Схемний: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
(Критика) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
Увага завжди шукає точку балансу, щоб могти прийняти вагоме рішення, щоб визначити межі потрібного... | Увага завжди шукає точку балансу, щоб могти прийняти вагоме рішення, щоб визначити межі потрібного... | ||
Якщо можливо зробити щось хороше та цінне, це повинно надихати та бути предметом гордості.|[https://kropyva.ch/b/res/291061.html#291187]}} | Якщо можливо зробити щось хороше та цінне, це повинно надихати та бути предметом гордості.|[https://kropyva.ch/b/res/291061.html#291187]}} | ||
==Критика== | |||
Скільки не малюй схем, а якщо суть — фуфло, то й стрілки не допоможуть. Попри славу "якісного дописувача", Схемник є об'єктом стійкої і обґрунтованої критики. Перш за все, за графоманію у найгірших її проявах — довжелезні текстові простирадла, розписані в стилі третьосортного філософа-самоука, де кожне речення виглядає так, ніби його писали через онлайн-курси академічного письма від Іво Бобула. | |||
Його тексти часто складаються з зарозумілих конструкцій, у яких зміст потонув десь між “платформою операційного вибору” і “вторинною реальністю досвіду через конденсацію культурного коду”. Якщо перекласти на людську мову — вода, вода, і ще раз вода. Під виглядом "глибоких роздумів" користувач часто пхає копіпасту з психологічних або філософських статей, у кращому випадку зі студентських рефератів, не надто вникаючи в суть. Просто тому, що звучить "мудро". Ну і як не вставити цитату з когось великого, щоб створити ілюзію інтелектуального вайбу? | |||
Окрема пісня — його “візуальна творчість”. Paint-арт в стилі "мама, я вмію малювати!". Його схеми — це щось середнє між діаграмою з методички для соцпрацівників і мемом з 2010-го. Наче в кожній стрілці — біль, а в кожному прямокутнику — самотність. Та найбільше дратує, що він уперто вважає ці шедеври вершиною інфографіки. Звідси випливає його вороже ставлення до ШІ, яке з боку виглядає як тупий страх бути витісненим. Бо коли машина краще структурує думку і не городить трьохабзацну єресь, то починається паніка: “це ж нелюдське!”, “нема душі!”. Насправді — нема конкуренції, от і все. Він демонізує ШІ, бо той, на відміну від нього, не страждає на логорею і не потребує доводити всім, який він розумний. А головне — ШІ видає результат, швидко й ефективно. І візуально — куди переконливіше. Парадоксально, але в боротьбі “людина проти машини” він — не герой, а скоріше Дон Кіхот, що кидається на вітряки. Хоче лишити “людське” слово як останній бастіон культури, але насправді сам це слово знецінює, замість використовувати його з повагою і розумом. | |||
Усе, що не вписується у його вузький марічко-світ, моментально отримує тавро — «несмак», «свавілля», «фашизм». Так, він дуже любить шукати фашизм там, де його від сили було лиш зерно чорного гумору. Відчувається, що за кожною схемою стоїть внутрішній комісар з червоним олівцем і тремтячою рукою — щоб не пропустити бодай натяку на «естетичне свавілля». | |||
Словом, Схемник бачить фашизм там, де всі інші бачать просто мем. | |||
Особливо яскраво його буквоїдство проявляється в розділі /bugs/, який він перетворив на свій особистий цифровий ГУЛАГ. Туди він репортить усіх, хто хоч на міліметр відхиляється від його уявлень про правильність. Порушення правил, які він вказує — це часто висмоктані з пальця абсурди, які більше схожі на ідеологічні доноси, ніж на технічні зауваження. У кожному треді — слід його суворого стилю: "Я це прочитав — мені не сподобалось — значить, це порушення". | |||
На завершення: навіть ті, хто колись цінував його за мотиваційність, сьогодні читають з похмурою іронією. Бо коли ти 20 разів пояснюєш очевидне, використовуєш складні слова для простих думок і малюєш квадратики без сенсу — це вже не допомога, а перформанс. І хай би він просто графоманив — але ж він ще й вважає себе провидцем. | |||
== Галерея == | == Галерея == | ||
Версія за 00:18, 8 травня 2025
Схемний (Схемник) - один з відомих якісних дописувачів, характерною рисою якого є розлогі красномовні відповіді в науковому стилі, підкріплені великою кількістю зобрежень з різноманітними схемами, графіками і т.п.
Володіє репутацією освіченого розумного безоса. Темою перших задокументованих в пам'яті автора статті дописів схемника була філософія та психологія. Ну і власне схеми здебільшого були взяті з якихось навчальних матеріалів для соцпрацівників чи чогось подібного. Дописував він під біопроблемними трідами чи таким, де нили про своє хуйове життє. Носили мотиваційний характер. З часом перелік тем збільшувався і відповідно стали з'являтися нові схеми, вірогідно саморобні (хоча прямих доказів не існує). Злі язики можуть зауважити, що масивні дописи схемника здебільшого є графоманією і псевдоінтелектуальним переливанням з пустого в порожнє, але інші зазначать, що детальний опис очевидних речей може стати помічним багатьом аутистам, дебілам і просто авторам біопроблемних ниток.
Історія появи на Кропивачі
Його поява на Кропивачі не була офіційно задокументована (поки що), але відбулася приблизно в одному часовому періоді з форсом Олега Петровича (можливо навіть трохи раніше), а також, як раз перед появою на бірді іншого Якісного Дописувача - Інтелігентного Тернополянина.
Існує підозра, що безосібний, знаний своєю серією коміксів про синього котика і схемний - це одна й та ж сама людина, на це вказує подібний пікселізований стиль "творчих" ілюстрацій схемника. Зрештою потрібно мати здібності у володінні програмним забезпеченням MSPanit (взагалі-то Paint XP + Photoshop + Easy GIF Animator, примітка самого Схемника, див. сурц) аби малювати схемки, так.
За деякими теоріями є автором того самого арту Олега Петровича, серії Безгрішного Листопаду, й деяких пікч нового Олега Петровича.
Схемникові цитати
| « | В сучасному світі відбувається велике вирівнювання, коли весь людський досвід стискається на екранах, усе конденсується в мові та людській культурі, усе стає досвідом вторинним за вжитком, третинним...
Існує величезний контраст між тим, що існує, і тим, чого бути, здавалось би, не може. Процес творення може бути важким і водночас веселим, підчас цього процесу на думку спадають нові ідеї... Потенціал зменшується, а досвід зростає. І результат вибору створює нову платформу з налаштуваннями для іншого рівня операцій... Думка про реальність реальніша за саму реальність. Увага завжди шукає точку балансу, щоб могти прийняти вагоме рішення, щоб визначити межі потрібного... Якщо можливо зробити щось хороше та цінне, це повинно надихати та бути предметом гордості. |
» |
— [1] |
Критика
Скільки не малюй схем, а якщо суть — фуфло, то й стрілки не допоможуть. Попри славу "якісного дописувача", Схемник є об'єктом стійкої і обґрунтованої критики. Перш за все, за графоманію у найгірших її проявах — довжелезні текстові простирадла, розписані в стилі третьосортного філософа-самоука, де кожне речення виглядає так, ніби його писали через онлайн-курси академічного письма від Іво Бобула.
Його тексти часто складаються з зарозумілих конструкцій, у яких зміст потонув десь між “платформою операційного вибору” і “вторинною реальністю досвіду через конденсацію культурного коду”. Якщо перекласти на людську мову — вода, вода, і ще раз вода. Під виглядом "глибоких роздумів" користувач часто пхає копіпасту з психологічних або філософських статей, у кращому випадку зі студентських рефератів, не надто вникаючи в суть. Просто тому, що звучить "мудро". Ну і як не вставити цитату з когось великого, щоб створити ілюзію інтелектуального вайбу?
Окрема пісня — його “візуальна творчість”. Paint-арт в стилі "мама, я вмію малювати!". Його схеми — це щось середнє між діаграмою з методички для соцпрацівників і мемом з 2010-го. Наче в кожній стрілці — біль, а в кожному прямокутнику — самотність. Та найбільше дратує, що він уперто вважає ці шедеври вершиною інфографіки. Звідси випливає його вороже ставлення до ШІ, яке з боку виглядає як тупий страх бути витісненим. Бо коли машина краще структурує думку і не городить трьохабзацну єресь, то починається паніка: “це ж нелюдське!”, “нема душі!”. Насправді — нема конкуренції, от і все. Він демонізує ШІ, бо той, на відміну від нього, не страждає на логорею і не потребує доводити всім, який він розумний. А головне — ШІ видає результат, швидко й ефективно. І візуально — куди переконливіше. Парадоксально, але в боротьбі “людина проти машини” він — не герой, а скоріше Дон Кіхот, що кидається на вітряки. Хоче лишити “людське” слово як останній бастіон культури, але насправді сам це слово знецінює, замість використовувати його з повагою і розумом.
Усе, що не вписується у його вузький марічко-світ, моментально отримує тавро — «несмак», «свавілля», «фашизм». Так, він дуже любить шукати фашизм там, де його від сили було лиш зерно чорного гумору. Відчувається, що за кожною схемою стоїть внутрішній комісар з червоним олівцем і тремтячою рукою — щоб не пропустити бодай натяку на «естетичне свавілля». Словом, Схемник бачить фашизм там, де всі інші бачать просто мем.
Особливо яскраво його буквоїдство проявляється в розділі /bugs/, який він перетворив на свій особистий цифровий ГУЛАГ. Туди він репортить усіх, хто хоч на міліметр відхиляється від його уявлень про правильність. Порушення правил, які він вказує — це часто висмоктані з пальця абсурди, які більше схожі на ідеологічні доноси, ніж на технічні зауваження. У кожному треді — слід його суворого стилю: "Я це прочитав — мені не сподобалось — значить, це порушення".
На завершення: навіть ті, хто колись цінував його за мотиваційність, сьогодні читають з похмурою іронією. Бо коли ти 20 разів пояснюєш очевидне, використовуєш складні слова для простих думок і малюєш квадратики без сенсу — це вже не допомога, а перформанс. І хай би він просто графоманив — але ж він ще й вважає себе провидцем.
Галерея
Схеми
Так виглядає типовий допис на кропивачі
Арти
Кравець в уяві Схемника.
Олег Петрович Схемника.
Аватарка для розділу bugs Кропивача
Меми
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
