів (зараз це уявити слабо - але до другої світової світські заходи радянських заводів проводились у парках, а не палацах). А панельні будівлі якщо і будувались то з такою розкішшю що і уявити зараз важко. Пошукайте одну таку в центрі Києва - здивуєтесь коли дізнаєтесь. Радянська влада при сталіні проблему відмовлялась визнавати - в СРСР бідності немає, жить стало веселее!
Після смерті Сталіна ситуація трохи змінилась - проблему у владі визнали, але вирішили вирішувати як вміли - хуйово. А це треба було вирішувати прям в першу п'ятирічку і якомога більш усюди. Проєкти Корбюзьє привертали увагу радянських піджаків тим що це, в першу чергу - дешево. Та і знову ж таки, швидко. Та і Франція в той момент була чи не єдиною країною заходу з більш-менш нормальними відносинами з совком.
Оригінальні ідеї Корбюзьє частіше використовувались у створенні будівель загального користування - вокзали, заклади харчування, будинки культури ж. Доходило до того що проєкти з найменшими змінами просто пиздили - Вокзал станції Запоріжжя-2 ну дуже схожий на криву копію Вілли Савойя.
Але куди більш відомою ідеєю Корбюзьє стала ідея що можна забудувати мурашниками пів міста і заселити усіх бажаючих туди. Панельні будинки на той момент вже були не новинкою, насправді. В Європі воно будувалось як соціальне житло, і туди завозили маргіналів. Відома також історія з Чеським гетто, де в такі будівлі масово заселяли вічно соціальних циган. Підсумки очевидні.
Совок, правда, зробив ще гірше: він будував таким чином цілі міста, з нуля, і куди квадратніше ніж в Індії. І в існуючих містах те все будувалось неймовірними маштаюбами - але всі кути які можна було зрізати - зрізали. Це здебільшого саме ті речі за які не люблять ті панельки: Тоненькі перегородки між приміщеннями, щоб сусіди знали імена всіх коханок - це вже винахід радянських славетних інженерів, які шукали на чому можна зекономити. Болотисті, погано організовані двори, погані комунікації, облізлі фасади (окремо варто "похвалити" радянських архітекторів за манеру ліпити на все підряд уродську пастельну керамічну плитку 10х20 см, яка з часом помітно рижіє та відвалюється) - це здебільшого недороботки саме радянських інженерів.
Та і в підходах до архітектури були питання - архітектори розміщали пінопластові моделі будинків на моделі місцевості, що виглядало красиво на моделі. Так званий birdshit architecture, від якого і досі страждають проєкти - красиво виглядають згори. Презентації під стакан горілки якомусь начальнику, такі проєкти проходили на ура - але ж люди згори на неї не будуть дивитись коли будуть тим всім користуватись. Тож часто виникали нюанси, як от неадекватне ігнорування рельєфу місцевості.
Проєктів звичайно було дохріна і більше - але вони рідко будувались в поодиноких випадках. Панелі робились на заводах і щоб це навіть по радянській економіці окупалось - треба було робити багато таких панелей. Тож будували тих проєктів багато. В останніх серіях панелек вирішили проблему з товщиною перегородок, десь і вже жити поцікавіше стало. Ті ж панелькі в Німеччині, та навіть в Польщі почувають себе куди краще, бо їх і будували рівніше, і обслуговують адекватно.
А що лє Корбюзьє? Його кістлява рука досі тримає українські міста за яйця - антиутопічні ідеї забудувати все однотипними будинками стали реальністю. Більше за те - ті панельні будинки досі продовжують будувати. Публічні будівні побудовані в стилі Корбюзьє часто опиняються закинутими через проблеми з експлуатацією - і не тільки в нас, так само і в Чехії можна побачити закинуті модерні мегапроєкти.
Читати також
- Проєкт Венера Жака Фреско
- Хрущовка
Посилання
- План Вуазен
- Картини і скульптура героя статті.
- Ле Корбюзьє — пророк бруталізму та співець бетону.
- Як Ле Корбюзьє змусив усіх ненавидіти сучасну архітектуру.
| ||||||||||||||||
