Користувач:Admin2/Чорновик2: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 5: Рядок 5:
}}
}}


{{Наука}}
<noinclude>[[Категорія:Плашки]]
<noinclude>[[Категорія:Плашки]]
</noinclude>
</noinclude>
Рядок 20: Рядок 21:
Prymachenko 96.jpg|
Prymachenko 96.jpg|
Prym 224594.jpg|
Prym 224594.jpg|
Семесюк примаченко 2.jpg|
Семесюк примаченко 1.jpg|
Ek ydPiXIAEt5wr.jpg|
Ek ydPiXIAEt5wr.jpg|
Живчик 14.jpg|
Art-cropy.png|
Portal panr.jpg|
Хаммерман 11.jpg|
Хаммерман 3.jpg|
Хаммерман 10.jpg|
Хаммерман 12.png|
A1150080127 10.jpg|
Chznichin ubk.png|
Притула 8836.png|
</gallery>
</gallery>
[[Файл:Карта-іміджбордиd-19.jpg|безрамки|центр]]
[[Файл:Карта-іміджбордиd-19.jpg|безрамки|центр]]


<gallery>
ErvKugrW8AE1hDh.png|Опис1
1599378392.995953-.jpg|Опис2
The-cycle-must-continue.jpg|
Kaiju 1.jpeg|
Kaiju 2.jpg|
</gallery>


{{Цитата|Сюрреалізм — перехрестя чарівних сновидінь, алкоголю, табаку, кокаїну та морфіну.|З передмови до першого номеру журналу "Сюрреалістична революція}}
<gallery>
Курган успішність.png|Опис1
Kurgan в.gif|Опис2
Kurgan.gif|
Agregat.gif|
Kurgan 93.png|
Kurgan O.jpg
</gallery>


{{Youtube|https://youtu.be/y_TlaxmOKqs|Walt Disneys та Сальвадор Далі "Destino"}}
== Робочі матеріали ==
'''Сюрреалізм'''  — напрямок у мистецтві, створений компанією неординарних особистостей,які зустрілися один з одним в Парижі 1920-х. Зазвичай, говорячи сюрреалізм, мається на увазі Далі. Але не навколо одного нього крутиться цей напрямок. За час існування сюрреалізму з'явилося чимало цікавих художників - в міру божевільних, в міру талановитих.
<gallery>
Непипиво Максим 1.webp|Опис1
1600316043.26486-.png|Опис2
Svyatosha nepyipyvo.jpg|
Непийпиво Максим 2.jpg|
Непийпиво Максим 3.png|
Непийпиво Максим 4.jpg|
Непийпиво Максим 17.jpg|
Непийпиво Максим 6.webp|
Непийпиво Максим 5.jpg|
Непийпиво Максим 7.webp|
Непийпиво Максим 8.webp|
Непийпиво Максим 9.jpg|
Непийпиво Максим 10.jpg|
Непийпиво Максим 11.jpg|
Непийпиво Максим 12.jpg|
Непийпиво Максим 13.jpg|
Непийпиво Максим 14.jpg|
Непийпиво Максим 15.jpg|
Непийпиво Максим 16.jpg|
Непийпиво Максим 18.jpg|
Непийпиво Максим 19.jpg|
Непийпиво Максим 19 2016.jpg|
Непийпиво Максим 21 2013 рік.jpg|
Постапокаліптична кавярня 1.jpg|
Постапокаліптична кавярня 2.jpg|
Постапокаліптична кавярня 3.jpg|
Постапокаліптична кавярня 4.jpg|
Постапокаліптична кавярня 6.webp|
Постапокаліптична кавярня 7.webp|
Постапокаліптична кавярня 8.webp|
Максим непийпиво 2016.jpeg|
Непийпиво 33.jpg|Непийпиво uhf' yf usnfhs і анімешники в 2014-му. По центру - [[Цейво]].
Автомат чібіки.png|
Воїн чібіки.png|
Воїн аніме 1.jpg|
Генштаб-2017-міцурукі-Ааалямб.jpg|
Генштаб-2017-міцурукі-Ааалямб2.jpg|
Генштаб-2017-міцурукі-Ааалямб3.jpg|
Аніме-хода-2019-апаратура.jpg|
Націонал-анімешництво
</gallery>
=== Текст заголовка ===
<gallery>
Непийпиво Максим 25 2012 2.jpg|
Непийпиво Максим 30.jpg|
Непийпиво Максим 25.jpg|
Непийпиво Максим 26.jpg|
Непийпиво Максим 27.jpg|
Непийпиво Максим 28.jpg|
Непийпиво Максим 29.jpg|
Непийпиво Максим 31.jpg|
Непийпиво Максим 33.jpg|
Непийпиво Максим 32.jpg|
Файл:Непийпиво Максим 34.jpg|
Файл:Непийпиво Максим 36.jpg|
Непийпиво Максим 35.jpg|
Непийпиво Максим 37.jpg|
Непийпиво Максим 38.jpg|
Непийпиво Максим 39.jpg|
Постапокаліптична 2019.mp4|
Непийпиво Максим 39 2.jpg|
Непийпиво Максим 40.jpg|
Непийпиво Максим 42.jpg|
Непийпиво Максим 43.jpg|
Непийпиво Максим 44 2012.jpg|
Непийпиво Максим 41.jpg|
Непийпиво Максим 44.jpg|
Непийпиво Максим 46.jpg|
Непийпиво Максим 47.jpg|
Файл:Непийпиво Максим 48.jpg|
Непийпиво Максим 49.jpg|
Непийпиво Максим 50.jpg|
Непийпиво Максим 51.jpg|
Непийпиво Максим 52.jpg|
Непийпиво Максим 55.jpg|
Непийпиво Максим 57.jpg|
Непийпиво Максим 56.jpg|
Непийпиво Максим 58.jpg|
Непийпиво Максим 54.jpg|
</gallery>


== Постапокаліптична  ==
<gallery>
Постапокаліптична кавярня 77.jpg|
Постапокаліптична кавярня 78.jpg|
Постапокаліптична кавярня 88.jpg|
Постапокаліптична кавярня 10.jpg|
Постапокаліптична кавярня 11.jpg|
Постапокаліптична кавярня 12.jpg|
Постапокаліптична кавярня 13.jpg|
Постапокаліптична кавярня 14.jpg|
Постапокаліптична кавярня 16.jpg|
Постапокаліптична кавярня 17.jpg|
Постапокаліптична кавярня 18.jpg|
Постапокаліптична кавярня 19.jpg|
</gallery>


== Що це за маячня? ==
== Генштаб ==
[[Файл:Andre breton.jpg|thumb|Анрє Бретон, власне]]
[[Файл:Syurrealisty.jpg|thumb|Саме ці месьє у всьому і винні]]
<gallery>
<gallery>
Tanguy2.jpg|[http://yves-tanguy.ho.ua/index.html Ів Тангі], один з художників
План генштабу.jpg|Опис1
Hans Bellmer doll 1934.jpg|Одна з ляльок Балмєра
Генштаб 23.jpg|
Hans-bellmer-12.jpg|Ще одна Їбака. Щось  [[Silent Hill|нагадує]]?
Генштаб 22.jpg|
Ballmer 9.jpg|Той самий автор
Генштаб44.jpg|
Непийпиво генштаб.jpg|
Непийпиво генштаб 2.jpg|
Непийпиво генштаб 3.jpg|
Непийпиво генштаб 4.jpg|
</gallery>
</gallery>


Одного дня, французькому поету [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінер Гійому Апполінеру] спала думка створити нове слово в мистецтві. І слово це було "сюрреалізм". Разом з ним засновником цього мистецького напрямку вважають ще одного поета - [https://uk.wikipedia.org/wiki/Андре_Бретон Андре Брєтона], який в то йже час створював метод автоматичного письма, цікавого методу творчості, що не стриманий був ані логікою, ані правилами моралі або традицією.,<ref>В «Маніфесті Сюрреалізму» він писав: «Сюрреалізм це чистий фізичний автоматизм, за допомогою якого ми хочемо виразити в слові або живопису справжню функцію думки. Ця думка продиктована повною відсутністю усілякого контролю з боку свідомості і перебуває за межами всіх естетичних і моральних норм.»</ref> своєрідній усвідомленій шизофазії. В психіатричному інституті св. Діз'є під Парижем Брєтон старанно занотовував фантазії та сни місцевих пацієнтів-шизофреніків, потім аналізував дитячі сни та кошмари.
== Тарасій ==
 
<gallery>
Мосьє сюрреалісти мріяли масштабно та амбіційно - про максимально розкуту творчість, вільну від будь-яких догм та правил, аналогічно  [[дадаїзм]]у. Пристрасно фанатіли від  Зигмунда Фройда та його модний на той час теорій, вірили, що найцінніший матеріал для творчості дають сновидіння. Але реальність внесла свої корективи - все сюрреалісти з самого початку один з одним постійно сперечалися, мірялися піструнами чий сюр крутіше і хто з них краще розуміє цю ідею, виключали один одного з компанії і страждали усім спектром фаллосометрії.
Тарасій брацтво.jpg|Опис2
 
Тарасій.jpg
Якщо коротко, то правила творчості сюрреалістів зводилися до:
</gallery>
 
{{Шаблон:Art}}
* Розслабся та відпусти свої думки в потік.
[[Категорія:Мистецтво]]
* Довірся підсвідомості та придивися до образів, що воно тобі буде надсилати. Не намагайся їх контролювати, будь спостерігачем.
* А тепер хапай папір та занотовуй і замальовуй все що побачиш таким чином.
 
Існує думка, що без застосування речовин така творчість просто неможлива. Але це міф - художник під речовинами не стане талановитішим, якщо він не був їм до прийняття дози або викурювання косяку. Намагаючись отримати прямий доступ до глибин підсвідомості, сюрреалісти створювали свої роботи під впливом алкоголю, наркотиків, гіпнозу, навіть простого голоду. Вони перебирали багато, але [[наркотики|речовини]] не давали потрібного ефекту, на що багато хто  з них потім скаржився, а ось гіпноз і голодування виявилися ефективнышими. Сновидіння, галюцинації, марення - сюрреалісти розумілися ​​на пошуках гідного джерела натхнення.
 
Сюрреалісти першої хвилі дуже швидко стали популярними в Європі і США ще до Другої Світової. Спочатку навіть намагалися дружити з місцевими комуняками, запевняючи їх, що теж беруть участь в руйнуванні капіталізму і наближенні безкласового суспільства. Але це не заважало їм (митцям) продавати свої роботи тим самим поганим капіталістам за кругленькі суми. Бретон щиро фанатів від Троцького, читав його книги і взагалі вважав цього радянського керманича еталонним революціонером. Виставки сюрреалістів швидко стали місцем, де збиралися тогочасні тролі, любителі попиздіти про політику і епатажні особистості, які бажали уваги публіки. [[Гітлер]], звісно, не схвалював і щиро зневажав цей напрямок, але переловити митців і спалити їх усіх разом з картинами так і не встиг - більшість звалило за океан, подалі від фанатичного австріяка.
 
[Http://artpages.org.ua/palitra/hans-bellmer-i-ego-kukli.html Ґанс Беллмер], у роки влади австрійського художника на противагу офіційному [[Тоталітарне мистецтво|тоталітарному мистецтву]] створив фотоцикл з понівеченими ляльками зоображаючих [[Лолі|юних дівчаток]] і підпільно його опублікував. Ханс майстрував жіночі манекени з виразними сосками, губами і вагінами, фотографував їх в непристойних позах в публічних місцях і в спальнях. Нацистська гебня, звичайно, його вирахувала, зарахувала до дегенеративних художників і змусила звалити за кордон<ref> Ідеї Беллмера раптово в 2000-х проросли в Японії - варто подивитися на дизайн роботів-ляльок з аніме Привид в обладунках 2: Невинність. </ ref>.


Сюрреалізм негусто, але був представлений і в кіно. Глядачі спочатку обурювалися і готові були блювати від першого творчості дуету  Бунюеля- Далі - Андалузького пса. Інтерес до сюру виявляв навіть Уолт Дісней в спробах співпраці з тим же всюдисущим вусатим Сальвадором. У 1970-ті в тему влився і маестро Лінч зі своїми головами-ластиками.


З 1970-х несподівано на передовій сюру вибилися чехи і особисто [http://www.lookatme.ru/mag/inspiration/inspiration-opinions/193797-ikona-epohi-yan-shvankmayer Шванкмайер]. Ось тут-то і розцвіли параноїдальні сюжети, немислимі застосування банальних побутових предметів в анімації та інше свято підсвідомості. Чехи явно ігнорували несхвалення сюрреалізму з Москви, що дало їм серйозні бонуси в міжнародних кіно і анімаційних фестивалях. До того ж чех Шванкмайер - автор альбомів з [http://www.galerieart.cz/svankmajer_vystava_2013_1.htm такими] [http://www.spamula.net/blog/2003/10/vankmajer.html монстрами] і таких їбаків, що позаздрив би сам [[Гігер]].
{{Неоднозначність}}
* ‎[[Веб-комікси]]
* [[Супергерой|Супергеройщина]]
* Для японської манги [[Манґа|існує окремий загінчик]]
* [[Франко-бельгійські комікси]] - '''BD franco-belge''', широченний тип франкомовних європейський коміксів [https://en.wikipedia.org/wiki/Bande_dessinée].  
* [[Графічні новелли]]
* [[‎Українські комікси]]
* [[Манхва]] - Корейські комікси, народженні під впливом манги Японії.
<br>


Крім того, сюрреалізм - це не тільки живопис/кіно, а й література. Крім уже згадуваного Гійома Аполлінера, що згодом став одним з численних співавторів [[БГ]], з надр сюрреалізму вийшли поет-сценарист Жак Превір, відомий також як автор безлічі текстів пісень Іва Монтана, і автор роману «Зазі в метро» Раймон Кено: юна Лолі мріє покататися на паризькому метро і бігає по місту Ейфелевої вежі в компанії дядечка, що полюбляє потанцювати в кабаре в жіночому вбранні. Фільм режисера Луї Маля, до слова, цікавий не менше. Ну і не забудемо Бориса Віана з його численними мовними сюрпризами.
Peripeteia (укр. Перипетія, не плутати зі шкільним курсом зарубіжної літератури) — польська інді-відеогра, яка намагається бути більшим Deus Ex, ніж сам Deus Ex, загорнута в естетику найпохмурішого пост-радянського кіберпанку, яку тільки можна було вичавити з рушія Unity. Гра є вологим татусевим сном для олдфагів, які досі пам'ятають комбінацію клавіш для швидкого збереження в Thief та вважають, що після 2000 року ігрова індустрія повернула кудись не туди.


Про найвідомішого сюрреаліста краще почитати окрему [[Сальвадор Далі|статтю]]. Нижче мова піде про низку інших цікавих митців.
Суть та сетинг
Якщо коротко, то Peripeteia — це симулятор ходіння по іржавих арматурах у підворіттях кібернетичної Східної Європи.


== Люди з пензлями в руках ==
Дія розгортається в альтернативній реальності, де Холодна війна закінчилася не так, як у наших підручниках, а «Об'єднані Нації» (а точніше те, що від них залишилося) перетворили польські та навколишні землі на суцільний залізобетонний дистопічний полігон. Ми граємо за Марі — дівчину-кіборга, яка виглядає так, ніби її зібрали на звалищі брухту під Шепетівкою з деталей старого холодильника «Дніпро» та деталей від зламаного банкомату. Вона працює найманкою, намагаючись вижити в місті, де навіть повітря, здається, має присмак дешевого мазуту та пластмаси.


=== [http://www.magrittemuseum.be/ Магрітт] ===
Важливий факт: Гра буквально випромінює те, що західні геймери називають "Slavic jank" (слов'янська кривизна). Це коли гра ламається у вас на очах, але ви продовжуєте грати, бо атмосфера б'є по мізках сильніше, ніж найдешевше кріплене вино.
[[Файл:Magritt-09.png|left|50px]]


{{Цитата|— Що таке сюрреалізм?
Геймплей: Іммерсівність чи Мазохізм?
Це яйце зозулі в чужому гнізді.|Діалог Бретона та Магрітта}}
Розробники (двоє гордих поляків з тусовки Shitmath) надихалися класикою жанру Immersive Sim. Це означає, що гра не тримає тебе за руку. Вона взагалі не знає, що у тебе є руки. Вона кидає тебе на рівень і каже: "Ось там закриті двері, за ними компромат на місцевого олігарха. Як ти туди потрапиш — твої проблеми. Можеш зламати термінал, можеш пролізти через вентиляцію, а можеш просто застрелитися від безвиході".
Рене Магрітт - бельгієць, що починав як малювальник рекламник та дизайнер шпалер. В дитинстві полюбляв гуляти по старим кладовищам з сусідською дівчинкою. Саме на кладовищі натрапив на людину з мольбертом, що малювала старі склепи [http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_stati-hudozhnikom-rene-ma-ritt-virishiv-na-kladovischi/450901#photo-1]. Хлопчика ця зустріч сильно зачепила і він вирішив стати художником.  


Прибився до тусовки сюрреалістів швидше через відчай, в пошуках підтримки - його роботи не користувалися на той момент популярністю. Рене сумнівався у виборі професії ы думав кинути все це мистецтво. Магрітт, на відміну від усіх сюрреалістів, зневажав психоаналіз і радив не шукати сенсу там, де його немає. Зрештою, за це «блюзнірство» Андре Бретон публічно виключив Магрітта зі своєї елітарної організації, але Рене не сильно засмутився. Бо вже через кілька років той же Бретон, відчувши, що Магрітт набирає популярність, попросив того повернутися.
Основні фічі:
Аугментації: Оскільки наша героїня — залізяка, її можна покращувати. Але не чекайте красивих нанотехнологій з Deus Ex: Human Revolution. Тут модифікації виглядають так, ніби вам у гаражах приварили третю руку автогеном.


Магрітт не був схожий на типового художника зовні. Терпіти не міг епатаж, пафос, ходив в строгому костюмі, немов джентльмен з Лондона. Колеги над ним постійно підтрунювали.
Стелс: Ти можеш ховатися в тінях. Проблема в тому, що через специфічну палітру гри ти СУЦІЛЬНО перебуваєш у тіні, тому іноді важко зрозуміти, чи тебе не бачить ворог, чи ти просто вимкнув монітор.
<Blockquote>
- Рене, а ти дійсно художник? - питали вони. <br />
- Вас дивує, що у мене в будинку чисто? А вам відомо, що фарба повинна потрапляти на полотно, а не на килим? - спокійно відповідав він.  
</blockquote>


Стрілянина: Кожна зброя відчувається як шматок незмазаного металу, який прагне вибухнути у тебе в руках. Патронів мало, вороги влучні, а поранення змушують тебе страждати.


Ласі до сенсацій журналісти були незадоволені - на відміну від всюдисущого Далі, Рене Магрітт виглядав нудним бюргером і ніяких скандалів і інтриг з його життя не можна було вичавити, хоч убий. Незворушні картини, з монументальними яблуками і капелюхами на застиглих фонах. Наразі Магрітт - бельгійський бренд та визнаний геній.
Візуальний стиль: Графіка рівня «Я маю це бачити?»
[http://yunnathegreat.livejournal.com/2788.html] [http://magritte-rene.livejournal.com/]. Існує [http://lifeglobe.net/blogs/details?id=887 гідний музей] з нестандартним екстерєром.
Візуал гри — це окрема тема для мемів. Це так званий Low-poly / Retro-3D стиль. Гра виглядає так, ніби її розкопали на CD-R болванці 1999 року випуску.
<gallery>
Файл:Magritt 01.jpg|Одна з найбільш знаменитих робіт
Файл:Magritt 02.jpg|Фірмовий стиль Магрітта - яблука, пальто та капелюхи
Файл:Magritt 03.jpg|Хто, хто… Орел в пальто!
Файл:Opasnye svyazi. Rene Magritt.jpg|
Файл:Chjornaya magiy.jpg|
Файл:Magritt 04.jpg|Наживо
Файл:Magrit hedshot.jpg|Творчість фанатів
Файл:Kotelok magritta.jpg|Капелюх-сумочка
</gallery>


===  [https://jyvopys.com/miro-xuan/ Міро] ===
Тут немає 4К-текстур чи трасування променів. Замість цього у нас:
[[Файл:Miro-avatar.png|left|50px]]
Сюрреалізм вразив мозок не тільки такому іспанцю як Далі. Паралельно з ним став відомий ще один його співвітчизник - каталонець Хуан Міро. Але те, що у нього виходило, було куди складніше зрозуміти, ніж роботи Дали. Міро зупинився десь на межі абстракції. Хоч трохи зрозуміти, що, власне, зображено на його полотнах, можна тільки з назви і з серйозним розгоном глядацької фантазії. Людина, яка не знає, що дивиться на картину сюрреаліста, може легко прийняти її за полотна-заготовки, за [https://en.wikipedia.org/wiki/Outsider_art ар-брют] або за дитячі каракулі, де дитина точно знає, що вона зобразила, але дорослий з великими труднощами розуміє, що там.


Міро, як істинний митець, терпіти не міг ніякого планування, щоденних ходінь на роботу, і поводився як типовий представник художньої тусовки Парижа. І не біда, що жерти нормально можна було лише раз на тиждень, а решту часу давитися фініками, зате художник вважав себе вільним і щасливим. В його майстерні було навалено кілька мішків, на яких завжди могли виспатися його друзі після чергової бурхливої ​​пиятики. Пізніше все, звісно, вляглося, як тільки сюр став модним і стильним напрямком, принісши непогані дивіденди.
Гігантські бруталістські будівлі, від яких плаче будь-який урбаніст.
<gallery>
Файл:Miro 4.jpg|Знайди голову каталонського селянина
Файл:Miro 3.jpg|Портрет… жіночий
Файл:Miro 01.jpg|Жінка та птах в лунному сяйві. Так, без жартів
Файл:Miro 2.jpg|Натюрморт с черевиком
</gallery>


=== [https://www.wikiart.org/uk/maks-ernst Ернст Макс] ===
Текстури бетону, які повторюються до нескінченності.
[[Файл:Ernst-max-avatar.png|left|50px]] Свій шлях до глибин підсвідомості цей німець почав ще в тусовці [[Дадаїзм|дадаїстів]] і як дядечко Швіттерс робив божевільні аплікації зі сміття, старих журналів та плакатів. Потім почав знущатися над класичними художніми образами та ілюстраціями. Щоб зрозуміти, ЩО саме вигадав Ернст, краще на це один раз подивитися «[http://zooart.livejournal.com/191480.html Стобезголова жінка]» і «[http://urls.by/8vl Тиждень доброти, або 7 головних елементів] »[http://narod.ru/disk/9254625000/(1934)_Max_Ernst_A_Week_of_Kindness.pdf.html Дзеркало]. Захоплення окультизмом привело до того, що Ернст став спілкуватися з якимось ангелом-хранителем, не соромлячись оточуючих.
Ернст в нескінченних пошуках нового способу творчості вигадав фроттаж - паперовий лист клав на рельєфну, нерівну поверхню, потім натирав графітом. Виходило випадкове і несподіване [[рандом]]не зображення. Крім того, сюрреаліст використовував інші види випадкового отримання малюнка - наприклад копчення, в результаті від кіптяви свічки на папері залишалася плями. Клякси від туші, чорнила, жир бутербродів, все йшло в справу і згодом допрацьовувалося у різні образи.


Макс не соромився використовувати своєрідну первинну сировину для своїх робіт - ілюстрації до бульварного французького чтива - любовних та кримінальних романів, детективів. Скуповував такі дешеві видання валізами, покращуючи свій настрій і настрій навколишніх книготорговців. Крім «бульварщини» в справу також йшли анатомічні та ботанічні атласи.  
Постійний дощ, туман і ніч. Сонце в цьому всесвіті, мабуть, видалили за несплату податків.


<gallery>
Для пересічного зумера, вихованого на Fortnite, це виглядає як візуальний терор. Для поціновувачів — це чистий, нерозбавлений кібер-панк-нуар, де залізобетонна архітектура тисне на психіку краще за будь-який горор.
Max Ernst 6.png|Макс Ернст та [https://www.wikiart.org/uk/doroteya-tanning Доротея Таннінг]
Файл:The-antipope-Ernst.jpg|
Файл:Madonna nakazyvayuschaya hrista.jpg|Мадонна, що карає Ісуса
Файл:Frottazh-Ernsta.jpg|Їбака з глибин підсвідомості Ернста
Файл:Maks ernst.jpg|Власне Ернст
Файл:Ernst-Tselebes ili slonopodobie slona.jpg|Целебес або слоноподібність слона
Файл:Angedufoyer.jpg|Ангел дому або тріумф сюрреалізму
Файл:Erotic_fantasies.jpg|
</gallery>


=== [http://art.vniz.net/ru/beksinski/ Бексинський Здіслав] ===
Саундтрек: Головний плюс
[[Файл:Zdzislaw beksinski 1977a.jpg|left|50px]]
Якщо до геймплею можна мати питання через його нішевість, то музика — це 11/10. Саундтрек складається з брудного IDM, техно, індастріалу та пост-панку. Музика ідеально синхронізується з депресивними краєвидами. Вона змушує тебе або бігти кудись з автоматом, або просто сісти на віртуальний бордюр і думати про тлінність буття під ритмічний стукіт залізних бочок.


{{Цитата|...подивилася картини і мені стало страшно за художника.. що ж у нього в голові творилося, якщо він такі речі малював...|Типова реакція інтернет-юзера на картини Здіслава}}
Чому це мем і кому воно треба?
Peripeteia — це не комерційний продукт для широких мас. Це класичний приклад «культової гри у вузьких колах». Вона з'явилася завдяки Kickstarter та любові жменьки ентузіастів до старих ігор на кшталт System Shock та Project IGI.


Польського художника Здзіслава Бексінського іноді порівнюють з Гігером за похмурість, монстрячність і глуху безвихідь картин. Непідготовлену людину може ввести в ступор те що там зображено. Ніяких назв своїм роботам автор не давав, перекладаючи цю працю на організаторів виставок і глядачів. Здзіслав Бексінський ніколи не малював обкладинки для метал-команд - але це не завадило йому отримати такий собі культовий статус серед металистів, похмурих блекарів та депресивних думерів,  що регулярно крадуть картини Бексінського для своїх обкладинок і буклетів.
Типовий фанат Peripeteia:


Незважаючи на це в житті цей пан залишався доброзичливим, сором'язливим і милим чоловіком. Але це не вберегло його від неприємностей і трагічної смерті - від ножа 17-річного сусіда по будинку, який вирішив убити художника через те, що той не дав в борг. Є версія, що пацан прирізав художника разом зі своїми подільниками, такими ж малолітніми довбойобами. Сімнадцять ударів ножем і одним видатним сюрреалістом стало менше. Сумно, бат тру.
Вважає, що сучасні ігри занадто легкі.


[http://onlinebrowsing.blogspot.com/2011/01/zdzisaw-beksinski-polish-painter_26.html Гідна галерея].[http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2352678 Торент]. [http://www.youtube.com/watch?v=YqkWOG5GHzE#at=100 Інтерв'ю].
Вміє користуватися консоллю розробника, щоб вилізти з текстур, куди він провалився три хвилини тому.


<gallery>
Носить чорний шкіряний плащ (або мріє про нього).
Файл:Beksin'skij 03.jpg|
Файл:Psihodelika-beksin'skij.jpg|[[Dead Space|Некроморфи?]]
Файл:Zdzislaw Beksinski.jpg|Страшно?
Файл:Beksin'skij 04.jpg|
Файл:Beksin'skij 05.jpg|
Файл:Syurralizm.jpg| [[Half-life|Хєдкраб?]]
Файл:Beksin'-10.jpg|
Файл:Zdzislaw beksinski 1977a.jpg|
</gallery>


=== Тим часом в США ===
Слухає гурт Кому Вниз або польський аналоговий синтвейв.
Окремо варто зупинитися на тому, що трапилося з сюрреалізмом, як тільки він впав на ґрунт американського мистецтва.
Тут сюр перетворився в те, що назвали '''Магічним реалізмом''' - сюр, вирощений на американській землі, скоригований під смаки американського глядача. Тут він перетворився у щось  більш сатиричне, карикатурне і з нальотом явною провокації.


Американець [http://vakin.livejournal.com/429922.html Поль Кадмус] [http://www.tendreams.org/cadmus.htm], скандаліст, троль і любитель чоловіків, був лідером сюр-тусовки Нью-Йорку. Свій шматок слави він отримав нахабною та трольською творчістю. На дворі були 1930-ті і звичаї в Америці панували більш суворі аніж зараз: з сегрегацією, пильним стеженням за мораллю, набожністю, сімейними цінностями і патріотизмом зіркасто-смугастого прапора. Зобразивши на картині [https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-paul-cadmuss-homoerotic-military-painting-launched-national-scandal The Fleet's In! ] п'яних та потворних морячків, гордість нації, в компанії повій, Кадмус накликав на себе гнів вищого командування ВМС США, а чиновники, угледівши пропаганду гомосексуальних зв'язків, почали методично травити автора і заводити судові тяжби з ним.
Висновок
Peripeteia — це як польський міцний алкоголь. Він б'є по мізках, присмак специфічний, наступного дня болить голова, але процесом ти чомусь задоволений. Вона крива, похмура, складна і абсолютно не прощає помилок. Якщо ви сумуєте за часами, коли ігри не вважали гравця ідіотом і не малювали жовті маркери на кожній стіні — ласкаво просимо до польського залізобетонного гетто. Решті — проходити повз і не псувати собі нерви.


Цікаво те, що ця картина, заарештована завдяки зв'язкам обуреного адмірала, висіла не аби де, а в міністерстві ВМС, а потім в будинку у двоюрідного брата президента Франкліна Рузвельта, і нарешті в 1980-х вона прикрашала один з елітних клубів Вашингтона, поки її через суди не витягли адвокати. Але такий галас лише зробив художника і його тусовку більш відомою, і з голоду митець не помер. Після Другої Світової слава Кадмуса пішла на спад. Адже до початку 50-х помінялися художні смаки, і в американському мистецтві головне місце став займати абстрактний живопис, а трохи пізніше модним став [[поп-арт]].
Короткий підсумок для Драматики:
Геймплей: 7/10 (якщо ти мазохіст — 10/10)


== Нынче ==
Графіка: Нагадує твоє рідне смт у листопаді / 10
{{Цитата|вишуканий труп<br> вип'є молоде вино|З гри "Вишуканий труп",<br> в яку грали сюрреалісти}}
[[Файл:Optical illusions.png|left|220px|thumb]]
[[Файл:Igor' Morski.jpg|thumb|Igor' Morski|180px]]
{{Youtube|IoRxFK7xS0w|width=180|Радянський сюр у мультфільмі «Халіф-аїст». «Му-та-бор!»}}


Повна комерціалізація напрямre настала майже одразу і багато в чому завдяки тому самому Сальвадору Далі, якого інші сюрреалісти гучно або тихенько ненавиділи за гучну гру на публіку і величезні гроші, зароблені ним. Перед тим як полишити сюрреалістичну тусовку, Далі оголосив: '''Сюрреалізм - це я!''', А потім в старості призначив [https://www.wikiart.org/uk/ernst-fuks Ернста Фукса] своїм «наступником на Землі». Для більшості з художників Сальвадор став чимось на зразок Кіркорова -  банальною попсою, що зрадив прекрасні ідеали руху заради багатства та слави. Бретон в старості люто дратувався на молодь, що примкнула до сюрреалізму пізно і нічого не розуміла в глибоких ідеях засновників руху, орієнтуючись тільки на Далі.
Атмосфера: Повзучий кібер-совок та безвихідь


Будь-яке популярне культурне явище рано чи пізно скочується або до повної комерціалізації або чахне і дохне, наче нікому не потрібний мотлох. Сюр спіткала доля першого варіанту. Наразі, в XXI столітті, сюрреалізм давно вже не морочиться підсвідомою хуїтою, а робить бізнес, заробляє гроші, спекулюючи на старих принципах і на інтересах публіки до "дивних картинок". Багато грошей, але мало свіжих ідей? Не біда. Адже у нас є [https://uk.wikipedia.org/wiki/Неосюрреалізм неосюрреалізм] та інші якби напрямки, що так чудово можна розпіарити і вигідно подати публіці.
Польща: Стронг.
Саундтрек: Аудіо-наркоманія для депресивних інтелектуалів
Якщо візуальна частина гри змушує твої очі кровоточити, то саундтрек — це те, що акуратно змиває цю кров прохолодним, як польська горілка, звуковим потоком. Музичний супровід Peripeteia — це не просто «фоновий шум для стрілянини», це хребет усієї атмосфери, без якого гра розвалилася б на шматки ще в меню завантаження.


З іншого боку, якщо озброїтися [[гугл]]ом і зануритися у гігабайти сучасного мистецтва, можна простежити зміни сюрру. З глобалізацією і інтернетом цей жанр, як будь-яке культурне явище, розмивається і піддається мутаціям в рази швидше, ніж 40-60 років тому. Це навіть добре - швидше надходить свіжа кров нових ідей, хоча з не меншою швидкістю спливає і тенденційний кіч або просто гівно. Сучасним дитям сюрру і [[поп-арт]]у  можна обізвати [https://www.pinterest.com/pin/775252523327499345/ поп-сюрреалізм], яскравим представником якого є дядечко [https://toddschorr.com Тодд Шорр], який знайшов свій стиль в зображенні популярних мультперсонажів в наркоманський ситуаціях з елементами насильства, мульт-[[гуро]] і інших кривавих цікавостей.
Хто за цим стоїть?
Музику до гри збирав не один бідний студент за пиво, а ціла банда талановитих фріків та підпільних електронників, серед яких головною зіркою є Ed Harrison (Ед Гаррісон). Олдфаги та поціновувачі нішевого кіберпанку мають одразу впасти на коліна, адже це той самий чувак, який свого часу написав легендарний, культовий і просто геніальний саундтрек до модифікації Neotokyo (Source engine, 2009 рік). Його фірмовий стиль — це суміш глибокої меланхолії, ламаних ритмів та кінематографічного пафосу, який ідеально лягає на залізобетонні краєвиди Пост-Польщі.


Експерти і знавці навіть сперечаються, чи можна вважати поп-сюр і [https://www.widewalls.ch/magazine/lowbrow-art-pop-surrealism lowbrow art] одним і тим же напрямом. Хоча тепер, з розмитістю жанрів, меж і думок, це питання скоріше питання смаку, ніж необхідності. В Італії непогано розцвів сюр в [http://www.admagazine.ru/deta/lighting-fixtures/28951_italyan-surrealism-inspired-furniture-design.php#article дизайні інтер'єрів].
Окрім Гаррісона, до створення аудіо-атмосфери приклали руку локальні польські та закордонні майстри брудного звуку, що перетворило OST на такий собі віртуальний фестиваль індустріальної музики, куди забули запросити нормальних людей.


Деякі сучасні представники сюрру гідні згадки, навіть якщо їм всі заздрять і ненавидять через багатство та відомість: [http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3930767 Рафал Олбинська], [http://art-assorty.ru/132- mihail-hohlachev-hudozhnik-syurrealist.html Михайло Хохлачьов] - фанат Магрітта, [http://urls.by/8vh Ернст Фукс], [http://urls.by/8vi Сафронов], [http://www.artnet.com/artists/tetsuya-ishida/ Тецуя Ісіда], чех [http://www.gric.at/home.htm PETER GRIC] [https://www.facebook.com/pgric] та інші.
Жанровий вінегрет (що грає у твоїх імплантах)
Музична палітра гри настільки ж покручена, як і тіло головної героїні. Тут немає попсового "синтвейву" у стилі Cyberpunk 2077 з його неоновими клубами та пафосними рокерами. Тут панує суворий андерграунд:


І на завершення згадаємо, як Бретон, немов знущаючись над неврівноваженими школярами майбутнього і просто психами зі зброєю в руках, сказав:
Брудний IDM (Intelligent Dance Music): Музика для тих, хто любить рахувати такти під час панічної атаки. Рвані, непередбачувані ритми, які змушують тебе смикати головою в такт ламаючимся скриптам гри.
{{Цитата| Найпростіший сюрреалістичний акт складається в тому, щоб, взявши в руки револьвер, вийти на вулицю і навмання, наскільки це можливо, стріляти по натовпу.| «Другий маніфест сюрреалізму»}}


== Сюрная галерея ==
Індастріал та EBM: Важкі, залізні звуки, що імітують роботу ковально-пресового цеху десь під Катовіце. Коли починається заміс із місцевими гопниками-кіборгами, баси починають лупити по вухах так, ніби тобі в череп забивають свай палебійною машиною.


<gallery>
Пост-панк та Дарк-ембієнт: Коли ти просто бродиш по дахах під кислотним дощем, гра вмикає режим «максимальна депресія». Протяжні, холодні синтезаторні пади, від яких хочеться загорнутися в залізничний брезент і сумувати за втраченим майбутнім.
Файл:Post-89408-1222789446.jpg|Стандартний сюр з нутрощів Девіанарту.
Файл:Max sauco.jpg|[http://www.sauco.ru/?first Саука]
Файл:Shoto neponyatnoe.jpg|
Файл:Article image.jpg| Remedios Varo. «Створення птахів»
Файл:Meh.ro10603.jpg|Нічого не нагадує?
Файл:Surrealizm-qman female soul.jpg|
Файл:Lepri 54.jpg|Lepri
Файл:Denis Dubois.jpg|Фото-фейспалм
Файл:Frederic 04.jpg|[http://fredrikodman.com/ Fredrik Odman]
Файл:Alessandro Gatto.jpg|[http://www.alessandrogatto.com/ Alessandro Gatto]
Файл:Lady-Godiva-Remedios-Varo-1959.jpg|Ще Remedios Varo
Файл:Todd shorr.jpg| [https://toddschorr.com Todd Schorr]
Файл:Gallery paint 06.jpg|
Файл:Salvador Dali A (Dali Atomicus) 09633u.jpg|Відоме фото Далі від Філіппа Халсмана
Файл:Juanmiro p.jpg|Щось, десь, якось...
Файл:Aidez-lespagne-640.jpg|Плакат «Допоможіть Іспанії». Повинен був мотивувати у війні проти Франко.
Файл:Kadmus.jpg| Персонажі Кадмуса - веселі, п'яні та охочі до розпусти.
Файл:Kadmus vv.jpg| Моряки Кадмуса - гордість ВМС США
Файл:Surr-fuckyeah.jpg|[[Креатив|Школокреатив]] в тему. [http://www.sa.zp.ua/?p=133].
Файл:Ernst 09.jpg|
Файл:Man Rej Skripka Enra 1924.jpg| Ман Рей
Файл:Kadr perezhit' svoyu zhizn'.jpg|З фільма [http://www.lookatme.ru/mag/inspiration/inspiration-opinions/193797-ikona-epohi-yan-shvankmayer Шванкмаєра]
Файл:Pugh-taylor-hall-big.jpg|сюрреалізм нашого часу
Файл:LHC art.jpg|Великий адронний коллайдер — [http://www.yerkaland.com/ Яцек Єрка]
Файл:Leonora Carrington The Conjuror.jpg|[http://vamonosalbable.blogspot.com/2011/04/leonora-carrington-su-exposicion-en.html Leonora Carrington]
Файл:ClaudeVerlinde5.jpg|[http://www.claude-verlinde.fr/actualite.html Claude Verlinde]
Файл:Plastic.jpg|Варо Ремідіос
</gallery>


== См. также ==
Типова ситуація під час гри: Ти застряг у вентиляції, твої ноги застрягли в текстурах, ШІ ворога зламався і він бігає колами, але ти не вимикаєш гру вже годину, бо трек на тлі занадто сильно «качає».
* [[Дадаїзм]]
* [[Сучасне мистецтво]]
* [[Гігер]]
* [[Ієронім Босх]]
* [[The Hands Resist Him]]


== Ссылки ==
Чому це шедевр?
* [http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2598595 Торрент с подборкой художественных журналов. О Хуане Миро № 125].
Саундтрек виконує роль головного оповідача. Оскільки графіка не може передати дрібні деталі через свій low-poly екстремізм, саме звук домальовує у твоїй уяві масштаб трагедії. Ти чуєш цей низькочастотний гул і буквально шкірою відчуваєш радіоактивний пил, іржу на стінах та повну відсутність соціальних гарантій у цьому прекрасному новому світі.
* [http://adindex.ru/publication/gallery/2012/09/21/93419.phtml Макс Ернст. Сірий кардинал сюрреалізму].
* [http://www.ec-dejavu.net/s-2/Surrealism.html Чтиво про сюр].
* [http://mirknig.com/knigi/guman_nauki/1181510708-vvedenie-v-syurrealizm.html Непогана наукова робота про сюрреалізм].
* [http://blog.i.ua/community/1952/764047/ Джорджо де Кірріко].
* [http://www.beksinski.pl/ Польский сайт Бексиньского].
* [http://www.liveinternet.ru/tags/%EF%EE%EF-%F1%FE%F0%F0%E5%E0%EB%E8%E7%EC/ Поп-сюрреалізм].
* [https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C+%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%BE&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=30HRUZKKDYX0OZCegdgL&ved=0CIgBEIke&biw=1351&bih=860 Поль Дельво] и [http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3070022  торрент].
* [http://blogs.privet.ru/user/glushcenko_valeriy/129984490  Забутий сюрреаліст Станислао Лепрі].
* [http://www.if-art.com/pgallery/per/jmiro/1.html Значний каталог картин Міро].
* [http://fotki.yandex.ru/users/niki-for47/album/169575/ Jean-Pierre Alaux] и [http://www.jean-pierre-alaux.net/ его сайт]. Французьский сюр.
* [http://virtualsushi.livejournal.com/177676.html Тецуя Ісіда (1973—2005)] ([http://www.liveinternet.ru/users/kyoto_kid/post280904961/ дзеркало]).
* [http://tes3m.diary.ru/p71304215.htm?oam Картини Кадмуса, одного з батьків американського сюрреалізму]
* [http://www.tumblr.com/tagged/jan%20%C5%A0vankmajer?before=86 Купа картин, кадрів з фільмів чеха Шванкмаера на tumblr].
* [https://www.wikiart.org/en/luigi-serafini/page-from-codex-seraphinianus-1981 Codex Seraphinianus (Кодекс Серафініанус)].


== Примечания ==
<references />


{{Шаблон:Art}}
{{Комікси}}
[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Комікси]]

Поточна версія на 02:49, 7 червня 2026

Shok content cat.jpg

ОБЕРЕЖНО! Шок-контент! Тільки для дорослих дядь та тоть!
Ця стаття містить текст або пікчі які можуть шокувати своєю кривавістю, жорстокістю або поганим смаком авторів.

Nauka.png

Це наука, крихітко!
Ця стаття розповідає про справжню науку та цікаві досліди.


Карта-іміджбордиd-19.jpg

Робочі матеріали

Текст заголовка

Постапокаліптична

Генштаб

Тарасій


T 1 o22 1 2.jpg

Куди саме ти преш, тарасе?
Взагалі то, у нас на Драматиці «Admin2/Чорновик2» має не одне значення



Peripeteia (укр. Перипетія, не плутати зі шкільним курсом зарубіжної літератури) — польська інді-відеогра, яка намагається бути більшим Deus Ex, ніж сам Deus Ex, загорнута в естетику найпохмурішого пост-радянського кіберпанку, яку тільки можна було вичавити з рушія Unity. Гра є вологим татусевим сном для олдфагів, які досі пам'ятають комбінацію клавіш для швидкого збереження в Thief та вважають, що після 2000 року ігрова індустрія повернула кудись не туди.

Суть та сетинг Якщо коротко, то Peripeteia — це симулятор ходіння по іржавих арматурах у підворіттях кібернетичної Східної Європи.

Дія розгортається в альтернативній реальності, де Холодна війна закінчилася не так, як у наших підручниках, а «Об'єднані Нації» (а точніше те, що від них залишилося) перетворили польські та навколишні землі на суцільний залізобетонний дистопічний полігон. Ми граємо за Марі — дівчину-кіборга, яка виглядає так, ніби її зібрали на звалищі брухту під Шепетівкою з деталей старого холодильника «Дніпро» та деталей від зламаного банкомату. Вона працює найманкою, намагаючись вижити в місті, де навіть повітря, здається, має присмак дешевого мазуту та пластмаси.

Важливий факт: Гра буквально випромінює те, що західні геймери називають "Slavic jank" (слов'янська кривизна). Це коли гра ламається у вас на очах, але ви продовжуєте грати, бо атмосфера б'є по мізках сильніше, ніж найдешевше кріплене вино.

Геймплей: Іммерсівність чи Мазохізм? Розробники (двоє гордих поляків з тусовки Shitmath) надихалися класикою жанру Immersive Sim. Це означає, що гра не тримає тебе за руку. Вона взагалі не знає, що у тебе є руки. Вона кидає тебе на рівень і каже: "Ось там закриті двері, за ними компромат на місцевого олігарха. Як ти туди потрапиш — твої проблеми. Можеш зламати термінал, можеш пролізти через вентиляцію, а можеш просто застрелитися від безвиході".

Основні фічі: Аугментації: Оскільки наша героїня — залізяка, її можна покращувати. Але не чекайте красивих нанотехнологій з Deus Ex: Human Revolution. Тут модифікації виглядають так, ніби вам у гаражах приварили третю руку автогеном.

Стелс: Ти можеш ховатися в тінях. Проблема в тому, що через специфічну палітру гри ти СУЦІЛЬНО перебуваєш у тіні, тому іноді важко зрозуміти, чи тебе не бачить ворог, чи ти просто вимкнув монітор.

Стрілянина: Кожна зброя відчувається як шматок незмазаного металу, який прагне вибухнути у тебе в руках. Патронів мало, вороги влучні, а поранення змушують тебе страждати.

Візуальний стиль: Графіка рівня «Я маю це бачити?» Візуал гри — це окрема тема для мемів. Це так званий Low-poly / Retro-3D стиль. Гра виглядає так, ніби її розкопали на CD-R болванці 1999 року випуску.

Тут немає 4К-текстур чи трасування променів. Замість цього у нас:

Гігантські бруталістські будівлі, від яких плаче будь-який урбаніст.

Текстури бетону, які повторюються до нескінченності.

Постійний дощ, туман і ніч. Сонце в цьому всесвіті, мабуть, видалили за несплату податків.

Для пересічного зумера, вихованого на Fortnite, це виглядає як візуальний терор. Для поціновувачів — це чистий, нерозбавлений кібер-панк-нуар, де залізобетонна архітектура тисне на психіку краще за будь-який горор.

Саундтрек: Головний плюс Якщо до геймплею можна мати питання через його нішевість, то музика — це 11/10. Саундтрек складається з брудного IDM, техно, індастріалу та пост-панку. Музика ідеально синхронізується з депресивними краєвидами. Вона змушує тебе або бігти кудись з автоматом, або просто сісти на віртуальний бордюр і думати про тлінність буття під ритмічний стукіт залізних бочок.

Чому це мем і кому воно треба? Peripeteia — це не комерційний продукт для широких мас. Це класичний приклад «культової гри у вузьких колах». Вона з'явилася завдяки Kickstarter та любові жменьки ентузіастів до старих ігор на кшталт System Shock та Project IGI.

Типовий фанат Peripeteia:

Вважає, що сучасні ігри занадто легкі.

Вміє користуватися консоллю розробника, щоб вилізти з текстур, куди він провалився три хвилини тому.

Носить чорний шкіряний плащ (або мріє про нього).

Слухає гурт Кому Вниз або польський аналоговий синтвейв.

Висновок Peripeteia — це як польський міцний алкоголь. Він б'є по мізках, присмак специфічний, наступного дня болить голова, але процесом ти чомусь задоволений. Вона крива, похмура, складна і абсолютно не прощає помилок. Якщо ви сумуєте за часами, коли ігри не вважали гравця ідіотом і не малювали жовті маркери на кожній стіні — ласкаво просимо до польського залізобетонного гетто. Решті — проходити повз і не псувати собі нерви.

Короткий підсумок для Драматики: Геймплей: 7/10 (якщо ти мазохіст — 10/10)

Графіка: Нагадує твоє рідне смт у листопаді / 10

Атмосфера: Повзучий кібер-совок та безвихідь

Польща: Стронг. Саундтрек: Аудіо-наркоманія для депресивних інтелектуалів Якщо візуальна частина гри змушує твої очі кровоточити, то саундтрек — це те, що акуратно змиває цю кров прохолодним, як польська горілка, звуковим потоком. Музичний супровід Peripeteia — це не просто «фоновий шум для стрілянини», це хребет усієї атмосфери, без якого гра розвалилася б на шматки ще в меню завантаження.

Хто за цим стоїть? Музику до гри збирав не один бідний студент за пиво, а ціла банда талановитих фріків та підпільних електронників, серед яких головною зіркою є Ed Harrison (Ед Гаррісон). Олдфаги та поціновувачі нішевого кіберпанку мають одразу впасти на коліна, адже це той самий чувак, який свого часу написав легендарний, культовий і просто геніальний саундтрек до модифікації Neotokyo (Source engine, 2009 рік). Його фірмовий стиль — це суміш глибокої меланхолії, ламаних ритмів та кінематографічного пафосу, який ідеально лягає на залізобетонні краєвиди Пост-Польщі.

Окрім Гаррісона, до створення аудіо-атмосфери приклали руку локальні польські та закордонні майстри брудного звуку, що перетворило OST на такий собі віртуальний фестиваль індустріальної музики, куди забули запросити нормальних людей.

Жанровий вінегрет (що грає у твоїх імплантах) Музична палітра гри настільки ж покручена, як і тіло головної героїні. Тут немає попсового "синтвейву" у стилі Cyberpunk 2077 з його неоновими клубами та пафосними рокерами. Тут панує суворий андерграунд:

Брудний IDM (Intelligent Dance Music): Музика для тих, хто любить рахувати такти під час панічної атаки. Рвані, непередбачувані ритми, які змушують тебе смикати головою в такт ламаючимся скриптам гри.

Індастріал та EBM: Важкі, залізні звуки, що імітують роботу ковально-пресового цеху десь під Катовіце. Коли починається заміс із місцевими гопниками-кіборгами, баси починають лупити по вухах так, ніби тобі в череп забивають свай палебійною машиною.

Пост-панк та Дарк-ембієнт: Коли ти просто бродиш по дахах під кислотним дощем, гра вмикає режим «максимальна депресія». Протяжні, холодні синтезаторні пади, від яких хочеться загорнутися в залізничний брезент і сумувати за втраченим майбутнім.

Типова ситуація під час гри: Ти застряг у вентиляції, твої ноги застрягли в текстурах, ШІ ворога зламався і він бігає колами, але ти не вимикаєш гру вже годину, бо трек на тлі занадто сильно «качає».

Чому це шедевр? Саундтрек виконує роль головного оповідача. Оскільки графіка не може передати дрібні деталі через свій low-poly екстремізм, саме звук домальовує у твоїй уяві масштаб трагедії. Ти чуєш цей низькочастотний гул і буквально шкірою відчуваєш радіоактивний пил, іржу на стінах та повну відсутність соціальних гарантій у цьому прекрасному новому світі.