Фріденсрайх Хундертвассер

Стаття потребує доповнення! Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Герой статті в молоді роки

Фріденсрайх Хундертвассер (він же *Гундертвассер*, справжнє ім'я — *Фрідріх Штовассер*) — австрійський художник, архітектор, еколог і професійний троль академічного мистецтва з тяжко-вимовною для пересічного українця комбінацією літер у паспорті. Цікавий своїми креативами у хорошому сенсі цього слова.

За життя став культовим персонажем, створивши власний бренд «екологічного раю», де люди, дерева та кольорова плитка живуть в одному великому екстазі. Він оголосив війну прямій лінії, будував будинки, схожі на психоделічні гриби після дощу, і вважав, що кожна людина має право розмалювати стіну навколо свого вікна так, як їй заманеться.

Цікава особистість

Дитинство та юність художника пройшли в часи нацистів, аншлюсу Австрії та Другої Світової війни. Оскільки матір Фрідріха була єврейкою, родина мала всі шанси відправитися в гості до праотців через найближчу газову камеру (власне, майже усі його родичі були знищені в концтаборах). Він навіть встиг побути в гітлерюгенті аби уникнути переслідування через частково єврейське коріння. Носіння нацистської пов'язки непогано маскувало походження, що й допомогло хлопцю вижити у ті буремні роки.

Після війни у майбутнього генія остаточно змістилися пріоритети на користь абсолютної свободи самовираження. Непосидючий та з гоноровим характером, митець погано ставився до традиційної австрійської художньої освіти, вважаючи що справжній художник сам здатен навчитися майстерності, без системи освіти та душних професорів. Йому вистачило 3 місяці в Віденській школі мистецтв, щоб зрозуміти, що нічого корисного для себе він там не знайде, після чого він послав академіків під три чорти і поїхав подорожувати світом.

Тоді ж народився і його мега-пафосний псевдонім. Прізвище Штовассер (де «што» на слов'янських мовах означає числівник «сто») він переклав німецькою — вийшло Хундертвассер («Сто вод»). Ім'я Фрідріх переробив на Фріденсрайх («Царство миру»). Інколи додавав до цього «Регентаг» («Дощовий день») та «Дункельбунт» («Темно-кольоровий»). Вийшло солідно, хоч і язик зламаєш.

Філософія боротьби з лінійкою

Хундертвассер вважав, що пряма лінія — це інструмент диявола, що веде до занепаду людства, депресії та нудьги. За його теорією, у природі немає нічого абсолютно прямого, тому архітектори, які будують квадратні панельні коробки — це злочинці, які заганяють людей у концтабори однакових інтер'єрів.

Він висунув концепцію «П'яти шкір людини», де першою шкірою є сам епідерміс, другою — одяг, третьою — будинок, четвертою — соціальне середовище, а п'ятою — екологія та вся планета. Якщо третя шкіра (будинок) потворна і квадратна — людина не може бути щасливою.

Звідси ж народилися його знамениті маніфести:

• Право на вікно: кожен житель багатоповерхівки має право висунутися з вікна і розфарбувати стіну навколо нього на відстані витягнутої руки, щоб здалеку було видно, що там живе індивідуальність, а не робот.
• Дерева-квартиронаймачі: всередині будівель, на балконах та дахах мають рости дерева. Вони очищають повітря і «платять за оренду» киснем.

Митець регулярно влаштовував перформанси, наприклад, читав свої екологічні лекції про архітектуру абсолютно голим, чим викликав дикий баттхерт у тогочасних консерваторів та шалений захват у хіпі.

Будуй як Хундертвассер

Коли Хундертвассеру нарешті дали гроші та дозволили будувати, він відірвався на повну. Що найкумедніше — у майстра взагалі не було диплома архітектора. З точки зору офіційної бюрократії він був просто художником-самоучкою, тому для технічного втілення своїх божевільних фантазій йому доводилося наймати професійних архітекторів (інженери сивіли, прораби плакали, але будували). Його архітектура — це суцільний кошмар для перфекціоніста. Підлоги в його будинках нерівні (бо «рівна підлога — це вигадка злих машин, а ноги мають відчувати рельєф землі»), на дахах ростуть ліси, а стіни прикрашені битою керамічною плиткою різного калібру.

Ще кілька епічних фішок його будівельного стилю:

• Куполи-цибулини: Хундертвассер просто обожнював золоті бані, схожі на східні чи православні куполи. Він ліпив їх куди треба і куди не треба, стверджуючи, що вони приносять щастя і додають величі навіть звичайній стайні.
• Борьба за биту плитку: будівельники на його об'єктах мали суворий наказ — класти мозаїку криво і хаотично. Якщо якась стіна виходила занадто рівною, Фріденсрайх особисто брав молоток, бив роботу майстрів і змушував перероблювати все «по-людськи», тобто по-кривому.
• Золоті кулі та кольорові колони: його колони ніколи не підтримували дах у класичному розумінні, вони були яскравими, пузатими, різної форми й кольору, створюючи враження, що весь будинок — це декорація до мультфільму.

• 

  Сміттєпереробний завод. Більше пікч

• 

  Ринок

• 

  Зелена цитадель

• 

  KunstHausWien

• 

  Туалет

• 

  І ще один

• 

  Церква

• 
• 

  Один з проектів нагадує хатки хоббітів

• 

  Фонтан

Найвідоміші шедеври архітектора:

Hundertwasserhaus

• Житловий будинок у Відні (Hundertwasserhaus): Його перший і найголовніший монумент. Держава виділила йому землю під соціальне житло. Замість сірої хрущовки Відень отримав терасу, де на даху росте трава, з вікон лізуть дерева, а всередині немає двох однакових вікон чи дверей. Ба більше, Хундертвассер не взяв за цей проєкт жодної копійки грошей, заявивши, що його нагорода — це порятунок цього клаптика землі від потворності.
• Лісова Спіраль (Waldspirale) в Дармштадті: Будинок-улітка на 105 квартир, який плавно закручується вгору. Там понад тисяча вікон, і ви не знайдете серед них жодної пари близнюків. Кожне вікно унікальне.
• Сміттєпереробний завод Шпіттелау: Коли мер Відня запропонував йому реконструювати завод у центрі міста, еколог спочатку відмовився (бо спалювати сміття шкідливо). Але коли йому пообіцяли поставити супер-сучасні фільтри, які очищують дим, Хундертвассер зробив із промислового монстра справжній замок із золотою кулею на трубі. Тепер цей завод — одна з головних туристичних пам'яток Австрії.

Малюй як Хундертвассер

Як художник, Хундертвассер обожнював яскраві, кислотні кольори та спіралі. Спіраль для нього була символом життя, природи та створення всесвіту, тоді як пряма лінія — символом смерті. Його картини схожі на сни божевільного метелика або на малюнки дуже талановитої дитини, яка дорвалася до нескінченного запасу фарб. Він малював скрізь — на полотні, папері, обгортках, поштових марках і навіть розробив новий варіант прапора для Нової Зеландії із зеленою спіраллю кору.

• 

  "Сюжет_14"

• 

  Опис2

Смерть майстра

Наприкінці життя Фріденсрайх вирішив втекти від європейської цивілізації якнайдалі та придбав землю в Новій Зеландії. Там він жив у повній гармонії з природою: у хатинці з сонячними батареями, з туалетом-компостом та без жодної прямої лінії навколо.

Помер майстер у 2000 році посеред Тихого океану на борту розкішного океанського лайнера «Queen Elizabeth 2» від серцевого нападу. За його власним заповітом, його поховали на його ж фермі в Новій Зеландії абсолютно голим, в труні з біорозкладної тканини, щоб його тіло швидше перетворилося на добриво для дерева, яке посадили прямо на його могилі.

У культурі

Його ім'я стало синонімом яскравого архітектурного безумства та екологічного урбанізму. Коли хтось намагається пофарбувати свій балкон у спальному районі Києва в рожевий чи зелений колір серед сірої панельки — він підсвідомо наслідує філософію Хундертвассера.

Згадується у пісні про хунту від гурту Вагоновожаті

В українському культурному просторі посилання на нього є рідкісними, але влучними, як-от згадка його ідей у треках незалежних гуртів, які сумують за відсутністю яскравих фарб у пострадянських містах.

Див. також

• Антоніо Гауді — головний ідейний попередник нашого героя.
• Жак Фреско

Посилання

• Будівлі архітектора в хорошій якості
• ХУНДЕРТВАССЕР та його казкова архітектура
• Купа фото будинків на російській мові окремий сайт про архітектора на російський.
• Пряникові будинки
• Картини художника на wikiart